На привозе• 05 декабря 2023
Чи народжувати, коли не має власного житла?
Тут всі радять, спочатку обзавистися житлом, а потім сім´єю. Але не у всіх же є можливість обзавестися житлом. З зарплатнею в 20 тисяч на орендному житлі довго збирати потрібно і то не факт.
Є приклади двох знайомих, які таки добилися і придбали житло до 45 і 51 року. Але не не народили дітей, і чоловіки від них пішли. Всиновлювати не хочуть, але дуже жалкують, що не народили.
І часто можна почути, куди народжувати без житла? А якщо його й не вийде купити, то як? Одразу відхилити думку щодо дітей і просто жити як живеться? Чи все ж таки народжувати?
Є приклади двох знайомих, які таки добилися і придбали житло до 45 і 51 року. Але не не народили дітей, і чоловіки від них пішли. Всиновлювати не хочуть, але дуже жалкують, що не народили.
І часто можна почути, куди народжувати без житла? А якщо його й не вийде купити, то як? Одразу відхилити думку щодо дітей і просто жити як живеться? Чи все ж таки народжувати?
показать весь текст
1
6
17
192
0
Акститесь, скоро некому будет учиться в наших ВУЗах. Если сами этого не понимаете, то зачем нести эту ересь в массы?
Я тоже девочка. Никогда не жила со свекровью или со своими родителями находясь в браке, и это при том, что когда поженились, ни у меня, ни у мужа своего жилья не было. Фантастика. А самое удивительное, что это не сделали меня несчастной) о как бывает
2
Какую ересь?
Дать ребенку возможность себя нормально обеспечить - это ересь? Ок. У нас с вами разные стандарты
Дать ребенку возможность себя нормально обеспечить - это ересь? Ок. У нас с вами разные стандарты
Щось більше бачиш ситуацій житла сьогодні нема і завтра нема і через 20 років нема. Живи з батьками або чекай коли може спадок буде.
2
Ми першу дитину з чоловіком народили, не маючи власного житла. Майже у всіх друзів така ж ситуація. Ми арендували дитло десять років після весілля. І нічого 
якось вижили) я вважаю, що дітей треба народжувати, коли ти молодий, незалежно від статків.
якось вижили) я вважаю, що дітей треба народжувати, коли ти молодий, незалежно від статків.
2
вкладала гроші не в квадратні метри, а в розвиток дитини.
просто вкладала. без планів на омерику.
просто вкладала. без планів на омерику.
1
Тоді сенс приводити це як приклад успіху? Дитина може ’не вистрілити’ і бути звичайною з зп що на власних дітей не вистачить, дитина може розірвати стосунки з батьками, дитина окрема людина і може не вважати за потрібне брати мати в ’омерику’.
6
Спасибо, что хоть не средний сегмент symbol
Рикер, кстати, мы по скидке за 2300 купили зимние мужские
Рикер, кстати, мы по скидке за 2300 купили зимние мужские
Багатогранне так...але вибачте якщо комусь саме пощастило скористатись плодами праці власної дитини це не те на що можна справді розраховувати
2
а на що я мала розраховувати, як кілька років вкладалась у власне житло? мала гарну квартиру, інтер’єр, зроблений з любов’ю. скільки туди вкладено коштів. а в один момент туди прилетіла бомба. і все.
і не пощастило мені далі користитась плодами своєї праці.
і не пощастило мені далі користитась плодами своєї праці.
6
на свою квартиру хоч є сенс розраховувати бо вона ваша власна зароблена. Так, вийшло як вийшло. І вам можна тільки поспівчувати, бо ми не знаємо всієї долі і можемо просто робити якнайкраще. Інша справа коли чужі приклади (ваше нещастя) хтось буде використовувати просто як привід нічого не робити і чекати у моря погоди.
2
ну от я робила якнайкраще.
а доля розпорядилась як розпорядилась
і хто як використовує чужі приклади - то особиста справа кожного. дорослі ж люди, дієздатні.
а доля розпорядилась як розпорядилась
і хто як використовує чужі приклади - то особиста справа кожного. дорослі ж люди, дієздатні.
2
Тобто 3 покоління людей у Вашій сім´ї без житла? Мама чоловіка, Ви і діти? Так справді дуже важко назбирати на власну квартиру/будинок. Завжди комусь треба буде платити власну оренду і допомагати старшому, хто знімає. Якщо з/п середня- це складно.
Наскільки охоче погоджуються людям старшого віку здавати житло? Я не докоряю Вам, сама маю трохи подібний досвід. Придивляюсь на майбутнє, так би мовити.
Зараз близько 10 млн українців лишилися без свого житла, майна та речей, більшість з них має дітей. Маєте бажання- народжуйте, не маєте- не народжуйте. Бо життя занадто коротке, одне і непередбачуване.
5
Я народжувала обох дітей, живучи в орендованій квартирі. З цими двома підходами війни в 14-му та 22-му я б лише сиділа і боялася майбутнього. Добре, що наважилася. Ще і без помічників поряд, тобто бабусь-дідусів (мої в окупації). Взагалі подружки-сусідки дехто був шокований. Але, дяка Богу, зараз є свій куточок. Треба наважуватися, бо жалкувати про втрачене - то ще те ’задоволення’ до кінця життя.
1
я вышла замуж и тут же родила в 25 лет. Сейчас мне на 10 лет больше - и я сама себе завидую, как я так решилась. Жилья не было, мы с мужем переехали к момей маме, жили с ней 4 года. Я думала я кончусь за эти 4 года. Наверное, это и стало стимулом поскорее свалить в свое жилье)) Рисковали очень, купили квартиру в еще даже не строящемся доме, муж занимал деньги на работе, 2 года работал считай без зарплаты, всю отдавал за оплату долга. Я тоже рано вышла работать, сыну было чуть больше года. Но как бы нервы мои не страдали от жизни с мамой, она нам очень помогала в уходе за ребенком и в быту. Денег на квартиру она нам не давала, но наверное только ее и надо благодарить, что мы купили свое жилье)))
2
Народжувала доньку, коли не мали свого житла. Можливість купити була, але якось не дуже переймалися цим. Потім дохід впав, змогли купити своє житло, коли доньці було 8 років. Це мої найкращі роки в чужому житлі 
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу