Грибной_Дождик• Изменено 08 мая 2024
Сліпа любов до власних дітей, де вона?
Чи є у вас така?
Я якась байдужа.
Піклуюсь про дітей. Все для них, покупки, дозвілля і тд… але не відчуваю надмірної любові. Не обіймаю, не хвалю.
Щось зі мною не так?
Чи це нормально?
Я якась байдужа.
Піклуюсь про дітей. Все для них, покупки, дозвілля і тд… але не відчуваю надмірної любові. Не обіймаю, не хвалю.
Щось зі мною не так?
Чи це нормально?
7
23
0
Не обов´язково цілувати в жопку щоб давати любов і піклування дітям.
Чим старше стають ваші діти тим більше вони розуміють вашу турботу.
Автор повірте гіпер опіка це так само погано як і насильство.
Просто спробуйте висловлювати свою любов до дітей словами.
Чим старше стають ваші діти тим більше вони розуміють вашу турботу.
Автор повірте гіпер опіка це так само погано як і насильство.
Просто спробуйте висловлювати свою любов до дітей словами.
3
Я обнимаю, целую, говорю что люблю, очень переживаю когда болеет, но в целом достаточно спокойна, подхожу к вопросу воспитания как к проекту, рассчитываю что надо на данном этапе, что вложить, что не нужно. Но у меня в целом проблемы с эмоциями.
Считаю себя хорошей матерью)
Считаю себя хорошей матерью)
Я люблю своїх синів, старшому 20, молодшому 12, і у нас є обійми, поцілунки, побажання наприклад гарного дня, доброї ночі, хвалю малого за успіхи у навчанні і за допомогу мені у побуті, зі старшим часто ввечері люблю попити чай і поговорити про все на світі) і так класно отримувати від них них охапку бузку, чи букет конвалії..
7
2
Нет, слепой любви нет, есть и покупки и обнимания, целования, хвалю, мотивирую, много разговариваем, обсуждаем, спорим, дискутируем. Считаю себя хорошей, доброй, понимающей мамой. В ответ получаю доверие и уважение.
2
И обнимаю ребёнка и целую и хвалю. Но если не слушается или истерит , то и ругаю и наказываю. Не испытываю я слепой и безграничной любви к ребёнку. И считаю это правильным. Кнут и пряник всегда должен быть в балансе.)
2
Люблю як свою дитину, ніжною любов´ю, але погані вчинки звісно не одобряю, і не закриваю очі на них.
1
Слепой нет , вижу недостатки и не готова все подряд прощать
Но для меня главное из счастье а не соответствие моим ожиданиям
Но для меня главное из счастье а не соответствие моим ожиданиям
1
Обіймати, бути емоційно відкритою -- не сліпа любов. Це про вміння в тактильність, в почуття.
Для вас єдине що погане -- навіть якщо вам колись захочеться близькості, від дітей ви ії наврядчи отримаєте. Для дітей, якщо поруч була лише емоц.холодна мати (сподіваюся, що то не так) життя прям дуже не в плюс буде. Їм буде у рази важче, аніж тим у кого була підтримка.
Рекомендую почитати і подивитися дослідження про малюків, які були ізольовані від емоцій.
Пс. Комент не критика. Безумно сумно було вас читати.
Для вас єдине що погане -- навіть якщо вам колись захочеться близькості, від дітей ви ії наврядчи отримаєте. Для дітей, якщо поруч була лише емоц.холодна мати (сподіваюся, що то не так) життя прям дуже не в плюс буде. Їм буде у рази важче, аніж тим у кого була підтримка.
Рекомендую почитати і подивитися дослідження про малюків, які були ізольовані від емоцій.
Пс. Комент не критика. Безумно сумно було вас читати.
6
Вы опровергли мои слова. Сказав что это не имеет значения. К чему сказано, не понятно, если я констатирую факт.
1
Мені здається моя мала байдужа до мене.Завжди хочу пожмакати свою доньку-але вона наотрєз)).Мама я не люблю тілесні дотики.Не чіпай мене))
Я така дитина.
Дякую богові, що він нагородив мене здатністю любити дітей. Бо моя мати цього дара не має.
Дякую богові, що він нагородив мене здатністю любити дітей. Бо моя мати цього дара не має.
1
Є таке, автор, не знаю, що вам порадити. Я до першої дитини так само, взагалі не мала ніяких почуттів, хоча доглядала ідеально. І це була бажана вагітність. Коли родила друге - материнство прокинулось, хотілося цілувати і обіймати, сама себе не впізнавала. Зараз в мене знову є буба, і я його просто обожнюю, ну аж з´їсти хочеться! Я так і кажу - виростеш мамин мазунчик)))Хоча я лила гіркі сльози, коли взнала, що вагітна. Ради справедливості підмічу, що до старшої почуття так і залишалися холодними, я це усвідомлювала і боролося з тим, старалася як тільки можна проявити до неї любов, але це було більше через силу, ніж щире бажання. Зараз вона підліток, дружимо. В вашому випадку порадила б родити ще, але в вас і так не перше, то не знаю
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу