80-річний український композитор Ігор Поклад разом з дружиною Світланою, тещею та собаками два тижні знаходився у підвалі у Ворзелі, ховаючись від обстрілів окупантів.
Врятувати легендарного музиканта вдалося Костянтину Кястутисовичу, який побачив пост про допомогу на сторінці Дмитра Гордона.
Про це написала дружина Поклада у себе у Facebook.
фото
"Вся ця гидота зайшла до Ворзеля… Вони перли на своїх танках, БТРах, БМП. Зверху сиділи мерзоти з автоматами. Вони стріляли по всьому, що ворушиться. Ховалися за будинками мешканців, в´їжджаючи впритул на своїх танках. Так вони ховалися від артилерії. Ось тоді почалося справжнє пекло... Першим зникло світло... Потім вода, потім інтернет і зв´язок... Останнім зник газ. Від гуркоту їхньої техніки ми заплющували очі... І знову обстріли. Спочатку вони були 2-3 рази на день, а потім постійно", - розповідає Світлана.
Врятувати легендарного музиканта вдалося Костянтину Кястутисовичу, який побачив пост про допомогу на сторінці Дмитра Гордона.
Про це написала дружина Поклада у себе у Facebook.
фото
"Вся ця гидота зайшла до Ворзеля… Вони перли на своїх танках, БТРах, БМП. Зверху сиділи мерзоти з автоматами. Вони стріляли по всьому, що ворушиться. Ховалися за будинками мешканців, в´їжджаючи впритул на своїх танках. Так вони ховалися від артилерії. Ось тоді почалося справжнє пекло... Першим зникло світло... Потім вода, потім інтернет і зв´язок... Останнім зник газ. Від гуркоту їхньої техніки ми заплющували очі... І знову обстріли. Спочатку вони були 2-3 рази на день, а потім постійно", - розповідає Світлана.
1
3
20
36
0
Просчеты, предательство, наплевательское отношение к людям приводят к печальному результату.
7
1
7
Просто мы не знаем истории, по теме с ’Галичина’
Мы не знаем недавних историй про наших видатних людей.
Недавно, У ніч на 6 вересня помер учений, історик, релігієзнавець Ігор Козловський,
Ігор родом із Донеччини. Він написав 50 наукових праць і понад 200 статей, а також був членом PEN Україна.
У 2016 року в Донецьку представники так званого «військового трибуналу» квазіреспубліки затримали Ігоря Козловського й оголосили політв’язнем. Йому винесли вирок і на 700 днів замкнули в підвалі, де Ігор пережив різні види катувань. Після цього мав досвід адаптації й лікування ПТСР.
Мы не знаем недавних историй про наших видатних людей.
Недавно, У ніч на 6 вересня помер учений, історик, релігієзнавець Ігор Козловський,
Ігор родом із Донеччини. Він написав 50 наукових праць і понад 200 статей, а також був членом PEN Україна.
У 2016 року в Донецьку представники так званого «військового трибуналу» квазіреспубліки затримали Ігоря Козловського й оголосили політв’язнем. Йому винесли вирок і на 700 днів замкнули в підвалі, де Ігор пережив різні види катувань. Після цього мав досвід адаптації й лікування ПТСР.
8
7
Я читав лекції щурам, щоб чути голос’. Спогади Ігоря Козловського про полон та катівні у Донецьку
’Їхні катування — це намагання через фізичне тіло зламати твою гідність, тобто вийти на інший рівень – екзистенційний. А ти не можеш спілкуватися з ними на цьому рівні, тому що вони зрадники. Якщо ти зламаєшся, то це є для нього таким фактором відповіді, що, скоріш за все, він правильно зробив, що зрадив. Це дратує, безумовно дратує, коли ти не ламаєшся.
Вони знають прекрасно, що практично всі, хто там знаходиться, мали фейкові обвинувачення. Через катування бойовики отримували від ув’язнених зізнання в тому, що не робили.
’Їхні катування — це намагання через фізичне тіло зламати твою гідність, тобто вийти на інший рівень – екзистенційний. А ти не можеш спілкуватися з ними на цьому рівні, тому що вони зрадники. Якщо ти зламаєшся, то це є для нього таким фактором відповіді, що, скоріш за все, він правильно зробив, що зрадив. Це дратує, безумовно дратує, коли ти не ламаєшся.
Вони знають прекрасно, що практично всі, хто там знаходиться, мали фейкові обвинувачення. Через катування бойовики отримували від ув’язнених зізнання в тому, що не робили.
16
Дякую, що пишите про це.
Розповідь настільки моторошна: як його захопили, а його дитина - інвалід, який самостійно і перевернутись не може, залишився сам в квартирі. Батько вийшов і більше не повернувся, і стільки часу в полоні потім не знав, що з сином ((
Розповідь настільки моторошна: як його захопили, а його дитина - інвалід, який самостійно і перевернутись не може, залишився сам в квартирі. Батько вийшов і більше не повернувся, і стільки часу в полоні потім не знав, що з сином ((
6
9
Ну если тема про окупацию известных дополню
Роман Безсмертний
--/За день до війни ми записали інтерв’ю, яке так і не вийшло. Ви тоді уникли відповіді, якою буде війна. Ви вірили, що буде повномасштабне вторгнення?
- Я не тільки вірив, я про це казав… Сьогодні вже можна про це говорити – у серпні минулого року мені зателефонували з одного з найвищих кабінетів і попросили, щоб я зайшов…
- Наших кабінетів?
- Так. Коли я прийшов, мене запитали, чи буде війна. Я відповів, що буде. І навіть назвав, скільки часу вона триватиме. Далі, коли мене запрошували на ефіри, я не так грубо казав, що буде, але намагався пояснювати всіляко, що треба готуватися до війни. Найближчому оточенню, з ким я спілкувався – колеги, друзі – я не просто казав, я наполягав, що це буде не просто війна України і Росії, а що ми йдемо до серйозного континентального і глобального протистояння.
Але чому я завжди стриманий у висловлюваннях? Коли я приходив додому, дружина мене завжди припирала до стінки і казала: ’Ти ж знаєш, що буде війна і ти нічого не робиш’.
На останньому ефірі, коли мене запросили на телебачення, я вже став напряму казати, що вони підуть через Чернігів, що там є Десна, що треба там готуватись. Мене переконували, що з боку Білорусі нічого не буде відбуватись. Але я десятки разів відповідав, що ніхто в Лукашенка запитувати не буде, і Кремль використає територію Білорусі, як він захоче.
Далі
Він провів 28 днів в окупації в Мотижині на Київщині, де відбувалися активні бої і де була закатована родина сільської старости. В ці дні Безсмертний раз на день топив піч дровами, і коли росіяни вимагали їжі, сказав, що готує лише юшку і картоплю для себе і 83-річної мами.
Роман Безсмертний
--/За день до війни ми записали інтерв’ю, яке так і не вийшло. Ви тоді уникли відповіді, якою буде війна. Ви вірили, що буде повномасштабне вторгнення?
- Я не тільки вірив, я про це казав… Сьогодні вже можна про це говорити – у серпні минулого року мені зателефонували з одного з найвищих кабінетів і попросили, щоб я зайшов…
- Наших кабінетів?
- Так. Коли я прийшов, мене запитали, чи буде війна. Я відповів, що буде. І навіть назвав, скільки часу вона триватиме. Далі, коли мене запрошували на ефіри, я не так грубо казав, що буде, але намагався пояснювати всіляко, що треба готуватися до війни. Найближчому оточенню, з ким я спілкувався – колеги, друзі – я не просто казав, я наполягав, що це буде не просто війна України і Росії, а що ми йдемо до серйозного континентального і глобального протистояння.
Але чому я завжди стриманий у висловлюваннях? Коли я приходив додому, дружина мене завжди припирала до стінки і казала: ’Ти ж знаєш, що буде війна і ти нічого не робиш’.
На останньому ефірі, коли мене запросили на телебачення, я вже став напряму казати, що вони підуть через Чернігів, що там є Десна, що треба там готуватись. Мене переконували, що з боку Білорусі нічого не буде відбуватись. Але я десятки разів відповідав, що ніхто в Лукашенка запитувати не буде, і Кремль використає територію Білорусі, як він захоче.
Далі
Він провів 28 днів в окупації в Мотижині на Київщині, де відбувалися активні бої і де була закатована родина сільської старости. В ці дні Безсмертний раз на день топив піч дровами, і коли росіяни вимагали їжі, сказав, що готує лише юшку і картоплю для себе і 83-річної мами.
7
Тут доречно буде згадати про розстріл росіянами дитячого письменника Володимира Вакуленка на Харківщині під час окупації. Він самостійно виховував сина-аутиста.
2
12
А з пісень Поклада обожнюю цю
Скрипка грає, серце крає,
Наше літо догорає.
Скрипка грає, плаче гірко,
То кохання гасне зірка.
Скрипка грає, серце крає,
Наше літо догорає.
Скрипка грає, плаче гірко,
То кохання гасне зірка.
8
Памʼятаю, як диригента на Херсонщині розстріляли. Зовсім трошки не дожив до деокупаціі.
Кляті істоти, стільки болю принесли на наші землі.
Кляті істоти, стільки болю принесли на наші землі.
3
13
Ответ дляLudaSHS
Поховання в Ізюмі то страхіття, то наш бабиняр 
А скількох загиблих росіяни запакували в мішки і тракторами звезли в безіменні могили на Херсонщині після прориву Казовської ГЕС.
Ці люди померли без ліків, їжі і води, бо росіяни не пустили в затоплені населені пункти ніяких рятувальників.
Ці люди померли без ліків, їжі і води, бо росіяни не пустили в затоплені населені пункти ніяких рятувальників.
14
1
Ответ дляLudaSHS
Чудова пісня! Музика неперевершена
І Зінкевича голос. Якось в молодості не відчувала так, а зараз - до глибини душі пробирає тембр
9
Мені тоді вони не так слухалися .
Вся здавалися старьем, це ж не Доктор Албен чи Айс оф Бейс
Тоді ...
А трагедія Івасюка?
Вся здавалися старьем, це ж не Доктор Албен чи Айс оф Бейс
Тоді ...
А трагедія Івасюка?
7
Ніколи рашисти не пробачать українцям, що ми маємо націю і історію. Ніколи не пробачать, що саме українці були свідками народження московитів - виблядків монгольської орди. Саме ми знаємо їх справжню історію.
Тому і будуть вбивати нас постійно. Поки не отримають по зубам. Саме зараз нам випав шанс, головне не проєб*ть.
Тому і будуть вбивати нас постійно. Поки не отримають по зубам. Саме зараз нам випав шанс, головне не проєб*ть.
11
А ще Володимир Рибак і Юрій Поправка, одні з перших закатованих при вторгненні в 2014 на Донеччині.
Якби замість передвиборчих плакатів у 2019 були бігборди з цими історіями, то, можливо б вдалося уникнути багатьох закатованих після вторгнення 2022, бо люди б знали, що то за зло
Навіть в Мотижині сім´я голови були ще живі місяць після вторгнення.
Я знаю, що вони допомагали своїм односельцям, але хоча б сина врятували
Якби замість передвиборчих плакатів у 2019 були бігборди з цими історіями, то, можливо б вдалося уникнути багатьох закатованих після вторгнення 2022, бо люди б знали, що то за зло
Навіть в Мотижині сім´я голови були ще живі місяць після вторгнення.
Я знаю, що вони допомагали своїм односельцям, але хоча б сина врятували
6
ТРИДЦЯТЬ ТИСЯЧ, вдумайтеся в цю страшну цифру! Було страчено цвіт української нації. Письменники, художники, лірники, кобзарі (розстріляного з´їзду кобзарів не було, то легенда, але це не заважало нищити кобзарів по всій країні), кінематографісти, режисери, актори, драматурги, журналісти, публіцисти, перекладачі, літературознавці, сценаристи…
В 1930 році друкувалися 259 українських письменників, а вже після 1938 року - лише 36! Із 223 письменників - 192 були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 - зникли безвісти, 8 - вчинили самогубство.
Тому ми так тяжко виповзаємо з оцього, колоніального. Тому в нашій Одесі до останнього слухали і захоплювалися Биковим. Мліли від інтерв´ю Ксюші Собчак і Дудя. Розповідали про охєрєнну цінність пам´ятника Катерині II. Хоча чому в минулому часі? І досі так. У нашому місті все ще тривають пошуки ’хороших росіян’.
Он які баталії розгортаються з приводу пам´ятників колонізаторам. ’Не трогайте русскую культуру, она ни в чём не виновата!’. Винна. Тому що мовчала. Потурала. Сприймала. Толерувала. Відключала мозок і серце. Йшла на заклання і при цьому славила Сталіна і його приспішників-вбивць.
Михайло Драй-Хмара. Поет, перекладач. Знав 19 мов. Вбитий на Колимі. У 49 років.
Микола Хвильовий. Письменник неороманитичного стилю. В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством. 39 років. Його твори та його ім´я залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
Майк Йогансен. Автор пригодницьких романів. Розстріляний в Києві. 40 років.
Дмитро Фальківський. Поет, прозаїк, перекладач, сценарист. Розстріляний у Києві. 36 років.
Гео Шкурупій. Один із лідерів панфутуристів. Розстріляний у Ленінграді. У 33 роки.
Клим Поліщук. Автор історичних романів. Розстріляний у Сандармохах. 45 років.
Юрій Вухналь. Письменник. Писав романи, гуморески, фейлетони, нариси. Розстріляний у Харкові. В 30 років.
І ще сотні, тисячі тих, хто міг би наблизити нашу свободу і незалежність. Тому і знищили. Замінивши симулякрами, спотворивши смисли і сенси.
В 1930 році друкувалися 259 українських письменників, а вже після 1938 року - лише 36! Із 223 письменників - 192 були репресованими (розстріляними чи засланими в табори з можливим подальшим розстрілом чи смертю), 16 - зникли безвісти, 8 - вчинили самогубство.
Тому ми так тяжко виповзаємо з оцього, колоніального. Тому в нашій Одесі до останнього слухали і захоплювалися Биковим. Мліли від інтерв´ю Ксюші Собчак і Дудя. Розповідали про охєрєнну цінність пам´ятника Катерині II. Хоча чому в минулому часі? І досі так. У нашому місті все ще тривають пошуки ’хороших росіян’.
Он які баталії розгортаються з приводу пам´ятників колонізаторам. ’Не трогайте русскую культуру, она ни в чём не виновата!’. Винна. Тому що мовчала. Потурала. Сприймала. Толерувала. Відключала мозок і серце. Йшла на заклання і при цьому славила Сталіна і його приспішників-вбивць.
Михайло Драй-Хмара. Поет, перекладач. Знав 19 мов. Вбитий на Колимі. У 49 років.
Микола Хвильовий. Письменник неороманитичного стилю. В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством. 39 років. Його твори та його ім´я залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
Майк Йогансен. Автор пригодницьких романів. Розстріляний в Києві. 40 років.
Дмитро Фальківський. Поет, прозаїк, перекладач, сценарист. Розстріляний у Києві. 36 років.
Гео Шкурупій. Один із лідерів панфутуристів. Розстріляний у Ленінграді. У 33 роки.
Клим Поліщук. Автор історичних романів. Розстріляний у Сандармохах. 45 років.
Юрій Вухналь. Письменник. Писав романи, гуморески, фейлетони, нариси. Розстріляний у Харкові. В 30 років.
І ще сотні, тисячі тих, хто міг би наблизити нашу свободу і незалежність. Тому і знищили. Замінивши симулякрами, спотворивши смисли і сенси.
4
3
Ответ дляCvet_ОК
А ще Володимир Рибак і Юрій Поправка, одні з перших закатованих при вторгненні в 2014 на Донеччині.
Якби замість передвиборчих плакатів у 2019 були бігборди з цими історіями, то, можливо б вдалося уникнути багатьох закатованих після вторгнення 2022, бо люди б знали, що то за зло
Навіть в Мотижині сім´я голови були ще живі місяць після вторгнення.
Я знаю, що вони допомагали своїм односельцям, але хоча б сина врятували
Якби замість передвиборчих плакатів у 2019 були бігборди з цими історіями, то, можливо б вдалося уникнути багатьох закатованих після вторгнення 2022, бо люди б знали, що то за зло
Навіть в Мотижині сім´я голови були ще живі місяць після вторгнення.
Я знаю, що вони допомагали своїм односельцям, але хоча б сина врятували
І цю історію залишу тут.
3
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу