Маю друга - колишнього коханця

Колись з ним зустрічалися. Довго,років 5. Любив,допомагав. Заміж не кликав. Їздили разом відпочивати. Потім якась перерва у стосунках. Змінив роботу. Купив квартиру у Києві. Заміж покликав,але...в мене перегоріло. От нічого не відчуваю,а раніше мліла. Тим не менше телефонує,питає. Коли почалася війна і я виїхала з дитиною( а батьки відмовились),приносив хліб,тушонку моїм батькам,мені гроші слав на карту.. На новий рік подарував просто так 1 тис дол,запросив у ресторан. Якихось натяків нема взагалі. Час від часу може написати і спитати як я. Бачу його раз на рік. Вітає грошима на 8 березня,ДН моє і моєї дитини (висилає на карту). Дитина не його. Це вже тягнеться не один рік. Зараз з грошима не дуже. Завжди каже-як щось треба-пиши.Але мені якось незручно. Він працює недалеко від мене,але ми ніколи не пересікаємося. А це пересіклися випадково у магазині,що поруч. Розговорилися. Питає- гроші є? Я кажу- на що? на хліб і масло є. На новий лляний костюм нема. Питає мене 5 тисяч вистачить? Навіщо це йому?
І зустрічаюся з чоловіком,який ну абсолютно нічим не допомагає. Зате теж заміж кличе. Але й гривні не дав.Може,я не з тим зустрічаюся?