Як ваші мами ставились/ставляться до того яким чином ви витрачаєте гроші?

Мені зараз 23 роки, вперше я почала працювати в 22 роки, бо під час студентських років була зорієнтована на навчанні. Живу з рідними, працюю,допомогаю фінансово рідним за потреби, я б не сказала, що сильно багато з мене рідні беруть, час від часу балую себе косметикою, одягом, пврфумами(все в межах розумного), але стараюсь всі гроші до нуля не витрачати, бо розумію, що має бути фінансова подушка.Мама буває коли бачить, що я купила якусь дурничку(типу епілятор, плойка, помада і тд) може включити незадоволення, і докоряти мені тим, що я не ніколи не зможу назбирати гроші(на житло наприклал) чи ще на щось. Вони з татом завжди звикли збирати гроші і вкладати в будівництво(в будинок), і ні на що зайве не витрачати, а лише за потреби щось купувати, одяг лише за необхідносиі так само як і все інше. Мама вважає, що ці всі суконьки, спіднички, блиски які я купую собі інколи, що це хрень, і треба гроші на щось серйозне відкладати. З одного боку мама правду каже, а з іншого інколи так хочеться відірватись по повній, адже поки я не працювала, я не мала такої різноманітності одягу, яку я маю зараз. Тоді в мене було дві кофти на зиму і двоє пар штанів чорні та джинси, а на літо в мене було дві футболки навперемінку і двоє штанів теж, тільки тонкіших за матеріалом, пару курточок, сукня,пара зимового взуття, весна-осінь, і кеди на літо. Зараз в мене є трішки більше, і це круто. Не подумайте, що я докоряю когось, ні не докоряю, бо батьки дали мені освіту, а освіта роботу, яка мене годує) Просто інколи відчуваю себе винною, що витрачаю гроші так