Сьогодні померла моя тваринка. Як пережити біль втрати?

Моєму хлопчику було 7 років. Він для мене був повноцінним членом сім’ї. Я живу на дві країни, не можу собі пробачити, що залишала його, хоч на тиждень. Мені здається, що я так мало часу йому приділила(

Моя крестная тоже так думала, страдала. Но когда взяла маленькую собачку все наладилось. Хотя тоже думала никогда больше. Подождите немного,еще рано, но и может ,если решитесь, сейчас спасете кого-то. Столько котиків и собачек из Херсона:(

Співчуваю Вам! Я знаю як це важко, коли тварина була для тебе важливою. У мене роки пройшли, але я до тепер травмована.

Я відразу трьох втратила через русню. В повені, нажаль,не змогли врятувати. І людей не всіх змогли... Реву вже тиждень

Я вам дуже співчуваю, це так боляче. Мій дружочок помер в листопаді перед війною, неочікувано дуже. Я ледве пережила. А потім почалась війна і ми поїхали з дому. Повернулись за рік і все одно є ’камбеки’ - звуки нагадуючи його.
Я вам раджу прибрати всі його речі з дому, бо то нестерпно їх бачити. Перший час поменьге бувайте вдома. Тримайтеся

Автор, я так люблю животных и просто не представляю, что умрут мои коты когда то. Я наверное вместе с ними сдохну. И я знаю, что буду реветь всегда!! А вы так пишите , ой, когда же станет легче, вы че реально хотите плакать 1 день и все???

Время пройдёт, и станет легче. Сочувствую вам.

У меня была кошка, которая заболела внезапно и очень быстро умерла ещё молодой. Плакала я долго, и больно было долго. Тоже думала, что больше никогда и никого, что никто не заменит. Ну, оно так и есть - заменить нельзя.

Но где-то через полгода, зимой, в мороз подобрала в подъезде котёнка. Кто-то выкинул, и я не смогла оставить его умирать.
18 лет он прожил с нами. Ушёл этой зимой, после долгой болезни. Мог умереть ещё 8 лет назад, но тогда отвоевали и смогли обеспечить ему счастливую жизнь ещё на годы.

Мне и сейчас немного больно, что он ушёл. Но я знала, что так будет. И ещё помогает понимание, что пройди я тогда мимо - он бы умер 18 с лишним лет назад.

Недавно смотрела старые фото, тех времен, что ещё с кошкой - сердце щемит и сегодня. Но это, конечно, уже не та боль. Просто грусть.

Ты ушел, ускользнул от меня на ТУ СТОРОНУ,
Словно снег слезами в ладонь растаял…
Я ищу тебя по бескрайнему городу
И скучаю, скучаю, скучаю, скучаю.

Опустевший дом приглашает к отдыху,
Тишина отдается в стенах мурлыканьем…
Я вожу руками по воздуху
И глаза вижу — солнца бликами.

И сгущается воздух в ладонях шерсткою,
Мокрый носик руки касается…
В каждом шорохе тебя чувствую,
Представляю — и получается!

Растянулся во весь рост, невидимый,
Лапкой с ниточкой вновь играется,
И я снова тихонько «кискаю»…
Не от ветра же нить качается!

А глаза его все следят за мной,
Кот мурлыкает и печалится:
Ведь он рядом, он здесь, со мной,
Только с ним никто не играется…

Ходит хвостиком по следам моим,
Все высматривает себя — нового,
Чтобы мне не разминуться с ним.
Кем вернется в мой дом снова он?

Я узнаю вмиг, зацелую с охами…
Заласкаю. О Боже, как я скучала!
Ничего, что ко мне ты вернулся крохою,
Мы с тобой опять все начнем сначала.

Снова будут руки с царапками,
Я усну под твое мурчание…
Ты обнимешь мой пальчик лапками —
Так закончится мое отчаяние…

В мене схожа ситуація, я всього маленького лікувала теж 3 рази. Він переніс операцію і після неї ще прожив 2 роки.
Мені здається, що чим старша тваринка, тим ще болісніше, бо ти більше привязуєшся до неї.

Співчуваю(
Їхнє життя коротше нашого, так заведено, що завжди настає момент прощання. Це завжди біль втрати, і думки що ніколи більше не візьмеш нового улюбленця, адже вона не буде ним, тим хто пішов.

Але, ось що я скажу - наші померлі тваринки забирають із собою шматочок нашого серця, а їхні наступники - приносять із собою новий ) Має пройти час, у кожного індивідуально, але найкраще що можна зробити - подарувати домівку новому пухнастому другу. Не замінити, не ’занайти такого ж’, а відкрити нову сторінку. Це не зрада, це невпинний цикл природи, який коти розуміють як ніхто. Повірте, ваш покійний пухнастик був би радий, що ваше сердце знов ціле і наповнене любов´ю. Тримайтеся, з часом обов´язково буду легше.

Да, это большой кусок жизни. Он был старше моего ребёнка. Больно, но постепенно смиряешься. Как с любой смертью. Держитесь, боль притипится со временем. А хорошие воспоминания все равно останутся.

Дякую за вірш, плачу…
Я не можу повірити, що його немає. Може це дурний сон( Я досі відчуваю, як билось його маленьке сердечко. Яка на ошуп його шубка.
Він снився мені зранку, а ввечері помер, як йому боліло напевно, а мене не було поруч, я працювала тоді. Боже, ну чому, чому саме зараз.

У мене були і є зараз тварини вдома, в різний період, помирали, важко, бо звикаєш до них, і потім знову хтось з´являвся, бо я вирішила що дати комусь дах над головою це головніше за мої переживання, з ними я справлюся. Такий у них вік плюс хвороби, і я маю змиритися з цим, зате якась душа буде врятована і проживе доглянута.