Чоловік не сприймає сина

Потрібна думка або більше порада
Тільки будьласка , без образ у мою сторону бо я у тупику якщо чесно

Вийшла заміж в друге, є син 8 років від першого шлюбу
Чоловік не сприймає дитину, точніше перестав сприймати
Коли зустрілись малому було 1 рік, відносився дуже добре, гуляв, доглядав та все інше.
Через 3 роки одружилися, начебто все ок
Малий пішов до школи, чоловік також і уроки вчив з ним, чогось навчав в плані «чоловічих діл» , нічого суттєво не змінилося
Син почав у 4 роки називати його татом. Ну коротше все як у звичайній сімʼї
Рік тому малий йому почав дуже різко заважати у прямому сенсі
Завжди «не ходи тут» «не лізь» «не заважай» «відчепитися»
Проводила з чоловіком розмову, щось може сталось чи ще щось
І в нього одна відповідь «він вже дорослий, нічого сюсюкатись»
Коли їдемо кудись на відпочинок, починає «давай його дома залишимо с бабусею», «нащо його таскаємо завжди з собою», «в нього є друзі нехай у дворі гуляє»
Я в шоці від такої поведінки
Малий підходить до нього чи балакає він його відштовхує від себе

Ну коротше діло дорого до того що зараз не живемо, зʼїхали з сином жити окремо, так живемо пів року
Бо набридли вже ці всі образи в сторону сина

Спитаєте чого зразу не поїхала, бо скидала це все на його виснажлтвість на роботі, працює останній час дуже багато
До мене відношення не змінилось, а от до сина…

Вже місяць дзвонить просить повернутися, що все обдумав, був не правий, ревнував до малого бо до нього було багато уваги

З подругами та знайомими обговорювали це, але у них крім «нормальний в тебе мужик,не виделуйся» або «він його вже батьком називає а ти видумала поїхати» аргументів більш не має

Тому хочу почути вашу думку