Фрекен бок• 05 февраля 2023
Мені набридла сім´я
Ми з чоловіком разом 17 років. 3 дітей. Старшому 15, молодшому 7. У чоловіку розчарована, не кохаю, навіть не поважаю. Не скандалимо, просто дістав. Все не мені, безхребетне створіння. Але не вредне, тому тягнемо. Моя мрія - довести дітей до студентського віку і відпустити на всі 4 боки. Розлучитись. Він мені просто не потрібний як чоловік, як особистість. Продати пару квартир (поки вони існують :)), захїати далеко-далеко. В гори Криту, в село в Іспанії. І жити як хочу. Єдине що бентежить - у дітей не буде дому, куди повернутися. Що скажете?
показать весь текст
2
134
0
Так вопрос не в любви, а в том, что изначально эти дети мешают автору жить свободно, без напряга и далеко от всех. Ну ладно одного, двух там по любви и молодости. А третьего зачем? 7 лет назад муж был с хребтом?
3
їй не діти ’мішають’, а те, що вона ’все сама’ з тими дітьми, маса батьків, із усмішкою відправляють дитину до мами постійно, роками, десятиріччями
1
Мабуть фея була, тоді було шкода програти ту боротьбу , от і застовбила третім так би мовити, а зараз жалкує, що трималась за штанці))
та ми офіційно розлучені вже. Це питання часу. На сьогодні мені так зручніше - з ним. Як тільки стане більше мінусів, ніж плюсів, доріжка в мене протоптана і все документально оформлене.
Але питання не про розлучення.
А про то. що я хочу жити як хочу :) Дітей люблю, звісно не жалію, що вони є і щаслива.
Просто ніхто так не робить - продати все і круто помінять життя. Ось і поділилася з вами.. може є приклади? Хочу жити одна, ну не дивно???
Але питання не про розлучення.
А про то. що я хочу жити як хочу :) Дітей люблю, звісно не жалію, що вони є і щаслива.
Просто ніхто так не робить - продати все і круто помінять життя. Ось і поділилася з вами.. може є приклади? Хочу жити одна, ну не дивно???
1
речь о другом, когда мать расплачивается своей жизнью типа ради детей, то еще не один раз она им об этом вспомнит.
В таких случаях дети чувствуют себя в долгу перед родителями, в худшем варианте - виноватыми.
Я за взрослую позицию - не ’ради детей’, а мне так удобней, мне сейчас так выгодней. Тогда это уже ради себя. И нет непомерного долга.
В таких случаях дети чувствуют себя в долгу перед родителями, в худшем варианте - виноватыми.
Я за взрослую позицию - не ’ради детей’, а мне так удобней, мне сейчас так выгодней. Тогда это уже ради себя. И нет непомерного долга.
та ж фігня, дуже стомилась, мені ніхто ні разу ні дня не допоміг із дітьми, а вони як привязані до мене, старша має квартиру із усім, але дім це там де я
чоловіка правда випхала ....в ЗСУ, тому рік прихожу в себе
чоловіка правда випхала ....в ЗСУ, тому рік прихожу в себе
1
нііі, сім´я і діти - мій свідомий вибір. Це моє життя, яке я обрала у 25 років. Але після дорослішання я побачила за горизонтом ще одне - геть інше.
1
А муж знает какие претензии у вас к нему, почему не любите, почему уходите? Он что то делает что б в ваших глазах опять стать мужчиной или просто скулит как собака умоляя остаться
То треба була аж 3-х дітей народити, щоб зрозуміти який у вас чоловік ? Якось дивно. А яке відношення у дітей з батьком ?
1
про ’Щастя у мене всередині’,це ви ж десь в інтернеті прочитали?
де ж воно,те щастя,що мрієте втікти від сім’ї?
а потім ще і обурюються коли чоловік на стільки щасливий,що аж тікає від такого сімейного щастя або спивається...
де ж воно,те щастя,що мрієте втікти від сім’ї?
а потім ще і обурюються коли чоловік на стільки щасливий,що аж тікає від такого сімейного щастя або спивається...
3
знає, але не розуміє. Нічого не робить. Ну як людина в 45 рочків не навчилася рішення приймати і багато іншого, то вже запізно. Просто липне і каже що я ж хороший 
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу