Робота для жінок у шахті: українки масово спускаються під землю

Робота для жінок у шахті – таке словосполучення ще кілька років тому вважалося неможливим. Жінки могли працювати на шахті – бухгалтерами, обслуговуючим персоналом, табельницями. Але підземна робота вважалася не жіночою. Однак із початком війни дедалі більше представниць слабкої статі йдуть працювати під землю – у шахту.

Робота для жінок у шахті: українки масово спускаються під землю замість чоловіків, що пішли на фронт - today.ua
На сьогодні у вугільних шахтах, що належать компанії ДПЕК, працює близько 400 жінок. Журналісти агенції Reuters розповіли, ким вони трудятьс під землею.

Навряд чи хтось із цих жінок з юності мріяв про таку роботу. Однак життя розпорядилося по-своєму. Хтось із них пішов під землю, щоб замінити рідного чоловіка, який пішов на фронт, а хтось через те, що у маленьких шахтарських містечках просто немає іншої роботи, а жити якось треба.

Наприклад, 22-річна Христина вже п´ять місяців працює техніком з обслуговування електропоїзда на глибині 470 метрів. Вона замінила у шахті брата, який пішов воювати. Та й просто не було іншої роботи, а в неї 4-річний син, якого вона виховує з бабусею.

Їхній шахтарський Павлоград розташований лише за 100 кілометрів від лінії фронту. І щоразу, спускаючись у шахту, дівчина боїться за матір та дитину, що будь-якої хвилини можуть потрапити під обстріл ворожої артилерії. А вони, у свою чергу, побоюються за неї, адже немає абсолютної гарантії, що вона повернеться зі свого півкілометрового пекла.

Робота для жінок у шахті: українки масово спускаються під землю замість чоловіків, що пішли на фронт

"Наші хлопці пішли на фронт, і тепер ми повинні їх підтримати, бо нема кого посилати працювати в шахту", - каже дівчина.

Звісно, жінці у шахті важко. Не лише морально, але й фізично. Все ж таки така праця - для чоловіків. Однак платять непогано, і для їхньої невеличкої родини ця робота – справжній порятунок у нелегкий воєнний час.

На сьогодні в компанії ДПЕК близько 400 жінок працюють під землею. Це 2,5% від загальної чисельності працівників шахт, що належать цій компанії. У ДПЕК кажуть, що на найважчих роботах жінки все ж таки не працюють, це - доля чоловіків, що залишилися. Жінки під землею виконують допоміжні функції, вони не працюють прохідниками.

"Ми виконуємо всі завдання на тому самому рівні, що й чоловіки, якщо це, звичайно, не дуже важка робота, яку ми не можемо виконати", - розповідає ще одна трудівниця шахти, 43-річна Наталя.

На сьогодні близько 3 тисяч шахтарів-чоловіків із 20-тисячного колективу ДПЕК воюють на фронті з окупантами. Понад чотири десятки з них, на жаль, вже ніколи не повернуться у забій. Тому, мабуть, на їхні місця незабаром прийде ще більше жінок. Війна повністю нівелювала різницю між чоловічою та жіночою працею, навіть у таких споконвічно чоловічих галузях.