Почалось з 4х міс, не любить коли чіпають ручки, а без цього ніяк під час одягання, і ось вже 9 міс, і ці істерики доводять до сказу. Не знаю, що робити взимку, коли не буде опалення і треба одягати безліч кофтинок... це нормально взагалі, таке було в когось ще?
5
0
Так, було в нас. Я між одяганням і стосунками з дитиною обрала стосунки. Вдома взагалі не примушувала одягатися, ходив в одному підгузку, але і той не одразу хотів одягати. Я робила так: спочатку заволодівала увагою, придумувала гру-потішку, щоб він вже не реагував на мої дотики і одягала підгузок-трусики. Потім ми перейшли на тренувальні трусики, вони йому сподобалися більше. Взимку ми гуляли в слінгу під слінгокурточкою. Так взагалі було дуже зручно: в чому дитина вдома ходила, в тому пристала до себе і пішли. Єдиний момент, за яким я слідкувала, то це щоб перед виходом він попісяв і ми гуляли сухі.
Інколи він не відразу хотів у слінг. Що треба тут розуміти, що дитина – така ж людина, як і ви, і в неї вдома можуть бути якісь справи. Наприклад, мого могла зацікавити якась іграшка, він нею грався, а мама тут придумала до магазину йти. Тоді потрібно встановити контакт з дитиною, заволодіти її увагою і залучити на свій бік, щоб вона з зацікавленістю йшла з вами на вулицю.
Як це було у нас. Бачу, що він чимось зайнятий і до вулиці не готовий. Я підходжу і цікавлюсь тим, що він зараз робить: ’ух-ти яка класна машина!’. Він вже звертає увагу на мене. Я кажу, що це в нього Пежо і їх багато їздить по вулиці, але на вулиці вони різних кольорів. Кажу: давай подивимося у вікно, чи там не їде Пежо. Дивимося, я кажу: ой, дивися, а там мерседес поїхав, а в нас вдома такої немає, ми зараз підемо на вулицю дивитися, які ще марки машин їздять, а можливо в якихось возять діток, таких же маленьких, як і ти. Він вже готовенький, ми під таку мою розповідь одягаємося і йдемо. Коли став трошки старший і треба одягати його було повноцінно на прогулянку, то інколи одягалися на вікні. Він дивився на машини, я його одягала
Інколи він не відразу хотів у слінг. Що треба тут розуміти, що дитина – така ж людина, як і ви, і в неї вдома можуть бути якісь справи. Наприклад, мого могла зацікавити якась іграшка, він нею грався, а мама тут придумала до магазину йти. Тоді потрібно встановити контакт з дитиною, заволодіти її увагою і залучити на свій бік, щоб вона з зацікавленістю йшла з вами на вулицю.
Як це було у нас. Бачу, що він чимось зайнятий і до вулиці не готовий. Я підходжу і цікавлюсь тим, що він зараз робить: ’ух-ти яка класна машина!’. Він вже звертає увагу на мене. Я кажу, що це в нього Пежо і їх багато їздить по вулиці, але на вулиці вони різних кольорів. Кажу: давай подивимося у вікно, чи там не їде Пежо. Дивимося, я кажу: ой, дивися, а там мерседес поїхав, а в нас вдома такої немає, ми зараз підемо на вулицю дивитися, які ще марки машин їздять, а можливо в якихось возять діток, таких же маленьких, як і ти. Він вже готовенький, ми під таку мою розповідь одягаємося і йдемо. Коли став трошки старший і треба одягати його було повноцінно на прогулянку, то інколи одягалися на вікні. Він дивився на машини, я його одягала
1
Дякую за розгорнуту відповідь і поради. Я теж завжди стараюсь чимось відволікти, іграшками чи пісеньками, бо без цього взагалі нереально одягати, памперс теж не дає вдягати, вже давно на трусики перейшли, то найкращий спосіб - чоловік тримає на руках, а я одягаю, тоді супер швидко виходить) а коли сама вдома, то вже тяжче. ..
Тоді буду робити, як і раніше - відволікати чим тільки можна
Тоді буду робити, як і раніше - відволікати чим тільки можна
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу