Девочки кто-то может помочь с мовой?

чего?с чем?

а шо нада? пишите, поможем!

давайте

школьна мова?

Ураховуючи типи смислового зв’язку між частинами, зазначеними в дужках, доповнити початки речень так, щоб утворилися безсполучникові складні речення. Пояснити вживання розділових знаків.
Мова наша є таємницею... (доповнення). Дивуєшся дорогоцінності мови нашої... (пояснення). Простежимо коріння української мови... (умова). Людина створила мову... (протиставлення). Святі слова (рідна мама і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа) тримають нас на світі... (причина). Отже, найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова... (причина).

Да,школьная)

давайте
сподіваюся, що ту програму змінять нарешті

я вже не можу ламати голову над завданнями, які дитина не вундеркіндр виконати сама не може

Написала ниже.

я філолог, а у чому проблема????

тут время нужно...... это какой класс-то??

А нормально нельзя написать? Помогите со школьным заданием по украинскому языку. Что за косноязычие такое.

Да это капец.Я оченььььь надеюсь что поменяют программу.

Извините.Не думала.)

Есть время до вечера.

Ураховуючи типи смислового зв’язку між частинами, зазначеними в дужках, доповнити початки речень так, щоб утворилися безсполучникові складні речення. Пояснити вживання розділових знаків.
Мова наша є таємницею... (доповнення). Дивуєшся дорогоцінності мови нашої... (пояснення). Простежимо коріння української мови... (умова). Людина створила мову... (протиставлення). Святі слова (рідна мама і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа) тримають нас на світі... (причина). Отже, найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова... (причина).

Вот задание.

Это задание для 9-го класса, школьник такого возраста способен сам справиться с заданием. Если не может, значит мало читает на украинском, расширяйте кругозор ребенка и свой заодно.

Возможно вам помогут общие сведения ,чтобы выполнить задание:






Мова є найбільшим, найціннішим надбанням як людського суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. За допомогою мови люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам. Немає і не може бути мови без суспільства, а суспільства без мови. Мова є характерною ознакою сучасної нації. Коли мова перестає виконувати свою головну функцію - бути засобом спілкування і мислення, вона стає мертвою, не розвивається і не вдосконалюється. Розвиток мови тісно пов´язаний з розвитком суспільства. Як живий орга?ізм, вона часом зазнає змін, під впливом історичних, економічних та політичних умов. Відмирають одні слова, а замість них виникають нові, старіють іноді морфологічні і синтаксичні конструкції, поступаючись перед новими, що більше відповідають вимогам часу.

Понад з тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації, найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Рідною мовою української нації є українська мова. Поняття рідної мови - невіддільне від думки про рідний край, батьківську хату, материнське тепло. Рідна мова є одним із важливих засобів формування патріотичних почуттів, гордості за свій народ; вона є виявом його національної культури. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Піклування про рідну мову, любов і повага до неї має бути в центрі уваги кожної нації.

Українська мова формувалась на основі середньонаддніпрянських говорів, як і раніше від інших, і ширше закріплювалися в художніх творах і науковій літературі. Українська мова, єдина для всієї української нації, є найважливішою формою національної культури. Вона й нині є важливим засобом її відродження.

Багато відомих людей відзначали велич і красу української мови. В. Сухомлинський так характеризує українську мову: ’Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони і всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінністю мови нашої: в ній, що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли’.

Українська мова постійно розвивається і збагачується. Людське суспільство ніколи не буває байдужим до мови Воно виробляє мовний еталон - досконалу літературну мову. Щоб досягти цього еталону, треба дбати про високу культуру мови у повсякденній мовній практиці. Мова регулює стосунки між людьми, впливає на них. Це виявляється в мовленні, коли виникають певні обставини спілкування. Щоб мовці розуміли один одного, їхнє мовлення залежить від змісту й послідовності, точності й доречності, висловлювання, багатства словника, досконалого володіння уміннями поєднувати слова в реченні, будувати різноманітні структури, активно застосовувати норми літературної мови. Тому й найголовнішими ознаками культури мовлення є змістовність, послідовність, правильність, виразність. Отже, щоб говорити правильно, треба добре знати всі розділи української мови. Точніше називається таке мовлення, в якому повністю відповідають своїм значенням і смислу висловленої думки. Найголовнішими засобами точності нашого мовлення є лексичне багатство української мови, бо воно містить великі можливості для вибору.

Найбільше можливостей для вираження точності мовлення мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми. Відомо, що у мові більше багатозначних слів, ніж однозначних.

Мова - це наша ознака, в мові - наша культура, ступінь нашої свідомості. Це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національної організації. Мова - душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб... Звичайно, не сама по собі мова, а мова як певний орган культури, традиції. В мові наша стара і нова культура, ознака нашого національного визначення. Мова - це не простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова - це найяскравіший вираз нашої психіки, ще найперша сторожа в нашого психічного Я... І поки живе мова, житиме народ як національність. Не стане мови - не стане й національності, вона геть розпорошиться поміж дужчим народом...

Багатство мовлення, використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою. Багатство мовлення досягається мовними засобами, які в тексті не повторюються, а різноманітність забезпечує вираження однієї і тієї ж думки різними мовними засобами. Українська мова - багата й різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним. Українська мова із стилістичного боку надзвичайно багата й різноманітна. Ці мовні засоби використовуються в текстах різних стилів.

Чистота мовлення вимагає уникати вульгарних і лайливих слів, які не відповідають нормам літературної мови і людської поведінки. Іноземні слова теж засмічують мову, як

А что это в скобках ’Доповнення’?
Ребенка в школе просто не было сегодня первый день после больничного.

Согласна, я вот открыла в интернете страницу с разделом ’безполучникові складні речення’, сразу описано все типы, которые Вам нужно дополнить, с примерами! По аналогии нужно подставить!
На всякий случай Безсполучникові складні речення з різнотипними частинами -це такі речення, структурно-семантична цілісність яких ґрунтується на взаємозв´язаності неоднорідних, залежних предикативних частин, що поєднуються між собою зумовленою й пояснювальною інтонацією. За семантикою виділяють такі їх види:

1) речення із з´ясувальним значенням: друга частина пояснює зміст першої. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними з´ясувальними реченнями: Згадую: дітьми із листя кленів ми до свят сплітаємо вінки (В. Колодій); Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу (О. Гончар);

2) речення з часовим значенням: час дії другої предикативної частини зумовлюється часом дії першої частини. Ці речення співвідносні зі складнопідрядними часовими реченнями: Лягло сонце за горою, зірки засіяли (Т. Шевченко); Брязне клинок об залізо кайданів, піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка); Прийде час - всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий на печаль ворогам, на утіху тобі (М. Стельмах);

3) речення з умовним значенням: перша предикативна частина виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другій частині: Не навчив батько - не навчить і дядько (Н. тв.); На схід сонця квітнуть рожі: будуть дні погожі (П. Тичина);
4) речення з причиновим значенням: друга предикативна частина розкриває причину дії чи стану, про які йдеться у першій частині: Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова коханих батьківських степів (А. Малишко); Гроза буде -хмара аж на землю лягає (О. Коломієць). Ці речення співвідносні зі складнопідрядними причиновими: можна перед другою частиною вставити причиновий сполучник бо;

5) речення з наслідковим значенням, у яких друга предикативна частина означає, наслідок дії чи стану, про які мовиться в першій частині: Вітер війнув -листя з клена жовте, жовто-золоте полетіло (П. Тичина); Махнула осінь в ліси - вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко). У таких реченнях можна вставити сполучник так що;

6) речення з порівняльним значенням, в яких зміст першої предикативної частини порівнюється зі змістом другої: Роса блищить на сонці - чисте срібло (М. Коцюбинський). Такі речення легко перетворити на сполучникові, вставивши сполучники мов, немов, наче;

7) речення з приєднувальним значенням, в яких друга предикативна частина містить додаткове зауваження до першої частини або оцінку повідомлення в ній: Я розкажу вам про замерзлу квітку: вона чорніє в мене на столі (Г. Чубач)

продолжение: Іноземні слова теж засмічують мову, якщо вживаються надмірно й недоречно. Особливої шкоди завдає так зване суржикове мовлення, в якому змішуються українські і російські слова. Про таке мовлення влучно сказав В. Сухомлинський: ’Говорити такою скаліченою мовою - це все одно, що грати на розстроєній скрипці. Все одно, що з дерева красуню різьбити тупою щербатою сокирою. Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива’. Засмічують мову й слова-паразити. Це звичайні вставні слова, що нічого не виражають у тексті. Надмірне вживання їх не тільки псує мову, а й робить її беззмістовною. Чистота мовлення - це його краса й ознака культури кожної людини.

У поняття культури мовлення входить і поведінка мовця, або мовний етикет. Те, що називають мовним етикетом, використовується щоденно в мовленні кожної людини. Це найбільш уживані слова і вирази, з якими люди звертаються одне до одного, виявляючи ввічливість, пошану, стриманість,

Полный текст http://referatu.net.ua/referats/128/37465

Бессоюзных предложений много типов, откройте учебник ребенка! Там же есть инфо, если болел выучите правила сначала, потом к заданию, без системного изучения будут потом ’провалы’ в знаниях, их сложно восполнить!
В первом предложении нужно дополнить само предложение, только без союза, текст выше Вам подсказка, оттуда можно и взять дополнение

Наприклад : Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. двокрапка між частинами складного безсполучникового речення ставиться тому, що друга части є доповненням зміста першої. (Речення з інтернету, краще складіть своє).

ненавидела такой вид заданий на всех языках (рус, укр, анг)
Похоже что это части из уже кем то сказанных фраз:
Сухомлинський ’Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла...’

может погуглить и перефразировать
или еще лучше, сказать чьи это слова)

Полистайте учебник ребенка, наверняка там есть все виды предложений, а в целом по вашему упражнению вот эта цитата:
В. Сухомлинський так характеризує українську мову: ’Надзвичайна мова наша є таємницею. В ній всі тони і всі переходи звуків від твердих до найніжніших... Дивуєшся дорогоцінністю мови нашої: в ній, що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перли’.

Нужно переделать цитаты, чтоб были бессоюзные предложения (безсполучникові). А как правильно составлять такие предложения, написано в правилах с примерами, пусть ваше чадо выучит правила с примерами (наизусть), иначе потом ему будет трудно.

Головна мета такого завдання, не складання речення, а пояснення розділових знаків, тобто вивчення(закріплення) пунктуації у складному безсполучниковому реченні.

Никак не можем что-то вот сюда что-то придумать
простежимо коріння української мови.....

Простежимо коріння української мови - відчуємо дух віків.

Святі слова (рідна мама і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа) тримають нас на світі... (причина). Отже, найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова... (причина).

Девочки осталось два помогите.А то не можем вообще придумать((