така цікава ситуація

Зустрічаємося майже рік з чоловіком. Тиждень тому до нього приїхала його мама і вони разом поїхали до родичів в іншу область в гості ( давно не були і більше матір повіз,бо сама вже не дуже здужає відвідати брата). Взяв під це відпустку. Я собі розпланувала вихідні дні ,бо його,звісно,не буде(бо так зустрічаємося щотижня). Думаю,ооо,нарешті вдома побуду). Є певні моменти,на які я поки закриваю очі, доки ми не в офіц.статусі. Але це таке. Загалом чоловік позитивний. Декілька днів назад він телефонує і каже,що в неділю зранку вже приїде(тобто раніше на декілька днів).і каже: Може,кудись підемо...Ходимо ми кудись досить рідко( 1 раз кіно,1 раз театр,кафешки теж нечасто,на початку 2 р.був боулінг). Це за рік. Ок. Учора знов телефонує і нагадує,що він приїжджає в неділю. І тут- увага))Хочу,щоб ти приїхала до мене,щоб моя мама тобі показала якусь там страву,бо в нього вона геть не виходить. До слова,він досить добре готує і я в нього дома ніколи і нічого не готувала.Він готує різносоли,як правило. Також спитав,що я вдома готувала. Кажу-голубці. А він- а мені приготуєш? в мене капуста є. І оце я собі думаю- замість того,щоб я після робочого тижня відпочивала чи гуляла на повітрі,я поїду до нього вчитися у мами якоїсь страви?)))чи робити голубці)))))Блін,мені 40 років) Крім того, зараз у мене є певні фін.проблеми. І він про них знає. Сам він не багатий,але мені не поміг навіть 500 грн. Тому висновок - вчитися в мами він буде сам. Чоловікам,з якими я зустрічаюся,їсти не готую. Хоча я готую прекрасно і вмію це( він був в мене вдома і я пригощала його своїми стравами,йому дуже подобається).
Що ви думаєте?

Мама живе не з ним,а досить далеко. На маминого він не схожий.На маму може гаркнути,коли та починає ним керувати.