У вас был неудачный отпуск?

Каждый отпуск с детьми для меня неудачный. Терпеть не могу все эти парки развлечений, постоянный поиск анимации, постоянное мам-мам-мам...

И я так, потом от отпуска отдыхать надо. Если еще и мама с нами - то вдвойне устаю, так как что ребенок что мама любят поговорить, и постоянно что-то от меня хотят. А мне б посидеть недельку в тишине в горах где-то с книжками - отличный отпуск был бы. Но увы

У меня такое прекрасное время началось, когда дети стали ездить на отдых сами. Просто потерпите и будете сидеть с книжкой

Да, моей 12, так что думаю еще лет 5-6))
А сейчас дочке на отдыхе нужна постоянная тусня вместе в бассейне/море, разговоры 24/7 - это самое страшное для меня, и постоянно в контакте ей надо быть.

Мои ездят в лагеря и это настоящий отдых для меня

Недавно був. Перший раз з двома дітьми вирішила поїхати на море далі Болгарії. Не відпочила, навпаки зла приїхала. Хоть їжу 6 років сама з дітьми.

Да, Мармарис мало того, что отель сразу и сам Мармарис не понравились, так ещё и в пожары попали, ад был

Не зовсім відпустка, але щось цього плану. Я в Німеччині, до нас приїхали дві старші доньки у гості з України, вони живуть там і вчаться у ВУЗІ. Дуже просили, щоб я назад поїхала з ними в Україну у гості. У моєї сестрички діагностували рак, реактивну форму, 4 стадія, і я розуміла, що єдиний шанс ще з нею побачитись це зараз, тому і наважилася їхати. Я відпросилася і ми поїхали. На українському кордоні коли вже пройшли його за 100 м до шлагбауму у мене провалюється педаль щеплення, зламався вижимний підшипник, відремонтувати тут на місці нереально, на СТО поблизу теж не беруться і черги по 3-4 дні, на вулиці +40, в машині 6ро дітей, одна дитина чужа. Домовились з родичами на сто під Києвом, я проїхала без щеплення 600 км по Україні, не було іншого виходу, який це був стресс не передати словами, потім вже вдома зламалася друга моя машина, зламалася капітально. Потім було ще море дрібних неприємностей, а через тиждень після мого приїзду померла моя мамуся, була абсолютно активна і умовно здорова, годувала курей, півень вдарив в висок прямо у вену ( до цього ніколи не бився), з´явилася гематома, а на ранок вже був тиск 180, ні швидка ні невідкладна тиск не сбили, повезла її в лікарню і в прийомному мама в одну хвилину померла- утворився тромб і потім він відірвався. Далі все як в тумані, але кожен день до від´їзду ставалася якась херня, реально кожен день. Наприклад на 9 днів, собака мого брата перекусила артерію на шиї маминій собаці, весь двір залитий кров´ю, діти і я в істериці. Або найменшому щось попало в око, він верещав так, що стіни дрижали і я вузла його в Білу Церкву за 40 км у лікарню і там нас 3 години футболяли з однієї лікарні у іншу, поки не довели мене до сказу. Назад я їхала з трьома меньшими сама, ночувала в Польщі, в хостелі, зранку знову не ввімкнулося щеплення, хоча в Києві мені машину повністю відремонтували і за немалі гроші, ледве рушила, потім вже майже на кордоні з Німеччиною на стоянці пошкрябала БМВ, викликали поліцію. Коли я приїхала додому я плакала тиждень і зараз ще плачу. Це називається зїздила додому відпочити і побачитися з рідними. Такої відпустки я не побажаю навіть своєму найлютішому ворогу.

Жуть. Была несколько лет назад в похожей ситуации. Вы раньше создавали тему о пропаже собаки. Вам удалось ее найти?

Так, це було дуже давно, 9 років назад. Можна книжку написати як ми її знайшли, майже через 9 місяців, її викрали і не хотіли віддавати, а потім виставили на продаж, а так як я постійно поновлювала оголошення про пошук, то мені написала жіночка яка хотіла купити тойчика і знайшла оголошення з його продажем, поведінка хазяїна їй здалася дивною і вона написала мені, далі був справжній детектив, і через тиждень ми викупили у тих уродів свого песика.