Нервогенератор• 16 августа 2023
Як зберегти відносини з чоловіком?
Мудрі дівчата, хочу почути ваші роздуми і поради. З початком війни я виїхала закордон, там моя дитина вступила в престижний навчальний заклад, нажаль, аналогу в Україні не має. Ми з чоловіком бачимось раз 4-5 місяців, коли ми приїздимо в Україну. В такому графіку вже півтора року і я дуже боюсь, що кожен навчиться жити власним життям. У нас дружна, любляча родина, яку ми з чоловіком цінуємо і боїмося втратити. Я геть не розумію, як треба себе поводити, щоб до закінчення війни зберегти шлюб і щасливі відносини.
показать весь текст
86
0
Французский , английский, немецкий там половина рус танцует, а едут туда после училищь что бы там остаться жить, видят там перспективу, но весь фундамент у нас закладыается, и зачем вы пишите ждём окончание войны, вам это не на руку, тогда все что сейчас вам прикроют и вам прийдется там работать что бы быть, или муж у вас богатый вам там все оплачивать будет?
Автор, а ви маєте якісь реально плани по поверненню до дому?
Чим ви там будете займатися?
Ну от наприклад вашій дитині 16(19/20- не суть) вона справляється з академічною програмою.
Ви повернулись в Україну.
І що ви робитимете, ну окрім того, щоб тримати чоловіка за руку і ніжно дивитися йому в очі?
Чим ви там будете займатися?
Ну от наприклад вашій дитині 16(19/20- не суть) вона справляється з академічною програмою.
Ви повернулись в Україну.
І що ви робитимете, ну окрім того, щоб тримати чоловіка за руку і ніжно дивитися йому в очі?
Ну вот, так толку вам тут плакать, если муж приедет к вам, как такие темы вообще не закрывают, мы дома сидим , а ори с ума сходят от скуки. Бан автору
Я вижу , вы продали бы и родину хоть так и сделали, и плачет несчастная вся такая, вы дома посадите, у нас балерины в подвалах танцуют и ничего будут не хуже вашей танцевать
Автор, вы зря тут создали обсуждение. Тут от зависти черной, сожрать готовы.
Вам надо попробовать почаще ездить домой к мужу. Как минимум каждый месяц. Понемногу дочка привыкнет и будет более самостоятельной. А там решите что дальше делать.
Вам надо попробовать почаще ездить домой к мужу. Как минимум каждый месяц. Понемногу дочка привыкнет и будет более самостоятельной. А там решите что дальше делать.
1
Автор, я особисто повернулась..хоча мій чоловік в ЗСУ, і ми рідко бачимось. Але він ожив..бо як на день хоч додому попадав, там його чекала любляча жінка і тепло. Подруга за кордоном в такій ситуації як ви. Вони придумали частіше бачитись. Кожен місяць чоловік її приїзджає на ЗУ і вони пару днів тусять, це дуже допомагає. Що ще вам порадити...? Ви приавильно думаєте, що ваше щастя під загрозою, требя щось зробити..не залишайте так
1
А він хоче?
Зможе він так само добре заробляти за кордоном, щоб утримувати вас трьох і оплачувати навчання?
У мене просто чоловік не поїхав би , бо має бізнес.
Друг сім‘ї не поїхав бо має стоматологічну клініку, а за кордоном треба сідати за парту і починати свій кар’єрний шлях майже з нуля.
Я звісно не знаю сфери, де чоловік ваш працює і якого він класу спеціаліст.
Чи зможе він конкурувати за кордоном.
Зможе він так само добре заробляти за кордоном, щоб утримувати вас трьох і оплачувати навчання?
У мене просто чоловік не поїхав би , бо має бізнес.
Друг сім‘ї не поїхав бо має стоматологічну клініку, а за кордоном треба сідати за парту і починати свій кар’єрний шлях майже з нуля.
Я звісно не знаю сфери, де чоловік ваш працює і якого він класу спеціаліст.
Чи зможе він конкурувати за кордоном.
1
Я маю хорошу спеціальність. Мені не проблема знайти в Україні роботу. Проблема її знайти закордоном, мій рівень мови В1, до В2 дійду і можу курси пройти і влаштуватись за своєю спеціальністю.
Я б на вашому місці думала в цьому напрямку.
Як зберегти кваліфікацію, родину і залишатись на плаву за будь яких обставин.
А бути попихачем на шляху до дитячих мрій - звиняйте.
Дівчинка доросла у вас.
Має мрію- нехай нею займається. Бо будете біля розбитого корита, автор.
Це я не до того, що треба все похерити.
Просто потихеньку передавайте відповідальність дитині за себе.
Крок за кроком.
Як зберегти кваліфікацію, родину і залишатись на плаву за будь яких обставин.
А бути попихачем на шляху до дитячих мрій - звиняйте.
Дівчинка доросла у вас.
Має мрію- нехай нею займається. Бо будете біля розбитого корита, автор.
Це я не до того, що треба все похерити.
Просто потихеньку передавайте відповідальність дитині за себе.
Крок за кроком.
2
Ну у вас і роздуми. Балерини живуть до 90 років, ви б бачили, як вони виглядають. Зараз з розвитком фізіотерапії, реабілітології вони танцюють до 50 років.
Реально.
Але треба мати сильне бажання для того.
Багато людей його не мають.
Багато з тих, хто виїхали втратили тут бізнес і не реалізувались там.
Я говорю про моїх знайомих чоловіків.
Дехто тільки на шляху.
Шлях досить тернистий, що буде на виході- побачимо.
Але треба мати сильне бажання для того.
Багато людей його не мають.
Багато з тих, хто виїхали втратили тут бізнес і не реалізувались там.
Я говорю про моїх знайомих чоловіків.
Дехто тільки на шляху.
Шлях досить тернистий, що буде на виході- побачимо.
Щиро зичу вас успіху.
Вам і вашій родині.
У вас чудовий чоловік!
Бережіть сім’ю.
А дочка упорається! Побачите!
Вам і вашій родині.
У вас чудовий чоловік!
Бережіть сім’ю.
А дочка упорається! Побачите!
1
Правильно. І за війну потрібно не втратити жагу добиватись бажаного. Бо хронічний стрес все одно робить своє погане діло
Це балетна академія, яка навчає дітей з 10 років і до їх контрактів з театрами. Може у вас на слуху Ваганівка? От таке саме тільки в Європі.
Дякую вам за пораду, це дійсно реально виконати. Бажаю вашому чоловікові здоров’я. І дякую йому за мужність.
1
Так есть же общежитие в таких заведениях. Тоесть вы еще 6 лет хотите там сидеть , тогда уж прощайтесь с мужем . Ребенок в 14 лет уже не маленький и если мечтал там учиться, то будет это делать и без вас.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу