Чувствую себя представителем зла. А к какой стороне относите себя вы?

как корабль назовешь - так он и поплывёт

Я ни в детстве, ни сейчас не создавала проблем окружающим. Тем более во взрослом возрасте понимаешь, какое поведение является уместным и адекватным, а какое нет.
Насчет детей - ’заноза в сраке мирового благополучия’ - непонятно, что вы имеете в виду.

В моем понимании ребенок ’заноза’ часто ведет себя или неадекватно, или навязчиво, или странно. Такие дети были и в детском саду, и в школе. У кого-то было просто плохое воспитание, у кого поведение было связано с психическими отклонениями.

Це лише ваша самооцінка. З нею можна працювати і змінити.

Когда я злая, я легко работаю на этой энергии, например снимаю боль, воспаление, температуру , могу отомстить кому-то, сделав бяку . На позитиве мне тяжелее работать

Так а, собственно, в чём заключаются Ваши достижения на этом поприще?

Як була в дитинстві ’шило в сраці’ та казала все в лоб, так і зараз. Не емпатична, не делікатна, але в житті дуже допомагає, особливо в кар´єрі, короче, не зло, але не зручна капець.

Дивна поведінка - це коли людина виходить за зовнішні нав´язані норми суспільства.

пока что из вашей писанины видно что у вас завышенная самооценка) скольких загубленных душ на вашей совести?

Так...у дитячому садку була дівчинка в сусідній групі, її всі боялася, бо вона нападала і кусала дітей. ))) Але це ж ми нав´язуємо норми, а з нею ве в порядку було)))))))).

Я могу сказать кому-то неприятную правду, если остальные проявляют такт, но сами недовольны и жалуются мне

А в чому зло? Особливо, якщо людина питає правду?

або просто існує

Ви зараз про відносини ваших батьків до своїх дітей? Думаю все може бути глибше, аніж вам здавалося.
Я в дитинстві завжди вважала, що батьки більше люблять брата, він був взірцева дитина - відмінник, перші місця на олімпіадах обласного рівня з фізики та математики, старанний, аккуратний. І я - середнячкова в начанні, лінива. Чомусь завжди я вважала себе невдахою і здавалося, що батьки тільки брата і виділяють, все для нього, все йому. А коли виросла і ми з братом сіли на кухні потеревенити про те про се, виявилося, що він так само почував себе нелюбою дитиною - батьки рідко розділяли його перемоги, тому що крутилися з розбором моїх невдач, не пустили його навчатися в платний вуз в столиці, тому що він поступив на безкоштовне в нашому маленькому містечку, а на підході була я і мене ще треба було платно навчати, за день до його весілля я учворила п´яний підлітковий дебош і мама замість того щоб поринути у святкові події, розділити з братом його радість - займалася моїм вихованням. Тому, як виявилося, він страждав на багато більше, аніж я, тому що він хоч і був добром - але неоціненим і не отримував заслужену підтримку. Мені прям стало соромно за те скільки я виявляється забирала на себе уваги батьків від нього. Дуже люблю свого брата, хоча все дитинство ми воювали. Зараз маму навпаки максимально налаштовую на його сторону, прошу частіше йому писати, телефонувати, щоб хоч зараз він отримував заслужену материнську опіку (він з родиною в іншій країні).
Тому вам би поцікавитися як насправді почувалися ваші брат\сестра - можете відкрити для себе багато нового.

Вы понимаете, что ’неприятная правда’ нередко - это субъективное мнение? Мнение не связанною с реальностью.
Если это мнение о коллеге, из-за которого задерживается сдача проекта, то откровенный разговор с ним на эту тему будет адекватным.
Если коллега не моется и пахнет потом, то ’неприятная правда’ может быть донесена в корректной форме.
Какие-то проблемы рабочие доносятся начальнику так же корректно и вежливо, без криков.

Не спрашивает. Например, жалуется Маша в чате компании на свою вторую половинку, 5 день подряд без остановки. Мне в лс пишет другая знакомая, что боже, сколько можно одно и то же перетирать, что-то она меня уже раздражает. Я и могу отписать в чате, что мол, Маша, может хватит уже про отношения, поныла и хватит. У Маши истерика. Остальные бросаются защищать Машу, в том числе та знакомая

А в чём выражается то, что вы якобы являетесь представителем зла ? Работете с бесами и демонами? Или просто так себя злом считаете ? От скуки ?)

А вот это зря. Вы могли ей это написать в личном сообщение. Подобрав слова. Максимально тактично.

Я хотіла сказати, що всі насправді дивні, і прикидатися недивними забирає занадто багато ресурсу, якого потім не вистачає, щоб радіти життю.
Я, наприклад, така сама, як ви. В результаті мене оточують люди, які і самі негорді, і мені можуть щось сказати прямо - я це ціную.

Она так не перестанет

А в этом чате есть правила? Директор тоже в этом чате?
Почему в рабочем чате обсуждается личная жизнь?))))))))

Не той компании, дружеской

Я добро.
И общих чатов у меня ни с кем нет. Зачем мне этот ужас читать день и ночь чьи то жалобы?

И еще , автор, ’Чувствую себя представителем зла’. Нетактичных, грубых, излишне прямолинейных не любят. Поэтому даже правду можно говорить так, чтобы не унизить и не обидеть человека.

Я завжди думала що жертва, а виявилося що агресор

Завжди дивували такі люди, ваша правда ж суб´єктивна, а не істина

Тю, а на біса коллегам ці проблеми? Я б теж попросила припинити, в нас тоже така мадам була, але всі тактичні, за спиною казали, як жеж вона задрала, а самі сиділи та слухати, сказала в лоб, щоб вирішувала особисті проблеми після роботи, воно на фіг нікому не впало, є результат, припинила.

Я представитель добра😊

Я суцільне нещастя,для себе і оточуючих

Змініть колір волосся. Це порада не загальна, а конкретно вам.