Стефанія• 21 августа 2024
Ви часто їздите додому?
Так склалось, що я народилась та виросла у селі. Потім пішла навчатись в місто, там і залишилась працювати. Додому до батьків, бабусі, дідуся, їздила не часто. Бувало, що і два роки не приїздила. Якось постійно не вистачало часу, грошей. Робота, та ще і підробіток, бувало, що місяцями не було вихідного. Зараз в мене тиждень відпустка, чоловік не може зі мною поїхати. А я ось не знаю, чи поїхати мені провідати дідуся та бабусю. По кілометрах це близько 700, тому не знаю як правильно зробити. Ви б що зробили на моєму місці?
5
21
0
У яких ви стосунках із рідними? Це багато значить. Якщо у хороших, то треба їхати. Наші рідні не вічні
2
’Нормальні’ це незрозуміло, вибачте) Ви любите батьків? Хочете їх побачити та обійняти, поспілкуватися, провести час спільно? Ось я про це. Про маму зрозуміла. Ну я б поїхала, все одно.
1
Батько помер, а мама на роботі в іншому місті, тому з нею я не побачусь. А бабусю та дідуся звісно хочу
Не спланована. Ми відпочили з ним у відпочинковому комплексі два дні, а більше спільних планів немає.
О, поїдьте тоді) Вони ж у віці вже, будуть раді вам) Я живу не з батьками — 7 км відстань, звичайно, а не 700 км, тому часто вдома буваю. Дідуся вже немає вживих, а так би хотіла його ще побачити та поговорити про все на світі.
Фигасе ’нормальные отношения ’, жить в одной стране и 2 года не приезжать. Не надо вам те родственники, вы такая гАрАдская, они уж как-то без вас. То выше тоже ваша тема, про кто, где живёт?
4
Не моя.
Так, тому, що свого житла не маю, а оренда дорога. Почалася війна, зп нам урізали, взяла підробіток. Цього року з лютого місяця перший вихідний мала в червні((
Так, тому, що свого житла не маю, а оренда дорога. Почалася війна, зп нам урізали, взяла підробіток. Цього року з лютого місяця перший вихідний мала в червні((
Когда уехала от родителей то ездила постоянно, раз в три месяца точно, проведать бабушку и родителей. Я из Донецкой области, живу в Киеве, т.е. дорога не сама близкая, даже когда уже оккупация был то ездила и сама и с ребенком пару раз, т.е. бабушка болела долго и мне было важно чтобы она с правнучкой побыла. Потом просто перевезла маму, когда умер отец и бабушка.
Не знаю. Никогда не была в таком положении. Всегда мой дом, там где я живу.
Если про встречи с родственниками, то у меня все почти в Белорусии - там была ещё в 2012от году и вряд ли теперь когда нибудь попаду.
Если про встречи с родственниками, то у меня все почти в Белорусии - там была ещё в 2012от году и вряд ли теперь когда нибудь попаду.
Для мене поняття ’нормальні стосунки’ і не бачитися роками трохи несумісні. Автор, їдьте, поки вони живі, обіймайте, спілкуйтеся, розпитайте про дитинство. Потім ох як жалкуватимете, що не поїхали, не запитали, не розповіли, не пригостили, і т.п., але виправити вже нічого не зможете. А непоправне часто стається несподівано і зненацька. Ще модна було б зрозуміти, якби рідня на окупованих територіях була б, але скоріш за все це не так, інакше автор би про це сказала б, скоріш за все
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу