Чавонадо• 27 марта 2024
Як справляєтесь зі стресом?
Особливо коли чути як летять ракети,вибухи,неможу взяти себе в руки,всю трясе,серцебиття зашкалює,сестра теж боїться але не до істерики
Зі мною щось не так?
Зі мною щось не так?
3
Най хоч раз• 27 марта 2024
Все з вами нормально,просто не нормально,що на людей летять ракети і щодня загроза смерті
17
Детские_Будут?• 27 марта 2024
Ви щось можете зробити, щоб не летіло? То сенс істеричити? Робіть те, що може знизити ризики Ваші і все, через голову все одно не перестрибнете і колись та й вмрете.
4
Сумка з негодою• 27 марта 2024
Пью. Бокал вина как ни странно улучшает псих. состояние. На ночь снотворное
1
Плекаю думи• 27 марта 2024
Ніяк не справляюсь, бо не стресую і не боюсь, займаюсь своїми справами. Я не така важлива штука, щоб по мені ракети за мільйони доларів запускати.
1
5
Бавовна• 27 марта 2024
Ответ дляПлекаю думи
Ніяк не справляюсь, бо не стресую і не боюсь, займаюсь своїми справами. Я не така важлива штука, щоб по мені ракети за мільйони доларів запускати.
Вы себя недооцениваете.
1
3
ЭтаваНиМожетБыть• 27 марта 2024
З вами все так. Боятись в такій ситуації нормально. Це природньо.
А мене інша проблема, ракета між будинками летить, викинула теплові ловушки, а мені всеодно. На роботі були під час останньої тривоги, вломило поряд, всі в чому стояли так і побігли як під час апокаліпсису, в мене ніяких емоцій. Оце вже не норм.
А мене інша проблема, ракета між будинками летить, викинула теплові ловушки, а мені всеодно. На роботі були під час останньої тривоги, вломило поряд, всі в чому стояли так і побігли як під час апокаліпсису, в мене ніяких емоцій. Оце вже не норм.
ЭтаваНиМожетБыть• 27 марта 2024
Ответ дляПлекаю думи
Ніяк не справляюсь, бо не стресую і не боюсь, займаюсь своїми справами. Я не така важлива штука, щоб по мені ракети за мільйони доларів запускати.
По важливим штукам в не запускають якщо ви помітили, гинуть саме прості.
3
Ms. Любмая жена• 27 марта 2024
Прочитайте про фізіологію стресу і якими методами боротись із викидом гормонів стресу.
Із того, що знаю я-гормони стресу виводяться з організму з рідинами-піт, сеча, сльози. Тому ваші дії мають бути направлені на те, що б ці рідини виділились. Можна плакати, тому часто людині стає легше, коли вона поплаче після важкої доя неї ситуації, можна багато пити, мені цей спосіб дуже імпонує і я користуюсь саме ним, ну, і-піт, з цим складніше…
Крім того, рекомендуються будь-які фізичні навантаження, які переключають мозок, можна спробувати молитву, вона теж переключає мозок, або прибирання.
Все, побігла випʼю водички💐
Із того, що знаю я-гормони стресу виводяться з організму з рідинами-піт, сеча, сльози. Тому ваші дії мають бути направлені на те, що б ці рідини виділились. Можна плакати, тому часто людині стає легше, коли вона поплаче після важкої доя неї ситуації, можна багато пити, мені цей спосіб дуже імпонує і я користуюсь саме ним, ну, і-піт, з цим складніше…
Крім того, рекомендуються будь-які фізичні навантаження, які переключають мозок, можна спробувати молитву, вона теж переключає мозок, або прибирання.
Все, побігла випʼю водички💐
4
Плекаю думи• 27 марта 2024
Ответ дляЭтаваНиМожетБыть
По важливим штукам в не запускають якщо ви помітили, гинуть саме прості.
Я дуже вперта і самовпевнена людина. Тому поки мені в лоб не прилетить, я і далі буду плювати на всі ті тривоги і ракети.
ЭтаваНиМожетБыть• 27 марта 2024
Ответ дляПлекаю думи
Я дуже вперта і самовпевнена людина. Тому поки мені в лоб не прилетить, я і далі буду плювати на всі ті тривоги і ракети.
Звідки ви?
ПодругаМужа• 27 марта 2024
Ответ дляДетские_Будут?
Ви щось можете зробити, щоб не летіло? То сенс істеричити? Робіть те, що може знизити ризики Ваші і все, через голову все одно не перестрибнете і колись та й вмрете.
Щоб не летіло, потрібно зробити свою ядерку. Тоді жодне рило до нас не сунеться!
Санта Барбара• 27 марта 2024
Ответ дляЭтаваНиМожетБыть
З вами все так. Боятись в такій ситуації нормально. Це природньо.
А мене інша проблема, ракета між будинками летить, викинула теплові ловушки, а мені всеодно. На роботі були під час останньої тривоги, вломило поряд, всі в чому стояли так і побігли як під час апокаліпсису, в мене ніяких емоцій. Оце вже не норм.
А мене інша проблема, ракета між будинками летить, викинула теплові ловушки, а мені всеодно. На роботі були під час останньої тривоги, вломило поряд, всі в чому стояли так і побігли як під час апокаліпсису, в мене ніяких емоцій. Оце вже не норм.
Це теж норм, психологічний захист такий.
Я на початку повномасштабної була в місцевості, де були сильні обстріли, бо неподалік велись бойові дії. Так я сиділа, читала книжку, коли за вікном вибухи були і стіни дрижали.
Психіка так адаптується(
Я на початку повномасштабної була в місцевості, де були сильні обстріли, бо неподалік велись бойові дії. Так я сиділа, читала книжку, коли за вікном вибухи були і стіни дрижали.
Психіка так адаптується(
Санта Барбара• 27 марта 2024
Коли обстріли, то нічого не можу зробити, просто читаю телеграм-канали. Це дає якусь ілюзію контролю.
А потім допомагає просто переключитись на повсякденні справи. Розклад, рутина.
Ще спорт і творчість дуже відволікають.
А потім допомагає просто переключитись на повсякденні справи. Розклад, рутина.
Ще спорт і творчість дуже відволікають.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
