Тоскующая• Изменено 22 апреля 2024
Як змінитись?
Донька 13 років, ходить на плавання. Прийшла з тренування і каже що влітку можна їхати в Болгарію в табір з плавання.
І я б пустила, але відразу такі думки дурні, а якщо захворіє перед табором і не зможе поїхати? Або якщо там захворіє, хто її там полікує і все таке? Відпускала нормально її до своїх батьків на місяць і більше , але я знала що зможу приїхати в разі потреби швидко і все таке. А тут закордон.
Вона лиш сказала про табір, а в мене відразу - а якщо то, а якщо інше.
Як змінитись і перестати думати постійно про погане?
І я б пустила, але відразу такі думки дурні, а якщо захворіє перед табором і не зможе поїхати? Або якщо там захворіє, хто її там полікує і все таке? Відпускала нормально її до своїх батьків на місяць і більше , але я знала що зможу приїхати в разі потреби швидко і все таке. А тут закордон.
Вона лиш сказала про табір, а в мене відразу - а якщо то, а якщо інше.
Як змінитись і перестати думати постійно про погане?
27
0
Рідко хворіє, то я панікер . Але знаєте є такий закон, що перед поїздкою постійно щось тай вилізе.
А за що б переживали? Вони їдуть з тренерами і все таке. Безпека там ок. До хлопців вона поки - бачу тут проблеми не мало б бути. , вона ще дитяча порівняно зі своїми однолітками
1
Немає такого закону. Просто ви не готові ще відпустити дитину. Напевне, це єдина дитина, або це старша.
2
Ні, є ще менша дитина. Ця старша.
Це певно погано, що я не готова. Діти це ж гості в нашому домі. Як змінити в цьому своє ставлення
Це певно погано, що я не готова. Діти це ж гості в нашому домі. Як змінити в цьому своє ставлення
А я вам не скажу, за що) Щоб не накручувати. Тут як правило дві категорії мам з крайнощами. Ви не готові до такої поїздки)
Моій зараз 11, хоче в табір в Карпати. Я спочатку наче нічого, а потім як надумала собі. Теж поки не готова. Хоча з знайомими вчителями або тренерами напевне відпустила б
Та фіг знає . Ці теперішні діти. І розумію що варто пускати, мене батьки пускали всюди. За що їм дуже вдячна. А я така мама яка дуже хоче все тримати під контролем. І розумію що то не є добре.
Так і хотіла написати, що єдина або старша. Спробуйте спочатку придивитись на родини інших дітей, яких батьки відпускають. Там же нормальні сімʼї, діти доглянуті, батьки порядні. Ви ж не думаєте, що вони не люблять своїх дітей, тому відпускають у табір? Усі хвилюються, та бажають своїм дітям добра. Та якщо не готові - не відпускайте.
Отпускать.
Я сама такая, сейчас просто вырываю из себя ее, но мне проще тем, что и она активно сепарируется, уже не удержать.
Я сама такая, сейчас просто вырываю из себя ее, но мне проще тем, что и она активно сепарируется, уже не удержать.
Дуже хочу пустити, і вона хоче. Але не знаю як то зробити внутрішньо. Це погано правда? Варто пустити, переступити через себе.
Поспілкуйтесь з іншими мамами, послухайте що вони думають, чи не переживають, можливо якимись лайфхаками поділяться :) В будь якому випадку, вирішувати вам. Я свою старшу відпускала з 7 років, в Карпати їздили групою, потім на море. Звичайно хвилювалась, та сучасні технології дають можливість бути весь час на звʼязку.
Та, да. Мы так в 13 лет поехали с подружкой в лагер, нас поселили с девочками 16 лет и они нам водку налили пока фонарики охранников в окна не светили. Еще и уговаривали выпить нас сцикух. Вот тогда я первый раз попробовала алкоголь. Ехали от школы )))) а автор про болезни в таком возрасте думает )) и мальчики к нам бегали за поцелуями. Ох.
2
просто прийняти те, що ви не все можете проконтролювати. Варіанти два: або відпустити і не псувати дитині життя, або через ваші страхи дотримати до 18 років.
Це нормальні думки. Спокійно подумайте про варіанти , зважте плюси і мінуси.
Дитина може захворіти, але це значить, що вона залишиться без допомоги ? Мабуть ні.
Дитина може захворіти, але це значить, що вона залишиться без допомоги ? Мабуть ні.
Якщо б то все так легко було. Просто відпустити. Хоча якщо поїде хтось з її друзів з групи плавання , то певно відпущу, якби важко не було. Але все рано чи пізно то треба буде зробити.
ну якщо б це було так легко, люди б не платили по 1500-2000 грн за сеанс, щоб позбутись тривожного розладу і навчитись не накручувати себе негативними думками)
Звісно, що це важко. Але шукайте додаткову мотивацію - наприклад економію грошей) Тому що з віком тривожність посилюється. Це фізіологія)
Звісно, що це важко. Але шукайте додаткову мотивацію - наприклад економію грошей) Тому що з віком тривожність посилюється. Це фізіологія)
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу