Готувати дитину до своєї смерті чи ні?

Тема важка. Я вмираю. Шансів нема. Дізналася півтора місяці тому. Була у багатьох лікарів, - прогноз невтішний. Операція чи лікування можуть продовжити строк життя може на рік максимум. Без лікування мені залишилось місяці три-чотири. Ніхто не знає. Я не знаю як сказати. Не хочу, щоб мене жаліли і носилися зі мною. Хочу цей час просто жити. Але чоловіку доведеться сказати, бо треба лягти в лікарню скоро на тиждень-два. А ось дитині... Їй 5. Коли я дізналася про діагноз, почала з нею розмовляти на теми: смерть, що людина може жити у серці, що мам може бути більше ніж одна, може бути і мачуха. Але чи казати їй про хворобу? Я склоняюся до варіанту ні, нехай це краще буде раптово, ніж хвіст по частинах відрізати. А ще через хворобу я дуже нервова, часто зриваюся, кричу, плачу, не можу нічого вдіяти з цим.
А ще не знаю як сказати мамі. І чи варто? І подругам.
І треба ж чоловіка всьому навчити, бо він багато про доньку знає, а ось де одяг купувати/взуття/сережки/іграшки - ні.
Все наперед треба продумати і за це я вдячна.