Дорослі діти алкоголіків

Пью умеренно, боюсь алкоголиков.

Дитинство лайно. Тривожність. Емоційна нестабільність.
До людей які випивають, чомусь одразу зневага. Навіть якщо це просто на застіллі

Папа был военный, пил сколько себя помню. Помню вечер, ждешь, какой прийдет. Смирный был, не буянил, спать ложился, меня любил, не обижал никогда, но я его так ненавидела пьяного и мне так стыдно было, что он пьет. Умер рано, мне было 19. Ненавижу пьяных, муж не пьет, сама могу выпить 1-2 бокала вина.

Можу за родичів розказати. У сім´ї вживали мати і батько, батько замерз п´яний. Мать почала влаштовувати своє життя. У них двоє синів,одружились відразу після школи. Страший випиває, куре траву, зубів вже не було до 35 років, проблеми з жкт були операції. Менший одружився на дівчині із родини пиятиків. Вони вирішили, що в них буде інше життя, не п´ють обоє взагалі і палить покинули. Активно займаються вихованням сина. Дитина займається спортом, музикою, вступив в мед коледж. Живуть бідно, але душа в душу. Що я ще помітила, все життя вимагають з матері гроші. Обоє з сім´ями живуть у пгт, освіту не отримали, лише школа.

У чоловіка також
Я постійно йому кажу «не суди, в тебе також генетика. Життя така річ..»
Свекруха-алкоголік. Він з 6 років просив її не пити
А він не поже не судити, просто презирає всіх

Пьяных не перевариваю. Даже если в компании выпьют понемногу, чувствую себя неуютно, ухожу.

У меня в детстве никто не пил особо. Папа запил, когда мне было 25 лет. К сожалению, отвращения к алкоголю нет. Есть два примера, где с детства пила в одной семье мама, папы там вообще не было, и во второй мама, но папа был (не пьющий).
В первом случае знакомая нормально так пила лет до 28, потом замуж вышла и успокоилась. Не пьёт вообще года 3, когда хочется, то берет пиво б/а. Сама признается, что стопов у неё нет. То есть, если выпьет одну бутылку алко пива, то все. Не в плане уйдёт в запой, а будет пить, пока не уснёт. Но потом может опять не пить.
Вторая знакомая особо не пила, потом замуж, потом ребёнок и как-то праздники, то с друзьями посидеть. Знаю, что стабильно выпивает минимум 3 раза в неделю теперь до состояния упасть и уснуть. Может и сама сесть выпить пару бутылок вина за вечер.
Обе выглядят нормально и ухожено. Зарабатывают мужья хорошо, у первой квартира большая, у второй свой дом в пригороде, построили сами.
Мой вывод - алкоголизм передаётся по наследству, поэтому я стремаюсь за себя!

Вообще не пью, но невроз, самооценка на зеро, инфальтина, созависима, нет опоры внутри.

Отец был любитель-профессионал.
Я же до лет 30,в принципе,не употребляла,а после был период,когда употребляла.Рекорд за 1 вечер-больше 6 рюмок водки,смешивала с колой,в чистом не пробовала(Нет,похмелье не мучило!).После этого как-то намешала свой ’коктейль’ и поняла,что не идёт.С тех пор все.

Та нормально,пашу,заробляю ,нема коли думати.Можу рідко випити,дякувати Богу,залежності нема.

Есть такая книга ’Взрослые дети алкоголиков’.
Рекомендуют к прочтению тем, у кого были подобные ситуации. Психолог

Я читала її. Таке враження наче про мене написана.

В мене теж за 24 роки вже були 2 невроза. Другий був жахливим. Просто жахливим. Я ледь з нього вийшла - були транквілізатори, ад, психіатр. І що саме гірше, вони починалися саме в той час, коли в мами був запій довгий. І в неї вони жахливі -- біла гарячка, виносила мені мізки, лізе битися. Епілепсія...

Тато пив, брат п´є ((( я майже не п´ю, дуже рідко і не міцніше вина. Ненавиджу алкоголіків

Дівчатка, хто стикнувся з такою проблемою і є невроз з приводу цього , дуже раджу хоча б підписатися в інстаграмі на Наталія Куріло.
Дуже крутий психолог
Я проходжу її курс, все чітко зрозуміла і про причини неврозу , чому я в нього попала , що з ним робити, як жити далі .

Бо проблема алкоголізму з дитинства не дає нормально жити