Уместно ли просить разрешения сильно опаздывать в школу?

Класно, мабуть, буде, якщо кожні батьки будуть підлаштовувати школу під свою дитину. Іванов прийшов на третій урок, Петров к п´ятому проснувся, Сидоров, молодець, вже на другий встиг. А що такого? То ж дітки! Всім потрібен індивідуальний підхід.

Ні, автор веде розмову саме про допущення своєї дитини в такому режимі на регулярній основі. Зрозуміло, що один раз, то нормально, всі люди, але ж мова не про те.

Добре таке писати, якщо над головою тихо.
У нас минулого року був недалеко приліт зранку (відносно недалеко, 1,5 км від нашого дому і 400 м від школи меншого).
У меншого клас не вийшов майже повністю (прийшло семеро, ті, чиїм батькам ні з ким було залишити). У старшого не прийшло півкласу (школа далі).
Вдень мої пропустили гурток, лягли спати.
Всі розуміють, що діти і дорослі не роботи.

В такому випадку я взагалі не бачу потреби ходити до школи, безпека вище за все. Потім можна в онлайні все зробити. Та не про це автор розмову почала. Це вже почало прояснюватися в ході її відповідей(хоча і там повний хаос).

Тобто 3 дитини і вчителя можна не поважати? Що має робити вчитель, щоб надолужити втрачений за заняття, які ваша дитина пропускатиме, матеріал? Чи все ж таки ви будете займатися з репетитором окремо? Наприклад три дня на тиждень першим уроком стоїть математика, а ваша дитина не ходить на перші уроки. Як з цим бути? Просто цікаво.

вы принципиально не читаете тему?

Так! Буде дуже класно, якщо про кожну дитину потурбуються її батьки. Якщо батьки максимально підлаштують навчання під комфорт своєї дитини.
Пройшли часи, коли в школах дітей ламали і робили з усіх дітей середньостатистичних однакових середнячків. Зараз у батьків є можливість захистити свою дитину від таких ’педагогів’, які на рівному місці гундосять про якусь неповагу.

Ні, автор веде розмову саме про допущення своєї дитини в такому режимі на регулярній основі. Зрозуміло, що один раз, то нормально, всі люди, але ж мова не про те.

а в чем вы увидилеи мою лень?

Я прочитала заголовок в якому ні слова про обстріли конкретно вашого району. Вибачте, будь ласка, але не всі в Україні живуть поряд з вами і не всі можуть розуміти про що конкретно ви думаєте в момент коли пишете заголовочний текст. А вже перечитувати всі сторінки ваших відповідей якось не хочеться.

это важно в этой теме?
когда мы проснулись над нашей улицей уже была ’стена огня’, мы проснулись от визга, оглушительного визга и свиста ракет, такое уже было на НГ,без перерыва, мои окна светились ярким желтым огнем - это были летящие ракеты над моим подъездом,

потом
взрывы близкие,тяжелые, трясущие дом.мы выбежали в пижамах, поебжали.
не успели,
именно надо нашей головой чтото засветилась как гигансткая звезда и разорвалось.
я увидела что падает какй то черный кусок и замерла, он упал на пластик в 2 метсрахт меня и зашипел, делая дырку.
дочку стало трясти, я тянула обоих детей, младший смог бежать, а дочка еле шла,
у меня вгруди счанала стало болеть, потом разлилось чтото горячее вгруди и животе,
пропали силы, я упала , встала, опять упала,пошла сквозь боль...

мой муж со старшим сыном не успели выйти и чтото кричали мне зи подъезда. я не могла их разобрать, сосдеи бежали в подвал, но я не решилась, я сначала метнулась, но потом решилауже добежатьдо настоящего убежища.

я видела однуцель - бомбоубежище.
вот дорога, за не й оно .
пряом на автомобльиной дороге дочка перестала стоять, почернела, я кричала, пожалуйтат, чуть чтуь соатлось,
еще и прямо сейчас над наим сбивают,

именно над нами, ко мне подбежал мужчина в воен форме взял ее на руки и занес в убежище.
я пришкандыбала с младшим,потом прибежали муж и сын.
ктото в форме давай ее развлекатьи растирать, нашли оделяо чай,шоколад, и двоих младших детей убаюкали аж до 4 утра. в 4-10 мы были дома, дети сразу уснули, а коодга началась вторая тревога я сидела в ожидании ’будить не будить’,да так сидя и заснула.
я не знаю как вы после убежища смогла встать в школу.
мывот к 10 только проснулись

Звичайно. Тому я і рекомендую індивідуальне навчання чи приватну школу. За ваші гроші будь-який каприз.

так вы пошли в школу или нет? нам еще ча ехать, это надо в 6-40 вставать

слушайте, не могу понять как сделать, вот сегодня вышли из бомбоубежища в 4 утра ровно. я ж не буду писать классной в 4 утра что мы приедем примерно в 10-11.
а в 8-00 я спала, даже проснуться не могла. вот открыла глаза - 9-30, и 7 пропущшенных от классной

Так бы и писали, что недосып у вас, а не у ребенка.

конечно у меня, у взрослой женщины. а ребенку нормально, лучше чем мне. она же ребенок,пусть недоспит.

Ну остальные дети как-то же встают в школу. И учителя тоже. Только вы одни выспаться не можете. Наверное, у них тревог нет, ракеты только над вами летают.

В 4 години ранку більшість киян сплять, тому що забили на тривоги. Своїм дзвінком ви можете порушити спокійний сон педагога, примусити нервуватися. А їй на 8 ранку в школу топати і навчати ваших дітей.
Дзвінки серед ночі недоречні.

Красно дякую за пояснення.

В свою чергу, можу повідомити, що більшість херсонців досі не в змозі «забіти» та спокійно спати.

До того Ви неуважні, адже я радила НАПИСАТИ.

Повідомлення. Літерами.

Яке педагог прочитає тоді, коли зможе.
Як я - педагог - і роблю...