Співмешкання до шлюбу і почуття

Добрий вечір! Бачуся із хлопцем більш як 5 місяців, він мені дуже подобається, ми зізналися одне одному в почуттях. У перші місяці знайомства ділилися поглядами на розвиток стосунків у парі, я тоді сказала, що вважаю, що жити разом потрібно вже після шлюбу, принаймні для себе я так це бачу. Після 3-х місяців знайомства він запропонував мені переїхати жити до нього, бо у нас гарні стосунки, ми любимо одне одного,і він хотів би більше часу проводити разом. Я тоді пояснила йому, що не можу жити з чоловіком, якщо ми не у шлюбі. Через місяць ми знову повернулися до цієї розмови,він сказав, що не хоче повертатися в пусту квартиру. Я ще раз делікатно озвучила свою позицію. Після цього він ніби охолов до мене, почав менше цілувати, обіймати, перестав вживати ніжні слова, хоча він і раніше не був сильно на них щедрим. При цьому,як і раніше, виявляв турботу, кликав на гарні побачення. Я запитала чому. Він віднікувався й говорив щось незрозуміле. Нещодавно ми гуляли біля річки ввечері, був теплий літній вечір, красиве небо, дуже романтична атмосфера. Він жодного разу не обійняв і не поцілував мене. Я запитала, чому ти не обіймаєш і не цілуєш мене. Він помовчав і сказав, що наші стосунки не розвиваються, і знову оця пластинка. Після цього ми майже тиждень не спілкувалися. Я подумала, що в нього перегоріли почуття, і що силою не будеш милою. Поплакала, посумувала й вирішила поговорити з ним по телефону. Він запропонував зустрітися. Приїхав сьогодні до мене, я йому кажу: мені здається, я перестала тобі подобатися настільки, щоби ми могли спілкуватися, як раніше. Мені сумно, але я розумію, що це неможливо контролювати, якщо тобі некомфортно у цих стосунках, то я не хочу тебе мучити. На що він сказав, що я йому подобаюся ще більше, як на початку, і що він хоче продовжувати спілкуватися. Я сказала, щоби він не боявся мене образити й сказав правду, але він стояв на своєму. Скажіть, він справді розлюбив мене, чи правду сказав?