Мама постійно гонить на тата...

Ничего. Это такие игры.
Будьте как сестра.

Що саме її колише?

Кохання таке бентежне)), относитесь философски

Вам сколько лет ?

Вона абьюзер і командує всіма вами. Виставляйте кордони, бо буде Вам хана

Такий поганий, що 15 років забути не може?) Ох, женщіни

Сестра теж каже, щоб я простіше відносилась до цього, а як? Як можна не реагувати, якщо мене зачіпають мамині глузуючі коменти

Глузуйте у відповідь з неї)

Вот так и не реагировать.
Ей же не нужна ваша помощь или реакция или действия.

Ей просто надо кому то рассказать и кому как не дочерям.

Просто слушаете и киваете и иногда вставляете ’ого’, ’та ты шо’, ’ага’.

+1

У меня так же, и я ещё на папиной чтороне

Все.
Вся інфа, що доходить до мами відразу ж нею перекручуюється на осудження його дій. Не так живе, не там живе, не тоді город сажає, не така реакція на внука...все не те, а я бачу як він влаштовує собі життя, як старається і організовує свій бит.

О, я для мами теж завжди на татовій)))але правда, для тата виглядає, що я на маминій...

Не, я правда считаю, что мама не права

посмотрите ей в глаза и скажите : ’Закрой ротяку, ты задолбала уже’

Соглашайтесь,типа мужики все козлы,и как тебя угораздило такого мужа и мне отца найти. А вдруг его гены у меня ,а что с внуками будет и тд и тп

Уявила, смішно вийшло, але я так ніколи не зможу))

моя мама тоже не понимает, что ее отношения с папой никакого отношения к моим с ним отношениям не имели...гнала вечно и всегда...папы нет уже больше 2х лет, а ей все неймется...иногда очень резко обрываю ее словесный понос словами ’он умер! хватит уже!’... затихает... Но теперь я гоню на ее нового мужа)) и не безосновательно)) пусть слушает, как я слушала 30 лет...

Не розумію, 15 років в розлученні, а мама і досі думає, що вона його дружина?
В нього інша жінка є? Якщо немає, порадьте татові, хай подумає над цим. Може мама ваша тоді заспокоїться.
У мами , як я розумію вже 15 років нікого немає.

Так і є, 15 років розлучені і всі ці роки супроводжуються критикою і осудженням його поведінки.
Недавно тато вже знайшов собі жінку, але мама про це ще не знає. У мами нікого не було за всі роки.

Як Ви тоді вивозили ті вічні скарги?

Не понимаю.. Вы не можете ей ответить, что вам это не интересно?
Она не живет с ним , какая ей разница что когда и как он делает? При чем тут вы? Скажите вот телефон, звони ему и говори все что тебе не нравится!

сначало никак, потом начала рубить правду о ней самой, а это никому не нравится)) потом замуж вышла и сье..хала от нее))) она вышла замуж, вроде полегчало, но периодами накатывает. Но я привыкла, у нее Все вокруг херовые...от подруг, сотрудников до соседей...Нет ни одного человека, кем бы она была довольна))))

Ой, да жаба ее душит, что развелись, а он, оказывается, не такой мудак, как ей думалось. Так и скажите ей - мне по фиг твое отношение к нему, а я его люблю, поэтому свои комментарии держи при себе.

Я бачу що у багатьох родинах така фігня. В мене нажаль теж так було. І я дурна, коли батько був живий, вірила всьому, що мати каже, і звонила батькові, що б сказати йому , що він погано робить. Він псіхував, кричав не лізь. Як батько помер, мені довелося з мамою пожити 3 місяці ( не пов´язано зі смертю тата, її це не підкосило, я продала квартиру і переїзжала в інше місце, де ще був ремонт) , я зрозуміла, що винен у всьому був не батько. Це жах, що вона за людина. Я сама хотіла кожен день натовкти їй маттючя , бо вона себе вела нестерпно. І це все не було пов´язано зі смертю батька.
Я не витерпіла одного разу і все їй сказала, то вона сиділа ридала. І що ви думаєте, вона змінилась? Ні.
Я на похороні батька дуже плакала, не знаю, але це був жах, що зі мною робилось. Я це не при людях, а сама закрилась у кімнаті. Мама все бачила, то довго мене дьоргала, що за нею і сльозинки не пророню. І я вже поживши з нею, розумію, що вона права.

Рада за батька. Треба тепер мамі кавалера. Якщо вона адекватна жінка.
Бо з моєю цей номер не пройшов. В неї скільки злоби і брехні, що нормальний мужик не гляне.

О, свою впізнаю.

Говорила і не раз- все мімо.

Дуже схоже на мою.

Я не хочу больше этого слышать. Будешь продолжать - я уйду или попрошу тебя на выход. Либо отстаиваете свои границы, либо слушайте дальше и не жалуйтесь.