Чумачечая Весна• 30 июля 2024
Не люблю поїздки, навіть на море.
Мені цікаво чи є такі як я, хто не любить подорожі?Дорога дуже виснажлива навіть на літаку, не люблю переживати що не встигну на поїзд, автобус і т д.Їжа зазвичай не така смачна як дома, в готелях малесенькі номери.Коли бачу що люди з дітьми на автобусі по 28-30 годин то взагалі жах, бідні ті мами.
показать весь текст
3
4
17
23
136
0
Всі люди різні, тому не треба мам жаліти - тих, хто любить подорожувати. Я в житті достатньо прискіпливо ставлюся до планування, час розраховую, продумую, як декілька справ паралельно робити - для мене поїздка ніякого стресу, крім власне, перебування у транспорті, ніколи не приносила. Люблю їздити і приватно, і у відрядження. Ми просто по-різному влаштовані: Вам подобається бути вдома, а я дім люблю, але дуже люблю змінювати обстановку, дивитися на світ. Діти мої з дитинства зі мною. Донька (16 зараз) любить дуже дорогу - їй всеодно, чи то потяг, чи автобус, літак або ж машина. Якось так).
PS подорожувала в усіх можливих модифікаціях (студенткою електричками їздила з Німеччну в Україну, літаки, потяги - і за дорого, і за дешево), планувала сама і їхала ’на все готове’. мені нема різниці - я це дуже люблю)
PS подорожувала в усіх можливих модифікаціях (студенткою електричками їздила з Німеччну в Україну, літаки, потяги - і за дорого, і за дешево), планувала сама і їхала ’на все готове’. мені нема різниці - я це дуже люблю)
4
Это опечатка была.В горах мы жили долгое время из за войны, сейчас вернулись домой и больше ни горы ни море меня не привлекают.
таке буває. але діти нудяться і вдома при мамі на місці.
все залежить від того, як до цього ставитися. ми в 2022 і 2023 році дуже багато їздили автобусами, в мене вже старші діти, тому я цього горя не зрозумію. коли були молодші, теж проблем багато не було. планшет, навушники, мультики. в перервах - поїсти, пограти в гру якусь компактну, почитати. але здебільшого - поспати. вважатимемо, мені пощастило, бо ніколи цих проблем не мала.
все залежить від того, як до цього ставитися. ми в 2022 і 2023 році дуже багато їздили автобусами, в мене вже старші діти, тому я цього горя не зрозумію. коли були молодші, теж проблем багато не було. планшет, навушники, мультики. в перервах - поїсти, пограти в гру якусь компактну, почитати. але здебільшого - поспати. вважатимемо, мені пощастило, бо ніколи цих проблем не мала.
А я обожнюю літати літаком, обожнюю відкривати для себе нові країни та отримувати нові емоції, а море чи океан то окрема любов
2
А я вас автор понимаю. Меня мама таскала с детства из поселка в город, где я родилась и где жила бабушка, и на море тоже ездили, а я всю жизнь ненавидела поездки, меня сильно укачивало и укачивает, никакие таблетки не помогали. Лучше бы сидела дома. Потом так вышло, что муж был очень далеко, и я ездила от него к родителям поездом 20 часов, тоже ненавидела эти моменты. На море ездила, но только близко, в Херсон, Одессу и то редко. Ну ненавижу я ездить, это ад и мука для меня. Но вот в конце года у меня умер можно сказать самый близкий человек, я выла и кричала месяцами, думала поедет крыша, и решила себя наказать, поехала на остров, не зная английского и ничего. 4 суток в пути, 7-8 пересадок считая такси до аэропорта. Да, красота конечно, но приехала я обратно напрочь убитая. Оно того не стоит, это моё мнение. На такое я решилась только в страшный момент отчаяния, в обычном состоянии я бы в жизни туда не попёрлась)
2
Моя дитина як раз бачила інші країни і теж так само нудилась, а ще після поїздкок хворіла, тому я дуже добре знаю що таке подорожі з дитиною
Да это стереотип такой, просто модно стало путешествовать и все типа должны любить) Мне может и интересно все новое, но жду когда порталы придумают
2
2
Интересное куда это Вы так долго ехали?Надеюсь, эта поездка помогла Вам переключиться.Поезда по Украине это вообще мой самый страшный сон- грязные, некуда поставить вещи, притронуться к чему то страшно ну и пассажиры рядом...
Для мене так. Як і будь-які категоричні твердження.
Діти мої бачили гори і море, і інші країни. Не думаю, що це якось особливо вплинуло на їх рівень розвитку чи відчуття щастя.
Сама подорожі ненавиджу.
Діти мої бачили гори і море, і інші країни. Не думаю, що це якось особливо вплинуло на їх рівень розвитку чи відчуття щастя.
Сама подорожі ненавиджу.
А я обожаю путешествия, даже сейчас когда добиваешься через третьи страны. Но я над собой не издеваюсь автобусными добираниями, максимум это если разбавить экскурсиями по дороге и ночевками в транзитных отелях. А ЖАХ не для мам и их детачек в автобусах, а для других пассажиров, которые вынуждены слушать крики, плач этих детей и созерцать и нюхать обосранные памперсы.
1
Про дорогу знаю из своего опыта, номер больше будет уже за все деньги мира, насчёт кухни ключевое слово бывает, но гарантии нет.
2
Мне напомнил Ваш комментарий один small talk с иностранкой, которая рассказала, что взяла в кредит дом с садом и с бассейном и что теперь она не сможет ездить в путешествия, но зато у нее отпуск каждый день в этом доме.
Ответ дляМурзилка
ребенок который нудится, обычно и не помнит, где его таскали 
Моя старша дитина хоче подорожувати, але сприймає як належне. Ну їдемо і їдемо. А молодший, йому скоро 7, обожнює цю справу. Будь куди, не важливо чим авто, поїздом, літаком. Головне в нові місця. Потім довго згадує в деталях. Обожнює дивитись передачі такі як Орел і решка, Комарова. Мріє про подорожі, куди хоче поїхати. А ви кажете не пам´ятають
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу