Чому так- я починаю відчувати себе якоюсь нянькою.

зустрічаємося з чоловіком. З його розмов,з розмов його мами,сестри,брата двоюрідного,друзів( я зробила висновки),що він завжди був дуже самостійний, все сам вирішував,купував і т.д. Колишня дружина поняття ні до чого не мала (закупки,комуналка,ремонти,робітники). Вона тримала позицію,що вона нічого не знає і чітко дотримувалась цієї політики. нема? і не треба. не купив? значить не буде. Хочеш ялинку і свято на новий рік? сам купуй,наряджай,готуй.
Я за характером така,що завжди все знаю (умовно),знаю де придбати,як ,у кого. До кожного питання підходжу серйозно. Ніколи не ризикую. Все має бути достовірно і 100%. Що я помітила. Кавалер потихеньку скидає на мене свої питання. Наприклад, я дала контакт свого стомалолога. Дзвони,домовляйся з нею.. Ні, я маю дзвонити щоразу,записувати його,бо це моя лікар))Але ж я з нею не живу поруч в одній квартирі)). Лікувала його,розповіла,що далі робити. Він не зрозумів. Каже мені- подзони спитай що вона мала на увазі... То подзвони спитай,яке треба лікування,то спитай про ціну. Далі в його будинку почалися проблеми з комунальними. Їх раніше ніколи не було. Куди звертатися? Знову- знайди-куди дзвонити,їхати і т.д. Йой)))Недарма кажуть,що кожен чоловік з різними жінками себе веде по-різному. ВІн ніколи не хвалився,що він такий молодець і все сам робив,діставав,домовлявся. Але з розмов усіх вищезгаданих ,коли просто йде невимушена бесіда, то він домовлявся,купував, діставав,дзвонив і т.д. Зараз же зовсім по-іншому. Я відчуваю себе(починаю)якоюсь нянькою. А ще в мене дитина.а ще в мене старі батьки, яким я теж вирішую проблеми(домовитися з лікарем,відвести, поїхати в лабораторію). Що відбувається? Якщо я прямо скажу - це буде образа. Хіба що казати,що я не маю часу? мені незрозуміло,чому я маю домовлятися за нього зі своєю стоматологинею (про час,лікування). Я дістала тел .недорогого лікаря,а далі сам.