Голодомор

А хто це - ви?

https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3441879#a82...

Спробую пояснити- жодної теми в топі

Аж 2 сторінки

А що саме потребує обговорення?

Я тільки зайшла на Порадницю. Це найстрашніше, що було, навіть, гірше за війну, де вмирали цілими селами, без надії на порятунок. Саме це хочуть зробити з нами рашисти, вже у пропагандонів звучало, що скоро буде голод. Тварюки, вони ніколи не зміняться, скільки б столітть не минуло б.

Я с утра с сыном провела беседу. В очередной раз вспомнила как нашей семьи коснулся Голодомор.

Я сьогодні, буквально, пару хвилин тому, переглянула фільм’ голод33’.
Це так боляче!
Тому, не стрималася- створила тему

Я сьогодні подзвонила бабусі і попросила розповісти що вона пам’ятає про Голодомор. Син якому 9 років не зміг довго слухати, втік до іншої кімнати і плакав😭

Уже раша Киев по поводу обстреляла, Зеленский с супругой на возложение утром были, в фейсбуке свечи на окнах выставляют. Все помнят, ничего не забыто

Расскажите нам

Смотрю как раз Урожай дьявола, кто-то тут ниже посоветовал. Постановка не очень, актеры третьесортный, но как наглядная история - интересно

Так, подібні теми не варті того.
Ми ховаємо голову в пісок.
Але- то наше!!!
Геноцид, ,який повторюється.
Лише в іншій формі

Напишіть без сарказму.

Від чого ми ховаємо голову? Голодомор - визнаний факт. Я реально не розумію, що обговорювати на форумі, це особистий смуток кожного українця

Ми не ігноруємо
У нас горить свічка на вікні, ми пам´ятаємо, говоримо про це з дітьми. Трагічна але важлива сторінка нашої історії.

Погляньте ’ голод 33’.
Не пошкодуєте.
Якщо не спрдобажться- просто насваріть мене

Где сарказм?
Я, что написала ой, автор так вас только фильм подтолкнул к ночи тему создать?! А днем вы не думали и не вспоминали о этой дате?
За то успели всех носом ткнуть, что темы нет.

Ми запалювали свічку, ще раз з сином проговорили про голодомор. Згадали рідних, які пережили голод і нам розказали про ті страшні часи. Ми пам´ятаємо і, маю надію, що син цю пам´ ять передасть своїм дітям...

Ми тут завжди активні.
Обговорюємо старий/новий стиль.
Президента.
Полякову.
Чиїсь труселя.
А для Голодомору- нема місця і часу

Страшна трагедія, яка болить і на жаль хоче повторитись.
Тут лише зазначу про своє обурення щодо цифр 3,5-7 млн жертв, коли є фахові аргументовані дослідження, де вказано кількість жертв - 10,5 млн українців (проф. Сергійчук.В.І.)

Страшно((

Ви уявляєте, щоб ізраїльтянин так написав би щодо Голокосту в день пам´яті жертв?

Хороша стаття на укрправді сьогодні була:
’25 листопада українці запалять свічки у вікнах на спомин про жертв Голодомору – цілеспрямованого акту знищення українського народу шляхом виморювання голодом одного з його основних стовпів – селян-хліборобів як тих, хто відігравав основну роль у збереженні національних традицій, мови та національного духу в цілому. Паралельно СРСР розгорнув кампанію винищення ’мозку та душі нації’: інтелігенції, письменників, митців, мислителів, політичних та духовних діячів, поза тим, переселяючи в Україну російське населення для розпорошення українців та їх асиміляції.

20 років потому, у 1953 році Рафаель Лемкін, автор терміну ’геноцид’, назве ці діяння ’класичним прикладом радянського геноциду, його найдовшого і найширшого експерименту русифікації – винищення української нації’.

На думку Лемкіна, радянські тактики в Україні відрізнялись від Голокосту євреїв нацистською Німеччиною як класичного прикладу геноциду шляхом масового знищення населення. СРСР обрав цілеспрямоване винищення відносно нечисельної частки населення – того, що Лемкін назвав ’добірною і вирішальною частиною нації’, її релігійним, інтелектуальним і політичним проводом – прагнучи відтак знищення нації в цілому.

Протягом десятиліть Голодомор залишався у тіні безкарності, значною мірою через кампанію радянської, а згодом російської, пропаганди. Окрім зусиль Лемкіна та української діаспори, мало хто..

приходьте додому вечеряти, сестри й брати.
у вікнах холодних сьогодні горять свічки.
щоб легше було вам дорогу знайти -
зі стиглого жита вінки.

слова розгубились, не знайдуться в темній імлі.
пускається дощ, оплакує горе земне.
відбиток од свічки на мокрому склі,
молитися кличе мене.

розпалюю дрова в печі, щоб зігрітись змогли.
і білий рушник укриває прибраний стіл.
цей вогник од свічки - поборник імли,
помітно його звідусіль.

ім‘я за ім’ям називаю до ночі лицем.
до хліба святого - вологої солі з очей.
знайшлися б слова прокричати про це...
так пам’ять у вікнах пече.

слова розгубились, пропали у темній імлі.
пускається дощ, щоб стишити горе земне.
відбиток вогню на віконному склі,
молитися кличе мене.

Марко Терен

Чим далі тим більше я боюсь того що це повториться.