Це було норм чи токсичне спілкування?

На днях телефонувала мені моя колишня колега, яка пропрацювала в нас 4 місяці, але за цей час ми встигли трішки подружитись. Розговорились, поділились одна з одною останніми новинами, я розповіла їй, що наш сусідній філіал закрили, так як він непродуктивний. І тут вона мені каже: "А що як не дай Бог і вас закриють, що ти тоді робитимеш? Тобі доведеться нову роботу шукати". Або її питання типу "Що ти там ще не надумала звільнятись?". Коли ми з нею вдвох працювали, вона теж любила час від часу подібними фразочками закидати. Вона знала, що мені до роботи добиратись 1,5 години, і потрібно прокидатись о 5 ранку. При інших колегах вона сказала одного разу "Це ж треба так хотіти сюди їздити, щоб за такі гроші о 5 ранку прокидатись". Я змовчала, але на луші осадок залишився. Наче нічого в цьому такого немає, але відштовхує від такої людини. Звільнилась вона через те, що з начальницею не дійшли до спільної думки. Весь час начальниця йшла їй на поступки, а декілька раз відмовила, аргументуючи тим, що графік є графік...