Mrs.Sexuality• 16 января в 15:47
U4U як складається ваше життя в США?
Хто приїхав по програмі U4U, поділіться будь ласка своїм досвідом. Як складається ваше життя, як з роботою? Чи подобається і як думаєте далі залишиться тут? Чи можливо хтось навпаки хоче повернутися в Україну?
Питаю, тому що перевезли родичів по цій програмі, дивлюся, вони вже 1´5 роки сидять на бенефітах, мову ледве ледве вчать, майже не розмовляють. Не шукають знайомств, спілкування, пасивні. От хочу дізнатися інші.
Питаю, тому що перевезли родичів по цій програмі, дивлюся, вони вже 1´5 роки сидять на бенефітах, мову ледве ледве вчать, майже не розмовляють. Не шукають знайомств, спілкування, пасивні. От хочу дізнатися інші.
15
0
Ну ми ж говоримо про гуманітарний пароль. Може хтось би залюбки і в Україні залишився, але переїхали через війну. Ну і по друге, поки ти не побуваєш в країні, як же зрозуміти любиш ти її чи ні)
1
Сидят, потому что есть где сидеть.
На бенефиты особо не раз гонишься. Если бы надо было самим выгребать, было бы по другому.
На бенефиты особо не раз гонишься. Если бы надо было самим выгребать, было бы по другому.
1
Згодна. Тому хочу дізнатися як у інших. Тому що постійно чую в свій бік ’ ні ну у вас же інші умови були, от ви ж не від війни їхали’. Хоча приїхали ми з 3 валізами і починали все з нуля і мову вчила я з нуля , і знайомства заводила, а роботу шукала і ніхто не допомогав. І жодного разу жодним бенефітом не скористалася.
3
Мужчины сразу же. Один первый месяц на стойке работал, потом нашел работу аналогичную той, которой занимался в Украине. Сейчас он менеджер двух ресторанов. Другой водителем работал. Потом открыл свою компанию. Женщины работают, одна в ресторане где муж менеджер, вторая в компании мужа. А до этого занималась удаленно своим бизнесом в Украине.
Дети, им по 20 лет, устроились сначала официантом и поваром, теперь работают сушефом и администратором.
Еще одна семейная пара. Он на траке работает, машины перевозит, она в садике. Английский у всех, кроме детей, достаточно слабый. Но работают, потому что других вариантов нет.
Дети, им по 20 лет, устроились сначала официантом и поваром, теперь работают сушефом и администратором.
Еще одна семейная пара. Он на траке работает, машины перевозит, она в садике. Английский у всех, кроме детей, достаточно слабый. Но работают, потому что других вариантов нет.
1
Спочатку, коли вчила мову і чекала дозволу на роботу (6 місяців) , дуже активно, кожного дня (!!) ходила на курси, розмовні клуби. Потім, коли вже мову трохи підтягнула, почала відвідувати різні івент, в гості якщо запрошували ніколи не відмовлялася (хоча тоді ще і не була готова до глибоких розмови, але чого не зробиш, щоб заговорити). Із сусідами спілкувалася, в школі з батьками. Так поступово склалося коло спілкування . Головне не поринати з головою в українську діаспору, бо це насправді перешкода на шляху до адаптації. Ми з чоловіком, навіть навпаки вирішили його уникати і навіть поселилися навмисно там, де майже не зустрічаємо українців.
6
Вы огромная молодец. Я с теми же соседями беглое приветствие с дежурной улыбкой и все. И быстрее бежать из-за страха, что они могут начать общаться. Пишу и понимаю,что ужас просто..
1
Це нормально! Я перші місяці, боялася дивитися на касирів в магазині, бо вони починали зі мною розмовляти 😂 а я особливо нічого сказати не могла . Але мову можливо вивчити лише якщо починаєш говорити, більше ніяк! Якщо не говорити, то згодом почнеш розуміти, але так і не заговориш. Тим більш американці самі по собі дуже привітні і люблять поговорити, тому якщо переступити через цей страх і почати хочаб з цих small talk, то це і для мови корисно і для нових знайомств. В мене деякі знайомі з´явилися в спортзалі, наприклад. В роздягальні розговорилися один раз, другий і подружилися ))
1
А теже американцы (у меня другая страна, но в данном случае это не особо важно) охотно заводят дружбу с иностранцами? У меня почему-то сложилось впечатление, что коренные жители общаются с себе подобными, а эмигранты с эмигрантами.
Я такого не помітила. Це залежить також від нас, наскільки ви відкриті до спілкування. Є магівці , це окрема категорія американців, які просто ненавидять всіх, окрім американців. Це саме ті, що Make America Great Again. Але я їх багато не зустрічала. В цілому дуже привітні, відкриті, раді допомогти (іноді навіть мені їх допомога трохи нав´язлива, але вони ж від всього серця, то я терплю😂) спілкування лише між собою я помічала в більшості серед кацапів, або українців, які тут 30+ років.
2
Подруга з мамою, сестрою і її донькою виїхали в 23-му по u4u в Іллінойс, все норм. Працюють, орендують квартиру в дуплексі, дитина в міддл скул, мамі дали окреме соціальне житло в комплексі для людей старше 60, призначили їй помічницю, яка прибирає, гуляє з нею, допомагає з англійською. Наче не жаліються.
Подруга доньки з 22-го в США по u4u, вчиться в ком´юніті коледжі, планує в універ. Працює, збирається заміж за американця.
Донька виїхала по u4u теж в 22-му. Працює, навчається. Довкола тільки американці, тож теж помічаю, що американізується.
Щоб соціалізуватись - потрібно не в родичів на шиї сидіти, а йти працювати, бажано з американцями. А то часто читаю в групах українців в США, що мови не знають і вчити не хочуть, сидять в російськомовних районах, і жаліються, що роботи нема, оренда дорога... ну так вийдіть за межі свого болота, там і робота є, і жити цікавіше.
Подруга доньки з 22-го в США по u4u, вчиться в ком´юніті коледжі, планує в універ. Працює, збирається заміж за американця.
Донька виїхала по u4u теж в 22-му. Працює, навчається. Довкола тільки американці, тож теж помічаю, що американізується.
Щоб соціалізуватись - потрібно не в родичів на шиї сидіти, а йти працювати, бажано з американцями. А то часто читаю в групах українців в США, що мови не знають і вчити не хочуть, сидять в російськомовних районах, і жаліються, що роботи нема, оренда дорога... ну так вийдіть за межі свого болота, там і робота є, і жити цікавіше.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу