Подруга, тупа ситуація

Просто виговоритися хочется.
Є подруга, дружимо вже 27 років, коли я з чоловіком переїхали в приватний будинок, то майже кожні вихідні вони були у нас з ночівлею, шашлики, веселощі, все прекрасно. Потім з’явилась дитина і я почала обмежувати їхні приїзди, т.я. стомлювалася і обхажувать гостей сил вже не було. Але все-одно часто приїжджали, періодичні піднімались розмови, що нам добре, бо є кошти, хоча все, що у нас є, зароблено власними зусиллями. Потім війна, чоловіка переводять по роботі за кордон, подруга просить ключі від будинку, щоб іноді приїжджати і відпочивати, ми домовляємось, що будуть підтримувати будинок, але за рік жодного разу так і не заїхали хоча б подивитись, що там, ключі не віддають, дякуючи іншим друзям, яким ми відправили інші ключі, дім в порядку і доглянутий. Але це не важливо. Коли почалися обстріли енергосистем восени, подруга попросила знайти їй житло, хотіла виїхать, ми знайшли, вона передумала, через місяць теж прохання, знову знайшли і знову передумала вона, а ми заробили собі репутацію неблагонадійних і вже іншим знайомим насилу знайшли квартиру, т.я. орендодавець не хотів витрачати час на пусті балачки. Потім вона збиралась до нас в гості, знову декілька разів, ми вистроювали свої плани, щоб приділити їй увагу, зіпсували собі не одні вихідні, вона так і не приїхала, сказала, що влітку приїде. Пишу сьогодні, що хай точно скаже, чи приїде і коли, т.я. збираємось на море і потрібно все чітко спланувати, відповіла, що в неї купа справ і проблем і в неї немає часу сидіти в месенджерах і взагалі нікуди вона не приїде. Сиджу, наче на голову купу … вилили. Її ніхто сюди не тягнув, сама постійно напрошувалась, в кінці-кінців перекрутила все так, наче я її постійно відволікаю, а їй немає коли відповідати. Я ж не гружу її своїми проблемами, не розповідаю за всі наші складнощі і т.Д. А перекрутила все так, ніби ми тут на курорті постійному, а вона єдина страждає.