Дівчатка, допоможіть порадою, я просто вбита морально

Ще 5 років тому у мене була страшенна депресія. Я ніяк не могла з неї вибратися, мене колотило день і ніч, була рвота від нервів, я майже не спала. Стан просто жахливий і це при тому, що я по життю завжди була дуже позитивною людиною. Але в той час мене наче паралізувало. Я не могла навіть в магазин сходити, суп зварити і т.п. Прості звичні речі були для мене надзвичайно тяжкими. До всього цього додало проблем те, що в мене була маленька дитина. Чоловік бачив, як мені погано, допомагав з дитиною. Але в сусідньому під´їзді жила свекруха, вона кожного дня ходила до нас і кожного дня капала моєму чоловікові яка я погана жінка і мати. (Але це не так!). Вона почала налаштовувати дитину проти мене, завжди розхвалювала тільки чоловіка, дійшло до того, що дитина почала мене бити. Для мене це був учерговий удар в серце. А свекруха говорила-ти що ображаєшся, це ж дитина. Чоловік весь час слухав свекруху, бо бачив, що з мене "взяти нічого". Я проживала в чужому для мене місті, у мене там не було знайомиз і грошей теж (була в декретній відпустці). Чоловік уламав мене на консультацію з психіатром. Я була категорично проти спочатку, але все ж погодилась. Але це виявилась не консультація. Він мене змусив лягти в лікарню і прокаратися тиждень. Там мене звісно ж зареєстрували(((. Чоловік мене зоставив иам, і коли я сказала, що мені потрібні гроші на ліки і їжу- сказав у мене всього 300 грн. І прїхав. Я попросила маму перерахувати гроші мені на карту. Після
цього і до теперішнього часу я не можу простити чоловіка. Він не потурбувався про те, щоб знайти приватного психіатра, щоб проконсультуватися таємно. Він мене поклав у державну лікарню. Коли тиждень я там була він жодного разу не подзвонив((
Я тоді не могла від нього піти, бо була в жахливому стані. Лікарня мені не допомогла, а стан був ще більше подавлений через вчинок чоловіка. Я мала дитину і боялася, що якщо надумаю розлучатися, то чоловік всім розкаже,де я лікувалася.
Зараз пройшло вже 5 років. Я знайшла роботу, почала гарно заробляти. Чоловіка хоч до рани прикладай, і слова всупереч мені ніколи не каже, тільки хвалить. Але я розумію що не можу жити з ним разом. Він багато раз вибачався, казав, що в нього тоді теж був стрес і він не знав як поступити правильно. Але для мене він назавжди залишиться зрадником. Знаю, що роблю не правильно, але терплю заради дочки. Вона його обожнює і він її теж. Я не можу з ним спати як раніше. Раніше то було по любові, а зараз це для мене насилля. Хоча він мене не змушує. Я уе роблю суто для свого здоров´я. Але ж як тяжко це все. Не таке життя я собі уявляла. До сих пір протягом 5 років у мене страшенний камінь на серці, серце часто болить, безсонниця. Мені соромно, що я колись довела себе до такого стану, соромно, що чоловік може багатьом розповісти про моє минуле. Свекруха вже багатьом родичам розпатякала. Вибалакалась Вам, аж легше стало, бо нікому не можу про це розповісти.
Мені соромно перед моїми батьками, вони тоді дуже хвилювались за мене, переживали, плакали. Я до сих пір виню себе, що забрала в них частину здоров´я((
Загалом, минуле мене не відпускає. Тому не можу зараз нормально жити( І втрачаю чарівні моменти свого молодого життя.
Дуже потрібна Ваша порада, як це все відпустити