Злива інформації• 26 мая 2024
Мені пропозицію робили 4 рази
Вперше - я переїхала в гуртожиток (університетський) від батьків, зустрічалась з хлопцем. Він дуже на мене тиснув, мріяв, що я буду сидіти вдома, він буде заробляти, відкриє мені власну справу (магазин якийсь). В мої плани це не входило - я пішла від нього, він плакав біля гуртожитку, стояв на колінах, подарував кільце і зробив пропозицію. Я відмовила, розбив кільце, камінь вилетів. Досі спілкуємось, як друзі. Дуже рідко, першим пише він.
Вдруге - на останніх курсах університету - в мене був день народження, не планувала відмічати, запросив в ресторан мене з подругою і там зробив пропозицію. Теж відмовила, звела на жарт. Не подобалась його мати. Переслідував кілька років, писав на гуртожитку - я тебе кохаю. Не спілкуємось, в мене через цього параноя була ще кілька років.
Втретє - вже працювала, переїхала в Київ. Зустрічалась з хлопцем. Була гроза, він прийшов до мене в гості, став на коліно, квіти, кільце - зробив пропозицію. 10 років не спілкувались, але він перший написав, коли почалась війна і якийсь час зідзвонювались. Пропонував зустрітись, я відмовилась (я одружена і маю чоловіка), схоже образився - а я перша не пишу ніколи.
Ну і чоловік - зустрічались декілька років, зʼїхались в якийсь момент - сказав з під ковдри - давай одружимось. «Найнеромантичніше освідчення». Але чоловіка я завжди любила. І схоже любила вперше в житті. Виховуємо малечу. Завагітніла через півтора року після весілля. Якось так.
А у вас як було? З першого разу погодились?
Вдруге - на останніх курсах університету - в мене був день народження, не планувала відмічати, запросив в ресторан мене з подругою і там зробив пропозицію. Теж відмовила, звела на жарт. Не подобалась його мати. Переслідував кілька років, писав на гуртожитку - я тебе кохаю. Не спілкуємось, в мене через цього параноя була ще кілька років.
Втретє - вже працювала, переїхала в Київ. Зустрічалась з хлопцем. Була гроза, він прийшов до мене в гості, став на коліно, квіти, кільце - зробив пропозицію. 10 років не спілкувались, але він перший написав, коли почалась війна і якийсь час зідзвонювались. Пропонував зустрітись, я відмовилась (я одружена і маю чоловіка), схоже образився - а я перша не пишу ніколи.
Ну і чоловік - зустрічались декілька років, зʼїхались в якийсь момент - сказав з під ковдри - давай одружимось. «Найнеромантичніше освідчення». Але чоловіка я завжди любила. І схоже любила вперше в житті. Виховуємо малечу. Завагітніла через півтора року після весілля. Якось так.
А у вас як було? З першого разу погодились?
33
0
Я чоловіка тоді зустріла. Тому, певно, в третього стільки образ. Хоча я до нього добре ставлюсь - він дуже мене любив.
Ответ дляLove_Love_Love_
Яке ще кільце він подарив і розбив? 
Обручку. Камінчик відлетів від удару. Я з часом всі обручки мамі віддала ) вона сміялась, що колекціонує їх )
замужем не напасть, лишь бы там не пропасть
а сейчас думаю,что мне лучше одной.
Реально счастлива, когда одна куда-то езжу или муж с сыновьями на рыбалку
а сейчас думаю,что мне лучше одной.
Реально счастлива, когда одна куда-то езжу или муж с сыновьями на рыбалку
Прикольно, а я зі своїм чоловіком почала зустрічатися у 8 класі, перше кохання і от вже 27 років разом, пропозиції як такої і не було, одружилися на останньому курсі універу «по зальоту»))
Предложение делали 3 раза. Первый раз студент, я преподаватель))), платоническая любовь у него ко мне была, эх Василий с ветеринарного факультета)). Второй и третий бывшие мужья
А через скільки?
Скільки мало пройти часу, щоб ви не встигли про одруження сказати батьками, проте вже встигли зустріти іншого і передумати одружуватися?
Скільки мало пройти часу, щоб ви не встигли про одруження сказати батьками, проте вже встигли зустріти іншого і передумати одружуватися?
Ви, скоріш за все, судите суто по собі. Можливо ви живете десь поряд з батьками і одруження для вас було кульмінацією життя, якоюсь дуже важливою подією. Щодо мене:
По-перше жила далеко від батьків і повністю самостійно. З цим хлопцем ми вже зустрічались якийсь час (я вже не памʼятаю скільки, десь до року).
По-друге - для мене одруження не було якоюсь «подією» про яку я мріяла. І ціллю не було. Він запропонував, все було добре, спокійні відносини, я подумала - що, певно, це логічний етап - одруження, якщо людям разом комфортно. Він наполягав на визначенні дати весілля, я не хотіла поспішати і комусь щось анонсувати.
Чоловіка я зустріла на роботі, спочатку ми просто спілкувались. А потім закрутилось все дуже стрімко. І тоді я вперше в житті відчула, що таке не «просто комфортно» разом, а що таке кохання. Тому відразу чесно сказала про це хлопцю і ми розійшлись. Переніс він це дуже боляче, довго не спілкувались взагалі. Але це було чесно. Без зрад за спиною. Без затягування часу. Він теж одружився з часом - отримав сімʼю з людиною, яка обрала його та право на щастя. Я обрала свій шлях. Це краще, ніж дотримуватись обіцянки одружитись не дивлячись ні на що і руйнувати життя собі і йому.
По-перше жила далеко від батьків і повністю самостійно. З цим хлопцем ми вже зустрічались якийсь час (я вже не памʼятаю скільки, десь до року).
По-друге - для мене одруження не було якоюсь «подією» про яку я мріяла. І ціллю не було. Він запропонував, все було добре, спокійні відносини, я подумала - що, певно, це логічний етап - одруження, якщо людям разом комфортно. Він наполягав на визначенні дати весілля, я не хотіла поспішати і комусь щось анонсувати.
Чоловіка я зустріла на роботі, спочатку ми просто спілкувались. А потім закрутилось все дуже стрімко. І тоді я вперше в житті відчула, що таке не «просто комфортно» разом, а що таке кохання. Тому відразу чесно сказала про це хлопцю і ми розійшлись. Переніс він це дуже боляче, довго не спілкувались взагалі. Але це було чесно. Без зрад за спиною. Без затягування часу. Він теж одружився з часом - отримав сімʼю з людиною, яка обрала його та право на щастя. Я обрала свій шлях. Це краще, ніж дотримуватись обіцянки одружитись не дивлячись ні на що і руйнувати життя собі і йому.
- можна жити за тисячі км один від одного, але ж є телефони. Справа не у відстані, а у відносинах між вами з батьками
- зустрічатися з чоловіком близько року, але не бачити його в ролі свого чоловіка? Навіщо такі стосунки?
Це максимально дивно
- Якщо б ви зустрічалися не з усіма, хто вам пропонує, а за своїм власним бажанням, то ваш «культ бути з іншими перед весіллям» вам би теж не здавався логічним
- зустрічатися з чоловіком близько року, але не бачити його в ролі свого чоловіка? Навіщо такі стосунки?
Це максимально дивно
- Якщо б ви зустрічалися не з усіма, хто вам пропонує, а за своїм власним бажанням, то ваш «культ бути з іншими перед весіллям» вам би теж не здавався логічним
1. Я доросла, сепарована від батьків людина і не консультуюсь з батьками щодо кожного свого кроку.
2. Бо тоді разом було добре. Для вас стосунки - це тільки весілля? )) а що будете робити, якщо він від вас піде, зустріне іншу, або просто знайде молодшу за вас коханку чи взагалі декілька коханок? Все, життя закінчиться? Ваше життя має сенс тількі в шлюбі? ))
3. Ви дуже наївна і смішна. Я зустрічалась не з усіма, хто пропонував, а виключно (!) за власним бажанням ))
Ви звідкись з села якогось, чи що з вами не так? Ви абсолютно не прилаштовані до сучасного світу. У вас є карʼєра, хобі, власний простір, якесь життя, за межами доглядання таких важливих для вас штанів? )) У вашому житті є якийсь сенс, окрім «заміж»? )))
2. Бо тоді разом було добре. Для вас стосунки - це тільки весілля? )) а що будете робити, якщо він від вас піде, зустріне іншу, або просто знайде молодшу за вас коханку чи взагалі декілька коханок? Все, життя закінчиться? Ваше життя має сенс тількі в шлюбі? ))
3. Ви дуже наївна і смішна. Я зустрічалась не з усіма, хто пропонував, а виключно (!) за власним бажанням ))
Ви звідкись з села якогось, чи що з вами не так? Ви абсолютно не прилаштовані до сучасного світу. У вас є карʼєра, хобі, власний простір, якесь життя, за межами доглядання таких важливих для вас штанів? )) У вашому житті є якийсь сенс, окрім «заміж»? )))
Ви плутаєте тепле з мʼяким. Якесь хибне сприйняття світу і ситуацій в цілому.
Агресія до людей. Ненависть до батьків.
Поділитися з ними гарними новинами- це для вас ненормально.
А коли людині вже нема чого сказати, вона переходить на особистості.
Ви вже двічі кажете про якесь село. Припускаю, що ви звідти і вас це чіпляє.
Заміжжя взагалі тригерить.
Вам є над чим замислитися
Агресія до людей. Ненависть до батьків.
Поділитися з ними гарними новинами- це для вас ненормально.
А коли людині вже нема чого сказати, вона переходить на особистості.
Ви вже двічі кажете про якесь село. Припускаю, що ви звідти і вас це чіпляє.
Заміжжя взагалі тригерить.
Вам є над чим замислитися
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу