Щедрик• 14 августа 2023
Дівчатка, допоможіть порадою, я просто вбита морально
Ще 5 років тому у мене була страшенна депресія. Я ніяк не могла з неї вибратися, мене колотило день і ніч, була рвота від нервів, я майже не спала. Стан просто жахливий і це при тому, що я по життю завжди була дуже позитивною людиною. Але в той час мене наче паралізувало. Я не могла навіть в магазин сходити, суп зварити і т.п. Прості звичні речі були для мене надзвичайно тяжкими. До всього цього додало проблем те, що в мене була маленька дитина. Чоловік бачив, як мені погано, допомагав з дитиною. Але в сусідньому під´їзді жила свекруха, вона кожного дня ходила до нас і кожного дня капала моєму чоловікові яка я погана жінка і мати. (Але це не так!). Вона почала налаштовувати дитину проти мене, завжди розхвалювала тільки чоловіка, дійшло до того, що дитина почала мене бити. Для мене це був учерговий удар в серце. А свекруха говорила-ти що ображаєшся, це ж дитина. Чоловік весь час слухав свекруху, бо бачив, що з мене "взяти нічого". Я проживала в чужому для мене місті, у мене там не було знайомиз і грошей теж (була в декретній відпустці). Чоловік уламав мене на консультацію з психіатром. Я була категорично проти спочатку, але все ж погодилась. Але це виявилась не консультація. Він мене змусив лягти в лікарню і прокаратися тиждень. Там мене звісно ж зареєстрували(((. Чоловік мене зоставив иам, і коли я сказала, що мені потрібні гроші на ліки і їжу- сказав у мене всього 300 грн. І прїхав. Я попросила маму перерахувати гроші мені на карту. Після
цього і до теперішнього часу я не можу простити чоловіка. Він не потурбувався про те, щоб знайти приватного психіатра, щоб проконсультуватися таємно. Він мене поклав у державну лікарню. Коли тиждень я там була він жодного разу не подзвонив((
Я тоді не могла від нього піти, бо була в жахливому стані. Лікарня мені не допомогла, а стан був ще більше подавлений через вчинок чоловіка. Я мала дитину і боялася, що якщо надумаю розлучатися, то чоловік всім розкаже,де я лікувалася.
Зараз пройшло вже 5 років. Я знайшла роботу, почала гарно заробляти. Чоловіка хоч до рани прикладай, і слова всупереч мені ніколи не каже, тільки хвалить. Але я розумію що не можу жити з ним разом. Він багато раз вибачався, казав, що в нього тоді теж був стрес і він не знав як поступити правильно. Але для мене він назавжди залишиться зрадником. Знаю, що роблю не правильно, але терплю заради дочки. Вона його обожнює і він її теж. Я не можу з ним спати як раніше. Раніше то було по любові, а зараз це для мене насилля. Хоча він мене не змушує. Я уе роблю суто для свого здоров´я. Але ж як тяжко це все. Не таке життя я собі уявляла. До сих пір протягом 5 років у мене страшенний камінь на серці, серце часто болить, безсонниця. Мені соромно, що я колись довела себе до такого стану, соромно, що чоловік може багатьом розповісти про моє минуле. Свекруха вже багатьом родичам розпатякала. Вибалакалась Вам, аж легше стало, бо нікому не можу про це розповісти.
Мені соромно перед моїми батьками, вони тоді дуже хвилювались за мене, переживали, плакали. Я до сих пір виню себе, що забрала в них частину здоров´я((
Загалом, минуле мене не відпускає. Тому не можу зараз нормально жити( І втрачаю чарівні моменти свого молодого життя.
Дуже потрібна Ваша порада, як це все відпустити
цього і до теперішнього часу я не можу простити чоловіка. Він не потурбувався про те, щоб знайти приватного психіатра, щоб проконсультуватися таємно. Він мене поклав у державну лікарню. Коли тиждень я там була він жодного разу не подзвонив((
Я тоді не могла від нього піти, бо була в жахливому стані. Лікарня мені не допомогла, а стан був ще більше подавлений через вчинок чоловіка. Я мала дитину і боялася, що якщо надумаю розлучатися, то чоловік всім розкаже,де я лікувалася.
Зараз пройшло вже 5 років. Я знайшла роботу, почала гарно заробляти. Чоловіка хоч до рани прикладай, і слова всупереч мені ніколи не каже, тільки хвалить. Але я розумію що не можу жити з ним разом. Він багато раз вибачався, казав, що в нього тоді теж був стрес і він не знав як поступити правильно. Але для мене він назавжди залишиться зрадником. Знаю, що роблю не правильно, але терплю заради дочки. Вона його обожнює і він її теж. Я не можу з ним спати як раніше. Раніше то було по любові, а зараз це для мене насилля. Хоча він мене не змушує. Я уе роблю суто для свого здоров´я. Але ж як тяжко це все. Не таке життя я собі уявляла. До сих пір протягом 5 років у мене страшенний камінь на серці, серце часто болить, безсонниця. Мені соромно, що я колись довела себе до такого стану, соромно, що чоловік може багатьом розповісти про моє минуле. Свекруха вже багатьом родичам розпатякала. Вибалакалась Вам, аж легше стало, бо нікому не можу про це розповісти.
Мені соромно перед моїми батьками, вони тоді дуже хвилювались за мене, переживали, плакали. Я до сих пір виню себе, що забрала в них частину здоров´я((
Загалом, минуле мене не відпускає. Тому не можу зараз нормально жити( І втрачаю чарівні моменти свого молодого життя.
Дуже потрібна Ваша порада, як це все відпустити
показать весь текст
18
1
41
57
Сама собі лікар• 14 августа 2023
Автор, Вас штормит, потому что у Вас нет точек опоры. В себе Вы их до сих пор не нашли, и на мужу положиться подсознательно тоже не можете. Когда найдете точки опоры в себе, Вам станет глубоко безразлично, кто о Вас там что болтает. В этот момент Вы будете испытывать только гордость за себя, что смогли выбраться из этой ж... и стать сильным человеком. Воспринимайте случившееся как полезный урок, из которого Вы вынесети много полезного. Задавайте себе вопросы и не бойтесь найти честный ответ - Почему я оказалась в таком состоянии? Что я сделала не так? Как бы я поступила сейчас?
Не прячьте эту боль внутри, раскопайте ее, переживите и забудьте о ней, оставьте только полезные выводы и опыт. Вы сейчас как корабль в период шторма, а Вам нужно научиться крепко держать штурвал не оглядываясь по сторонам.
И не нужно сейчас стыдиться перед родителями, испытывать чувство вины. Лучше станьте сильной и уверенной в себе. Когда родители поймут, что с Вами это больше не повторится -это будет лучшим для них подарком.
Не прячьте эту боль внутри, раскопайте ее, переживите и забудьте о ней, оставьте только полезные выводы и опыт. Вы сейчас как корабль в период шторма, а Вам нужно научиться крепко держать штурвал не оглядываясь по сторонам.
И не нужно сейчас стыдиться перед родителями, испытывать чувство вины. Лучше станьте сильной и уверенной в себе. Когда родители поймут, что с Вами это больше не повторится -это будет лучшим для них подарком.
3
2
Простоваля• 14 августа 2023
Ответ дляМуркошечка
Отож. Не розумію жінок що накинулись на автора. На її місці могла бути чи не кожна. У вразливому стані в декреті, коли її зацькували, не давали грошей, гнобили та запроторили до дурки. Хоча їй потрібно було нормально харчуватись, висипатись та ласкаве слово.
а кому это доступно из простых людей?
нужна нянька чтобы нянчила и госпоже приносила ребенка поагукать столько, сколько пожелает и уносила при первом жесте её пальца.
вот тогда никаких депрессий.
а то подхватили и на все голоса,у каждой второй она самая,кого не спроси...
нужна нянька чтобы нянчила и госпоже приносила ребенка поагукать столько, сколько пожелает и уносила при первом жесте её пальца.
вот тогда никаких депрессий.
а то подхватили и на все голоса,у каждой второй она самая,кого не спроси...
1
2
Простоваля• 14 августа 2023
Ответ дляЛеди Репях
О, любители арбузеров подъехали)
Ничто не указывает на то, что муж автора такой. Депрессия у неё была изначально не из-за него. Пока она болела, ребёнком, я так понимаю, полностью занимались ’плохие’ муж и свекровь.
Пока она была в больнице, тоже.
Девочка очень любит отца - и это о многом говорит.
Автору сочувствую, но ребёнку тяжело вечно видеть зелёную мать с потухшим взглядом.
Ничто не указывает на то, что муж автора такой. Депрессия у неё была изначально не из-за него. Пока она болела, ребёнком, я так понимаю, полностью занимались ’плохие’ муж и свекровь.
Пока она была в больнице, тоже.
Девочка очень любит отца - и это о многом говорит.
Автору сочувствую, но ребёнку тяжело вечно видеть зелёную мать с потухшим взглядом.
отпустите зелёную мать на волю, опять в девушки-холостячки и она расцветёт как роза.
только вот рожать её никто не заставлял.
всё сама,а виновата ни она, ни её мать, а свекруха-чужой человек.
только вот рожать её никто не заставлял.
всё сама,а виновата ни она, ни её мать, а свекруха-чужой человек.
1
1
Простоваля• 14 августа 2023
Ответ дляМуркошечка
Вона й не хворіла. Просто попала до кодла що її гнобило й не давало їсти чи підтримки в такому вразливому періоді життя.
как это ей не давали?кухня закрыта на замок? вместо неё жевать или с ложки кормить?
не надо до такой степени перегибать, а то вы ещё хуже сделаете автору.
не надо до такой степени перегибать, а то вы ещё хуже сделаете автору.
1
1
Сама собі лікар• 14 августа 2023
Ответ дляЯкось так і живу
Перестати бути «жертвою», ви не заради доньки живете з ним, а є відчуття що «нікому з чоловіків будете непотрібна», є страх самотності(саме без пари, бо: а що люди скажуть), є страх залишитися вдвох з дитиною і не справитися.
Це про невпевненість у собі і своїх силах, але Ваша суперсила відкриється і розкриється тоді, коли Ви зробите цей крок і підете від чоловіка, тоді Ви ще навчитеся не зважати на думку інших, тоді Вам буде пох.. на те що хтось дізнається про те що в Вас був такий досвід, бо то є частина Вашого життя, а Ви себе не приймаєте тою якою Ви були(АЛЕ всі неідеальні, і у кожного свій шлях).
Взагалі там відкривається висока самооцінка, визнання себе і прийняття себе коли Ви відєднаєтесь від нього.
Можливо трохи незрозуміло пишу, але просканувала Ваш простір методом тетахілінг і прийшла потоком ця інформація, я її швиденько записала Вам
Це про невпевненість у собі і своїх силах, але Ваша суперсила відкриється і розкриється тоді, коли Ви зробите цей крок і підете від чоловіка, тоді Ви ще навчитеся не зважати на думку інших, тоді Вам буде пох.. на те що хтось дізнається про те що в Вас був такий досвід, бо то є частина Вашого життя, а Ви себе не приймаєте тою якою Ви були(АЛЕ всі неідеальні, і у кожного свій шлях).
Взагалі там відкривається висока самооцінка, визнання себе і прийняття себе коли Ви відєднаєтесь від нього.
Можливо трохи незрозуміло пишу, але просканувала Ваш простір методом тетахілінг і прийшла потоком ця інформація, я її швиденько записала Вам
Со всем написанным согласна, только одно но... Уйдя от мужа автор автоматически не избавится от жертвенности и не приобретет уверенности в себе. Нужно поработать над собой, а потом уже вступать в новые отношения. А то большая вероятность найти себе абьюзера или впрыгнуть в новые нездоровые отношения.
1
Трусиковед• 14 августа 2023
Ну, життя у вас одне і вибір за вами. Не можете простити чоловіка - йдіть далі, але вже без нього. Навряд чи зможете його пробачити пізніше, якщо навіть через п´ять років його о вчинок не дає вам спокою.
І так, це зрада з його боку - вашої довіри. Звісно, не без допомоги свекруні. Але він прекрасно знав, що він робить.
І так, це зрада з його боку - вашої довіри. Звісно, не без допомоги свекруні. Але він прекрасно знав, що він робить.
Потребую апгрейду• 14 августа 2023
Тиць- тидиць моя черешня🙈. Ви вийшли на роботу і можете оплатити хоч психолога, хоч нарколога. Йдіть до приватного психолога-терепавта і буде вам щастя, а чоловік з вами ще побожиські поступив. Міг би і дитину забрати і вас далеко послати. І якщо у вас і є діагноз у психлікарні, то це ж маю надію тяжка дипресія, а не інше.
4
Если сейчас все хорошо, простите мужа и даже не думайте. В таких ситуациях, как была у вас, близким людям тоже очень тяжело, и они не железные, даже, если любят. У него тоже мог быть нервный срыв, и он реально мог не понимать что делать. А в это время мама ему давала советы. Он хотел, чтобы вы выздоровели, это факт. Но не знал как лучше поступить или сам не имел моральных сил на другое. А ему ведь еще нужно было за ребенком в это время смотреть. Вы страдали, но подумайте и каково ему было. Простите и отпустите.
Простоваля• 14 августа 2023
так много о себе и ни слова о любви к ребенку.эгоизм высшей пробы.
вот мне всё в этой истории ясно:
пока была беременная вела себя как считала нужным - все терпели, а когда родился ребенок то к обязанностям молодой матери приступить не захотела и куда бежать тоже было без вариантов.
клетка захлопнулась и от такой безвыходной ситуации,что не будет свободы и прежней жизни надолго - можно впасть в большую печаль и потерю аппетита.вот тут верю.
вот мне всё в этой истории ясно:
пока была беременная вела себя как считала нужным - все терпели, а когда родился ребенок то к обязанностям молодой матери приступить не захотела и куда бежать тоже было без вариантов.
клетка захлопнулась и от такой безвыходной ситуации,что не будет свободы и прежней жизни надолго - можно впасть в большую печаль и потерю аппетита.вот тут верю.
3
1
Клин_Кляйн• 14 августа 2023
Автор, у вас ничего не прошло.
Мало ОЧЕНЬ лечились.
А гос.клиника это было БОЛЕЕ ЧЕМ ВЕРНОЕ решение.
Мужа вы не любите, разводитесь. А если все ещё любите, то любовь это прощение, терпение и смирение
Мало ОЧЕНЬ лечились.
А гос.клиника это было БОЛЕЕ ЧЕМ ВЕРНОЕ решение.
Мужа вы не любите, разводитесь. А если все ещё любите, то любовь это прощение, терпение и смирение
1
2
Добрый Йиннот• 14 августа 2023
Замініть в своїй темі ’психічний розлад’ чимось більш звичним. Наприклад, загостренням гастриту, кардіологічними питаннями тощо.
Потерпали ви, скажімо, від розладів жкт.
Проноси та блювання не давали нормального життя.
Аж раптом чоловік вас лишив у лікарні. Ні дзвінків, ні грошей, ні смачної (хоч і дієтичної) їжі.
Чи варто боятися, що свекруха розповість усім, як ви годинами гріли унітаз? Думаю, соромно має бути свекрусі, але не вам.
Почніть з реваншу. Знущайтеся над кривдниками. Викреслюйте з побуту свекруху, додавши їдких коментарів. Утрований приклад: ’Ну що, не дочекається мамця, щоб невістка занедужала? Вже підшукали місце в лікарні?’
Жодної копійки не витрачайте на чоловіка. Навпаки: тягніть все на себе.
’Любчику, мені - психічно нестабільній - потрібна десята спідниця, щоб відволікатися від депресивних думок. Чи ти хочеш мене довести до кризи? Не раджу, любчику, не раджу’.
Потерпали ви, скажімо, від розладів жкт.
Проноси та блювання не давали нормального життя.
Аж раптом чоловік вас лишив у лікарні. Ні дзвінків, ні грошей, ні смачної (хоч і дієтичної) їжі.
Чи варто боятися, що свекруха розповість усім, як ви годинами гріли унітаз? Думаю, соромно має бути свекрусі, але не вам.
Почніть з реваншу. Знущайтеся над кривдниками. Викреслюйте з побуту свекруху, додавши їдких коментарів. Утрований приклад: ’Ну що, не дочекається мамця, щоб невістка занедужала? Вже підшукали місце в лікарні?’
Жодної копійки не витрачайте на чоловіка. Навпаки: тягніть все на себе.
’Любчику, мені - психічно нестабільній - потрібна десята спідниця, щоб відволікатися від депресивних думок. Чи ти хочеш мене довести до кризи? Не раджу, любчику, не раджу’.
5
3
ЯяяКакаджамбо• 14 августа 2023
Автор, приватний психітр був би самим найкращим виходом.
В мене дитина тяжка і дуже і вона на обліку. З перших днів я зламалася, дитина була, як одержима якась. В мене здали нерви.
І тут мені на допосогу прийшов знайомий. в нього жінка кадидатнаук в психітарїї
Якби Ви знали, скільки до неї людей ходить відомих.. Я в шоці була. коли випадково дізналася.
Вона мені дуже допомогла. дорого, але результат .
В мене зникла післяпологова депресія, стала впевненю в собі, а головне, завдяки обстеженням, ми виявили. що дитина в два роки перенесла інсульт, а лікували від аутизму. (ноотропами с трьох років)
Завдяки її зв´язкам я вилікувалася , дитину підняла на ноги.ТРеба не тільки приватний, а ще й пере5вірений.
А щодо державного, так запис залишається, на ажаль. Водійські права. наприклад, не отримаєте
В мене дитина тяжка і дуже і вона на обліку. З перших днів я зламалася, дитина була, як одержима якась. В мене здали нерви.
І тут мені на допосогу прийшов знайомий. в нього жінка кадидатнаук в психітарїї
Якби Ви знали, скільки до неї людей ходить відомих.. Я в шоці була. коли випадково дізналася.
Вона мені дуже допомогла. дорого, але результат .
В мене зникла післяпологова депресія, стала впевненю в собі, а головне, завдяки обстеженням, ми виявили. що дитина в два роки перенесла інсульт, а лікували від аутизму. (ноотропами с трьох років)
Завдяки її зв´язкам я вилікувалася , дитину підняла на ноги.ТРеба не тільки приватний, а ще й пере5вірений.
А щодо державного, так запис залишається, на ажаль. Водійські права. наприклад, не отримаєте
1
Смажена полуничка• 14 августа 2023
Ответ дляЩедрик
Знаєте, дивлячись на коментарі, я розумію, які ж серед українців є жахливі люди.
Я на той час втратила близьку людину, і це співпало з тим, що у мене була мала дитина. У мене пропало молоко, це теж посилило мою депресію. Мені просто потрібна була підтримка і розуміння. Цього не було і мій стан погіршився. А те що пишуть, що в мене треба було відібрати дитину і що чоловік мав мене покинути ви взагалі адекватні??? Придурки та й усе. У мене був нервовий розлад, я не психічно відстала. Зараз я почуваю себе значно краще, просто написала, що минулі образи інколи не дають мені нормально жити. Так роздули тут таке , шо капець.
Дуже вдячна за адекватні коментарі💖
Я на той час втратила близьку людину, і це співпало з тим, що у мене була мала дитина. У мене пропало молоко, це теж посилило мою депресію. Мені просто потрібна була підтримка і розуміння. Цього не було і мій стан погіршився. А те що пишуть, що в мене треба було відібрати дитину і що чоловік мав мене покинути ви взагалі адекватні??? Придурки та й усе. У мене був нервовий розлад, я не психічно відстала. Зараз я почуваю себе значно краще, просто написала, що минулі образи інколи не дають мені нормально жити. Так роздули тут таке , шо капець.
Дуже вдячна за адекватні коментарі💖
сил Вам
Метровий сантиметр• 14 августа 2023
автор, у нас вже не совок, нічого соромного та страшного нема у поході до психіатру.
Чарочка діда• 14 августа 2023
Яке ’ для здоров´я’ через силу і без емоцій? Це насилля над собою і шлях до наступної депресії.
Жінка з перцем• 14 августа 2023
Автор, ви були хворі і лікувалися, тут немає чого соромитися. Взагалі післяпологова депресія це поширене явище, в мене теж були певні ознаки. Але ніхто навіть не подумав звернутись за допомогою, а може би по іншому склалась доля. Стосовно чоловіка, тут тільки ви можете вирішити, я свого не змогла вибачити. Сил вам
2
автор
Щедрик
• 15 августа 2023
Ответ дляФайно Замало
Автор, хочу вас обнять и поддержать. Скажите пожалуйста, а вы говорили мужу прямым текстом, что не можете простить его поступка? Если вы это с ним обсуждали, если он признал свою неправоту и слабость, то вам просто нужно ПРИНЯТЬ, что он совершил ошибку, что он раскаялся, что он хотел, как лучше, но не как хуже! Что он боролся за вас так, как мог. Простите его, если сейчас он все осознал и живет ради семьи.
Так, говорила. Він просив пробачення. Живе заради сім´ї. Сказав, що ми починаємо все з чистого листа. Про все забуваємо і живемо щасливо разом. А мене все одно інколи накриває минуле((
автор
Щедрик
• 15 августа 2023
Ответ дляПростоваля
так много о себе и ни слова о любви к ребенку.эгоизм высшей пробы.
вот мне всё в этой истории ясно:
пока была беременная вела себя как считала нужным - все терпели, а когда родился ребенок то к обязанностям молодой матери приступить не захотела и куда бежать тоже было без вариантов.
клетка захлопнулась и от такой безвыходной ситуации,что не будет свободы и прежней жизни надолго - можно впасть в большую печаль и потерю аппетита.вот тут верю.
вот мне всё в этой истории ясно:
пока была беременная вела себя как считала нужным - все терпели, а когда родился ребенок то к обязанностям молодой матери приступить не захотела и куда бежать тоже было без вариантов.
клетка захлопнулась и от такой безвыходной ситуации,что не будет свободы и прежней жизни надолго - можно впасть в большую печаль и потерю аппетита.вот тут верю.
Удалено администрацией...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу