Мрію про космос• Изменено 08 декабря 2024
Токсичные руководители. Долго терпели, прежде чем уволиться?
Я терпела год.
Уволилась, когда психиатр поставил диагноз депрессия.
Сейчас не работаю, отхожу от того психологического насилия.
Уволилась, когда психиатр поставил диагноз депрессия.
Сейчас не работаю, отхожу от того психологического насилия.
3
31
0
5 років. Під кінець почала втрачати свідомість в транспорті, коли їхала з роботи або на роботу. Потім десь місяць спала до 16:00 і змушувала себе вставати, бо скоро знову спати.
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
1
8
Аж полдня, я себя достаточно уважаю, чтоб не терпеть хамства или самодура/самодуру. Пришла на работу, узнала, что главная любит орать на всех по поводу и без, все ходят зашуганные, когда она на меня открыла рот, даже не разобравшись, послала на х... и ушла. Потом узнала, что она своей самодурью ’прославилась’ в своей сфере.
Честно, не понимаю таких, но это говорит об их непрофессионализме и некомпетентности, именно такие бегают орут, оскорбляют подчинённых.
Честно, не понимаю таких, но это говорит об их непрофессионализме и некомпетентности, именно такие бегают орут, оскорбляют подчинённых.
5
Ответ дляШаманю второпях
5 років. Під кінець почала втрачати свідомість в транспорті, коли їхала з роботи або на роботу. Потім десь місяць спала до 16:00 і змушувала себе вставати, бо скоро знову спати.
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
Какое знакомое Фио
В моем случае это была грубость, хамство, обесценивание, унижение при моих коллегах, повышение голоса, крик и маты при разговоре со мной. Но не все сразу. Постепенно. Видя, что хамство я проглотила, начали орать и материться и так далее.
1
Місяць, це був повний треш і мінус 13 кг(. Потім як наслідок я пішла щ професії. Взагалі була дуже молода і дурна що пішла до такого у..да
3
Ну то ваша помилка була проковтнути хамство
У мене на одному з напрямків керівник далеко не ангел, але на мене він навіть грубо не дивиться, не те що хамить. Бо знає, що я встану і піду.
Хоча іншим колегам може і нахамити і кричати, бо вони це дозволяють по відношенню до себе
У мене на одному з напрямків керівник далеко не ангел, але на мене він навіть грубо не дивиться, не те що хамить. Бо знає, що я встану і піду.
Хоча іншим колегам може і нахамити і кричати, бо вони це дозволяють по відношенню до себе
3
Вот и моя ошибка. Боялась, думала, что не найду работу такого уровня должности и зарплаты. Война и т.д.
А вот токсичные коллеги были.Но из за них я не собиралась уходить,еще чего,из за хамок менять работу.
1
Доставал пол года. Жалею, что сразу не ушла. Работала с ним в организации 20 лет, но когда стал моим начальником, я офигела. Хотя слухи о нем доходили.
В результате депрессия, срыв. Ушла по другой причине. Теперь думаю, какая дура была. Нужно было раньше уйти, а не дать загнать себя.
В результате депрессия, срыв. Ушла по другой причине. Теперь думаю, какая дура была. Нужно было раньше уйти, а не дать загнать себя.
1
Я всю жизнь в одном месте работаю, сменилось 8 руководителей, одна была такая, как вы описываете, аж год продержалась и вылетела. Она.
1
1
Я теж відповідати вміла. Але пропрацювавши багато років поряд з домом, не дуже хотілось міняти роботу, і кудись іти.
Кажуть незамінних працівників немає, але з моїм звільненням закрили і проєкт. Пів року шукали виконавця і закрили. Просто токс шкідник.
Кажуть незамінних працівників немає, але з моїм звільненням закрили і проєкт. Пів року шукали виконавця і закрили. Просто токс шкідник.
2
1
Ответ дляШаманю второпях
5 років. Під кінець почала втрачати свідомість в транспорті, коли їхала з роботи або на роботу. Потім десь місяць спала до 16:00 і змушувала себе вставати, бо скоро знову спати.
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
Привіт Литвинчуку Олегу Миколайовичу
Це яке місто?
Пішли з професії? Розкажіть детальніше, будь ласка, з якої в яку сферу пішли. Для мене це дуже болюче питання. Я вже не хочу своєї професії в тому числі через неадекватних керівників і токсичну атмосферу в колективі
1
Я бухгалтер, мала гарний старт, освіту і родину яка мене підтримувала, але була як то кажуть домашньою дитиною. Працювала заробляла на життя не сиділа ні на чай шиї, але криза і терміново шукаючи роботу пішла хоч до когось. Це оказався донецький ’бізнесмен’ який за мій рахунок хотів підставити свого буха. Мене нанвиділа вся компанія, хоча я нічого навіть не робила, я намагалася працювати але підстави постійні. Плакала кожне утро і худла, в рідних було погано з грошима і я не хотіла йти щоб лишитися безробіною (23 роки мені було), працювала з 19 після коледжу. Але коли він почав ще й лізти мені під спідницю то я просто написала заяву і пішла, довів до того що я ненавиділа бухгалтерію 15 років. І панічні атаки(. Потім отримала другу освіту, пішла працювати з дітьми. До війни була щасливою людиною. Зараз вимушено повернулась в бухгалтерію але це вже інша сумна історія.
1
Ну я б не сказала, що в Києві дефіцит з роботою, тим паче коли на мільйонну зп робітник не претендує
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу