Хто з Миколаєва допоможіть будь-ласка

Іван Леньо:
’Дорогий мій, Друже. Дорогий мій впертий і добрий, Друже. Ти прийшов в це життя як світлий Янгол. Біля тебе було завжди тепло і драйвово. Ти завжди мріяв і робив. Ти знав чого хочеш, і був переконливим в своїй правоті. Ти був унікальним поєднанням справжнього воїна і справжнього поета. Ми написали з тобою «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом». У нас залишилася одна пісня, яку ми мали видавати буквально на днях - «Не покинь». Ніколи б не подумав, що саме вона стане прощальною в нашому з тобою житті. Я тебе любив. І люблю. І буду любити. Бо ти мій внутрішній голос. Ти був чесним і справжнім. І дуже добрим. Дуже. І безкорисним. Глібич, дорогий, дай сигарету, будь ласка, сьогодні я закурю… Ти відірвав сьогодні шматок мого серця… Сука -війна.’

Всі хто хоч раз мав честь спілкуватися з Глібом,ніколи,ніколи його не забудуть.
Справжній,так одним словом можна про нього сказати.

+

Дякую Вам

Низкий поклон всем воинам, защищающим Украину и вечная память погибшим за Украину.
Но зачем это? На этой территории власть меняется с завидным постоянством несколько раз в столетие и каждая переименовывает топографические названия на свой лад и сносит памятники. На месте родственников я бы не согласилась. Чтобы кто-то через энное количество лет снимал таблички с их именами и цеплял другие.
Лучше нейтральные названия.

Яке відношення до України мають російські декабристи?
Це не нейтральне,це вороже російське і його не має бути в Україні.

А Гліб,то український Всесвіт.
В ньому стільки було любові,що стало би на весь світ.
Моє улюблене у нього.



Час позбавлятися всього російського в Україні

Та я не проти того, щоб перейменували вулицю Декабристів чи Комінтерну, які чогось залишили з цими назвами в Миколаєві. Але заради поваги до пам´яті загиблих, навіщо це?

Я повторюю тим, хто в танку -
У піхоти пам´ять сталева.
Там, на гірці, о сьомій ранку,
Міцно встряла полів королева.
Вже БК, як скарб, рахувала,
Та трьохсотих, і бехі биті.
Вже годину арта мовчала,
Щоб своїх вогнем не накрити.
Міцно так, взяли за горлянку -
Свято пекла в фінальній фазі...
Тут з´явилися ті, хто в танку -
’Ну ж бо! Хто піхоту образив?’
Розповзлася ведмежа трійка,
Розібрала цілі і точки,
Намотала на траки бійку,
І порвала всіх на шматочки.
Вихлоп в очі, бісові діти -
І пішли на залізних лапах.
Краще всіх парфумів у світі,
Був для нас той солярний запах.
Так, без здобичі, на світанку,
Йшла додому безноса леді...
Я повторюю тим, хто в танку -
Бережи вас небо, Ведмеді!
Гліб Бабіч

Для нащадків.
Для України.
Це важливо.
Хто не знає своє минуле,ніколи не буде мати гідного майбутнього.
Навіщо,на українських вулицях російські герої?
Для чого?
Який сенс?

Дні один-одного змінюють, наче з набоями короби,
І цитаделі-міста запалюють пекло мостів і трас.
А навкруги скрізь щілини лізуть тавровані в лоб раби,
Щоби звільнити від волі доволі упертих нас.
Мріяли - квіти, привіти, діти несуть хліб-сіль,
А батальйони кинувши зброю чекають на милість ниць.
А вийшло, що кожна молекула простору має конкретну ціль,
І кожен черпає сили з тисяч бездонних криниць.

Ви мене не зрозуміли. Я не про російських героїв на українських вулицях. Я про те, що поки що, якби це делікатніше написати,у нашої держави невизначене майбутнє. Тим більше у Миколаєва. У Маріуполі чи Мелітополі рашисти залишили українські назви вулиць?

+++

Дякую.
Можете розповсюдити серед миколаївців?
Будь-ласка дуже прошу,я на жаль не можу дати свій голос.