В кого вдома порядок при наявності малої дитини

Я к маме как приезжаю, вот у нее срач. Но у нас так всю жизнь было. Т.е. не срач время от времени, а прям перманентный. Стола на кухне нет, т.е. все на столешницах, подоконнике и полу.
Прям вот кабзда там.
Я это к чему? Я к тому, что понимаю вас прекрасно, что когда на кухне аврал - хрен знает вообще за что браться на той кухне.
Меня прям выбивает из колеи и хочется просто выйти оттуда, а не то что готовить.

С малыми детьми и без помощи - особо никогда порядка и небыло.

Ну в редкие дни и моменты разве что.
Мужу надо малого на денёк оставить и прийти покритиковать срач после этого проведенного дня.

Утрирую, но работать всегда проще чем мама-аниматор + быт. (Понятное дело работа-работе рознь)

Вы ж декретном ОТПУСКЕ) я думаю, что это не первый его закидон

Он говно, реально.
Он наверное привык что мама его за ним ходит убирает и Вы по умолчанию должны, в его понимании. А сам себя обслужить не может, спорим?

Ну то що ж робить
Муж непоганий. Даже хороший.
Но я от задрала планку, до все кругом вспівпю. От і звик. Я по дому роблю все, вплоть до цого шафи. Він перестав це вважать чимось таким, що заслуговує на подяку

ви зараз успокойте всіх і трохи поспіть .Утро вечера мудренее

Как часто он остаётся с ребенком и какие обязанности по уходу за ребенком на муже?
Правильно понимают ситуацию мужчины, которые пробовали смотреть день за 9 мес ребенком, приготовить ему, сходить на прогулку итд.

У нас троє
Меншій 9 місяців
Прикорм з банок, каша з пачок
Срач розгрібаю набік ногами-руками протягом дня, ввечері всі РАЗОМ прибираємо!
Скуповується чоловік після роботи і памʼятає, що сир має бути з великими дірками. Вечеряє і сидить весь вечір з меншою, поки я відпочиваю.

Та яке там остается)))
Ніколи
Але якщо вдома, то кажу - робить (ну елемегтарне, памперс змінить, руки їй помить. Купає 80% він, бо у мене руки болять (ну коли менша була і тримать на плаву треба було. Так і повелося, що він купає)
Но приготовать і прослідить за її безпекою - хз. Я якось не навпжусь

Та яке там остается)))
Ніколи
Але якщо вдома, то кажу - робить (ну елемегтарне, памперс змінить, руки їй помить. Купає 80% він, бо у мене руки болять (ну коли менша була і тримать на плаву треба було. Так і повелося, що він купає)
Но приготовать і прослідить за її безпекою - хз. Я якось не навпжусь

Любий , обирай, чи ти береш дитину і ідеш з нею на вулицю, поки я прибираю. Або я іду гуляти,а прибираєш ти. Все просто. І так,у родині не буває щоб один лежав , а інший бігав як дзига. Всі ділять домашню роботу і догляд за дитиною.

А дві роботи його?
Я чого впрягаюся, бо я як адекватна дружина , взаалила бит, бо дав роботи і субота неділя тоже . Якщо вспів зробить, його вирубає.
Но і мені іноді важко, то хоч би не вів себе як козел. Не вийде йому дитину дать на день. Хіба що реально так і сказать - обери день, мені там щось важне треба уїхать
(То він маму свою покличе і ніфіга не дойде😂😂)

У меня всегда идеальный порядок. Младшие дети погодки.
Но каким образом это относится к Вам?
Я просто на чистоте помешана. Не могу себя до кучи собрать если где-то, что-то не на месте

Може діти супер спокійні?
Моя проблема в чому: дитина сама грає хв 15. Потім повзе до мене і поки я готую, катається на штанах, ниє, скиглить, проситься чи на руки, чи пограться. І я от нарізала м‘ясо, доску лишила як є, кинула в комбайн, кручу. Почистила овочі, шкурки ці валяються, кинула пассірувать, помила руки, пішла, пока жаряться, до дитини. Вона задовільнилась, іду витряхую овочі в фарш, сковорода грязна лишилась (ще доска чи дві, ножі, чаша комбайна, ложки може ще). Поки вона ще 10 хв чи 5 грає, роблю з фарша і овочів заморозку ту на пару днів. Всьо, скиглить. Знов мию руки, знов до неї. Все лишилось, кудась згрібла, бо ще потушить їй капусту/горохове суфле/…,а як не треба, то суп нам - знов шкурки, ще досточки/ножі. Кинула варить, знов до неї. Ну і м‘ясне щось - елементарне - нарізала і в рукав, духовка. Гора посуду, шкурки, лужі якісь.) потом дитина спать в я з нею. Або йдем на двір. Срач лишився. Гуляємо до 18, чоловік приходить, вечеряємо, граюся з дитиною, ложу спать на ніч і вже прибираю і мию пол. Кожен вечір. Перед сном чисто, а за день ппц

Як наказать/пояснить

Не в тему, але як же вас важко читати. Як тут пишуть - кров з очей

Не можна до мами. Навіть не думайте в тому напрямку. Ні про чоловіка комусь розповісти, ні до мами поїхати. Коли ви з чоловіком розумієте, що хочете одне з одним прожити все життя та зістаритись удвох - це ядро відносин. Життя наносить різного на вашу чисту скатертину відносин (то алегорія пішла в хід), а ви обидва прибираете те сміття та сідаєте пити чай і розмовляти. Розмови то ключ до всього. Тихі, спокійні, за чаем. Пишу з власного досвіду. Без місяця 16 років в шлюбі. Відносини з чоловіком супер саме через те, що розмовляємо. Ні він, ні я того не любимо, особливо, коли злі. Але розуміємо, що хочемо зістаритись удвох, тому сідаємо, обіймаемось та спілкуємось.
Також розуміємо, що навмисно нихто одне одному болю завдати не хоче з одного боку. З іншого - якщо з´явилась проблема, то вона для обох - як зі сваркою - в сварці винні двоє. Викиди на те все звадуєшь, набагато легше прояснити питання.
Що до дитини. Нашій 5 років. Діти (навіть народжені від велитеньскої любові) виснажують. Обох. Але вони не вічно будуть малими. Це треба на підкорку собі записати. Обом - мамі та таткові. Зараз важко, але буде легше (і взагалі настане день, коли щось буде в останні - в останні покормили груддю, в останні надягли підгузок, востаннє вклали спати і т і і закінчиться це все самостійним життям вашої дитини окремо від вас - до цього дитину і себе готуємо). Тому, коли бачиш основне, другорядне легше переживається. Так, буває безлад. Так, зачасту він прибирається швидко, коли ремонт гарний. В перший рік нашої донечки ми жили в убогій квартирі і там важко було тримати порядок при величезних зусиллях. Тепер в нас шикарний ремонт - порядок тримається довго, а безлад прибирається пилосмоком або тряпочкою по поверхням. Все просто. Але в процесі буває бруд. В процесі приготування їжі. До було чисто та після чисто (прибрати після приготування їжі до 10 хвилин), а от в процесі не дуже, але все минає і це мине. Також, коли розвиваючі завдання розпочинаю з донькою - фарба на полу (тряпочкою після - хоп і чисто, але донька гарно малює і сама себе цим часто займає ), крупа, обрізки папіру і т і, але воно того вартує - донька розумна та з потенціалом. Словом, ключ в тому, щоб попри все любити. Одне одного, бо вам життя жити вдвох, та вашу дитину. Не відбитись аргументами. Не в кут загнати чоловіка, а саме банально любити його. І в той період, коли він вже втомився і сам не знає що йому треба і коли він на всі 100 вам імпонує. Багато тексту)))

Може діти супер спокійні?
Моя проблема в чому: дитина сама грає хв 15. Потім повзе до мене і поки я готую, катається на штанах, ниє, скиглить, проситься чи на руки, чи пограться. І я от нарізала м‘ясо, доску лишила як є, кинула в комбайн, кручу. Почистила овочі, шкурки ці валяються, кинула пассірувать, помила руки, пішла, пока жаряться, до дитини. Вона задовільнилась, іду витряхую овочі в фарш, сковорода грязна лишилась (ще доска чи дві, ножі, чаша комбайна, ложки може ще). Поки вона ще 10 хв чи 5 грає, роблю з фарша і овочів заморозку ту на пару днів. Всьо, скиглить. Знов мию руки, знов до неї. Все лишилось, кудась згрібла, бо ще потушить їй капусту/горохове суфле/…,а як не треба, то суп нам - знов шкурки, ще досточки/ножі. Кинула варить, знов до неї. Ну і м‘ясне щось - елементарне - нарізала і в рукав, духовка. Гора посуду, шкурки, лужі якісь.) потом дитина спать в я з нею. Або йдем на двір. Срач лишився. Гуляємо до 18, чоловік приходить, вечеряємо, граюся з дитиною, ложу спать на ніч і вже прибираю і мию пол. Кожен вечір. Перед сном чисто, а за день ппц

Дали дитині кришкі, каструлі, поки вони ними бавиться миєте брудне