Чудовий каламбур• 28 ноября 2024
Як ви ставитеся до сусідів, які завжди "щось просять"?
зазвичай дрібниці, але все одно.
25
0
Нехай просять. Ви не звертайте уваги. просто робіть вигляд, що не чули. І ні в якому разі не пояснюйте причину. Декілька раз ще попросять і зрозуміють, що не має сенсу.
2
Ну вы как мысли мои читаете)
Только что приходит сосед забулдыга(алкаш) дай мне свою зарядку к телефону редми, свою потерял. Вчера так же приходил, го я ему зарядила и потом вынесла телефон. Говорю в руки не дам зарядку. Могу как вчера зарядить. А он нее, мне дай зарядку. Был послан. ’Отдай жену дяде, а сам иди к бл..и’ сделаешь добро, а потом на голову лезут.
У меня сегодня день рождения, думаете поздравил?))
Только что приходит сосед забулдыга(алкаш) дай мне свою зарядку к телефону редми, свою потерял. Вчера так же приходил, го я ему зарядила и потом вынесла телефон. Говорю в руки не дам зарядку. Могу как вчера зарядить. А он нее, мне дай зарядку. Был послан. ’Отдай жену дяде, а сам иди к бл..и’ сделаешь добро, а потом на голову лезут.
У меня сегодня день рождения, думаете поздравил?))
1
Терпеть таких не могу. Как то пришла молодая соседка к моей бабушке просить морковку, а у нее не было, так та соседка возмущённо заявила ей, так она ж дешёвая, почему у вас её нет.
17
И я. Вот недавно стучал кто-то, даже к двери не подошла. Если заранее не предупреждают, я просто дверь не открываю
5
Смотря что.., иногда отказываю. Недавно соседка приходила кофе попросить ,дала. Яйца пару штук, тоже дала. когда уезжаю ,ключ ей оставляю. И могу попросить курьера встретить,но это оооочень редко
1
Терпіти таких не можу, але це така категорія людей, вічно їм щось треба.
Ще подруга була така ж, тим же бізнесом займалася що і я, то їй розкладушку позич, потім назад недопросишся, то постіль, то рушники, то ше щось. Ще обіжалась потім, ужасно бісить
Ще подруга була така ж, тим же бізнесом займалася що і я, то їй розкладушку позич, потім назад недопросишся, то постіль, то рушники, то ше щось. Ще обіжалась потім, ужасно бісить
2
Не має таких бо переїхали в елітні будинки. 5 років назад жила в малосімейці, то була така сусідка. Але вона весела була, приходила завджи за чимось. Я робила каву і ми сміялись від душі 
5
Спочатку даю ті дрібниці але через деякий час відмовляю.
Бо не в лісі живемо і магазин можна пішки дійти за 5 хвилин.
Чомусь ображаються а мені по куй вже.
Бо не в лісі живемо і магазин можна пішки дійти за 5 хвилин.
Чомусь ображаються а мені по куй вже.
4
Дрібниці давно такого не бачила в Україні.
Все що просили, то підзарядитися та дещо зробити в інтернеті. У мене тоді був старлінк та генератор, а щоб їжу чи щось подібне
Все що просили, то підзарядитися та дещо зробити в інтернеті. У мене тоді був старлінк та генератор, а щоб їжу чи щось подібне
В детстве была такая соседка. У одних возьмет луковицу, у других морковку, у третьих капусту, у четвертых свеклу и так далее.
И всем рассказывает, что собралась варить борщ, кинулась- свеклы не хватает!
И всем рассказывает, что собралась варить борщ, кинулась- свеклы не хватает!
3
У нас таких нет. Бывает кто-то что-то может попросить, если не успевает или забыл купить, но такое редко бывает. И это делается в общем чате, и откликнется тот, кто спокойно к такому относится.
Я живу в хрущівці, і в абсолютно нормальні сусіди.
Можуть самі собі кави і моркву в сусідньому магазині купити.
Можуть самі собі кави і моркву в сусідньому магазині купити.
Може щось попросити тільки одна сусідка, але їй дійсно важко сходити, тому я їй завжди стараюсь допомогти, людина одинока і старенька, а мені не важко. Більше нікому не відчиняю
2
избегаю, минимум общения, демонстрирую подчёркнуто вежливую холодность. есть одна прилипчивая соседка, достала уже. ежедневно лезет с разговорами, вопросами, просьбами... 
Дякувати Богу, таких нема.
За 6 років життя в цій оселі просили пару разів і то таке - одна сусідка - тертку, якої і у мене не було тоді (новобудова, переселялись якраз), і +- в той же час бокали і крісла , табуретки інша, бо теж гості мали заїхати і теж нова оселя, ще не все встигли купити, або чекали замовлення. Ну, типу дрібниці. Я напрягаюсь від прохань і рада, що нема у нас такого. І просити в когось щось не можу. Розумію, що це напряг.
За 6 років життя в цій оселі просили пару разів і то таке - одна сусідка - тертку, якої і у мене не було тоді (новобудова, переселялись якраз), і +- в той же час бокали і крісла , табуретки інша, бо теж гості мали заїхати і теж нова оселя, ще не все встигли купити, або чекали замовлення. Ну, типу дрібниці. Я напрягаюсь від прохань і рада, що нема у нас такого. І просити в когось щось не можу. Розумію, що це напряг.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу