Творческий типаж• 09 февраля 2025
Безуглая оказалась в любовном треугольнике
Читали ее пост? Тут иногда постят темы про то, как военные гуляют, так вот Марьяна Безуглая тоже оказалась в этой истории, но узнала уже после его гибели..
Ее пост с фейсбука..
Про зірки з неба, світи і те, чи жити так, щоб після смерті не з’являлися несподівані подробиці:
Я не хотіла про це писати. Оприлюднення особистого життя не є обов’язковим атрибутом роботи політика. Але якщо політика для тебе — не самоціль, а інструмент змін та розкриття непростих тем, якщо все життя ти борешся за правду, то грань між особистим і суспільно важливим стирається, і особисті переживання стають частиною історії.
Отже, ця історія буде про війну та кохання. І не матиме щасливого завершення.
Ми познайомилися, коли він сфотографував мене в штабі у Лисичанську і надіслав це фото в чат, запитуючи, хто я. Воно потрапило до його друга Юрія Бутусова. Юрій був журналістом і створив цілий сюжет із журналісткою Яніною та теорією змови — мовляв, що я роблю в Сєвєродонецьку та Лисичанську навесні 2022-го? Виявилося, що фото "дівчини у британці", яка заряджає телефон, може бути доказом того, що вона нібито керує військами.
То були буремні часи, коли всі вірили в надію, що боротьба тут і зараз за межею можливостей закінчить війну дуже скоро. Коли я приїхала до Лисичанська й не побачила там місцевої влади, то вирішила просто залишитися — бо так буде краще. Я залишилася на 26 днів. Але ми почали зустрічатися не тоді. Пізніше, значно пізніше.
Він дістав мій номер — здається, у нацгвардійців.
Наш роман був бурхливим, і почався, коли він вийшов на зв’язок після поранення. Він хотів спробувати себе в ГУР, і я зв’язала його з розвідниками. Взяли його без питань, бо він був професіонал. Бо воював. Воював із 19 років.
Наш роман тривав якийсь час. Він зробив мені пропозицію. Відмовила — війна ж, до чого тут плани? Потім ми просто залишилися друзями. Принаймні, так вважала я.
Влітку 2024, після перерви в спілкуванні взагалі, він знову заговорив про сім’ю, але я розуміла, що нічого не вийде. Ми були зовсім різні, та й стосунки вже не виглядали актуальними. Далі ми лише переписувалися. Зустрілися випадково.
11 січня, проїжджаючи біля Покровська, я потрапила під обстріл. І того ж вечора він написав. Запропонував привітати його з другим днем народження. Відповіла, що можна привітати і мене. Виявилося, що ми були зовсім поруч. І що це був один і той самий обстріл. Йому пошкодило машину, контузило, але він продовжував службу.
Я тоді пожартувала, що ми ледь не зустрілися… на тому світі.
Ми вирішили зустрітися наступного дня, 12 січня. 20 хвилин. Говорили. Цілувалися. Знову розмови про майбутнє. Відновили переписку. Він писав, що видає збірку, що багато віршів присвятив мені. Я знову почала задумуватися, відновити й стосунки? Навіщо ти мене мучив? Така випадкова зустріч біля смерті — це ж знак, правда?
4 лютого мені написав знайомий із ГУРу, який знав, що ми знайомі. Написав коротко й сухо: Єнот загинув.
Я зібрала речі в офісі й пішла.
Думки плуталися. Він був складною людиною — часто обурювався війною, проблемами у військах, політичними інтригами. Любив філософські роздуми. Писав вірші. Надихнув мене писати. Був роман. Була дружба. Було роздратування. Була вина. Було багато всього. Але всі ці думки й емоції заполонила пітьма.
І, звісно, знову вина. Вина, що не варто було так із ним чинити. Подумки вже втратила нареченого. Вина.
У цій прострації наступного дня я прочитала новину. Новину про те, як військова тужить за своїм загиблим нареченим. Там були ліричні роздуми про світ і кохання, про плани та фото. Фото рудої дівчини у формі. Фото троянд. Фото м’яких іграшок. Точно такого ж ведмедя, який лежить у мене. І він.
Шок від жалю за близькою людиною змішався з іншим шоком — роздвоєнням реальності.
Я знайшла її телефон і зв’язалася. Ми поговорили.
Вона писала, що їхні стосунки тривали роки. Але я виявилось, з літа. Ймовірно. Отже, все нормально, ми розійшлися, вона з´явилась. Мабуть. Точно не збігалося лише одне. Він не сказав мені, що вже має інші стосунки. І коли 12 січня цілував — уже був ймовірно заручений із нею. Але мертві мовчать, і я б не робила цю історію публічною, якби не побачила чотири аспекти, на які змушена звернути увагу в дописах дівчини, які забирають право на власну життєву історію, і не тільки мою. Отже, чотири аспекти в дописах Оксани Рубаняк про Максима Ємця Артур Дейн:
• Узагальнення про час стосунків, що відбирає в інших людей право на їхні власні спогади.
• Публікація особистої переписки з людиною, яка загинула й не може дозволити чи заборонити це. В мене дуже багато особистої переписки з Максимом, але вона стала меморіалом, який не призначений для сторонніх очей.
• Недбалість до почуттів іншої жінки, яка була до нас і є матір’ю його дитини;
• Ознаки капіталізації горя для створення особистого бренду, сподіваюсь, що ні.
Тому я публікую тут свою частину історії, бо маю право.
В мене питання до нього, але відповідей вже ніколи не буде.
Якби не допомогла тобі перейти в ГУР… Якби ми не розійшлися… Якби я не "відморозилася"… Де б ти був зараз?
Навіщо ти промовчав про Оксану, якщо ми й так уже місяцями просто дружили, ти ж збурив наново мої почуття після того обстрілу? Кому буде присвячений кожен вірш?
Цих відповідей у мене не буде ніколи. Більшість вже неважливі.
Ти став абстракцією. Рядками. Пам’яттю. Все стало історією.
Але кожна історія заслуговує бути правдивою.
Я щиро співчуваю всім близьким Максима Ємця. Щиро шкодую, що Оксана Рубаняк не стала тією самою рудою на все довге і щасливе життя, яку він шукав; зичу Оксані вдачі на службі та особистого щастя, щоб попереду було довге, сповнене кохання життя попри війну. Оксано, я вже не маю ніяких претензій і сказала все, що хотіла. І тепер просто хочу відійти у тінь. Далі це твоя історія. Щиро бажаю дитині Максима рости, увібравши в себе всі світлі риси батька.
Спочивай з миром.
Воїне. Поете. Коханцю.
Це просто ще одна історія війни.
На похорон не піду.
І фото не буде, це особисте.
Ее пост с фейсбука..
Про зірки з неба, світи і те, чи жити так, щоб після смерті не з’являлися несподівані подробиці:
Я не хотіла про це писати. Оприлюднення особистого життя не є обов’язковим атрибутом роботи політика. Але якщо політика для тебе — не самоціль, а інструмент змін та розкриття непростих тем, якщо все життя ти борешся за правду, то грань між особистим і суспільно важливим стирається, і особисті переживання стають частиною історії.
Отже, ця історія буде про війну та кохання. І не матиме щасливого завершення.
Ми познайомилися, коли він сфотографував мене в штабі у Лисичанську і надіслав це фото в чат, запитуючи, хто я. Воно потрапило до його друга Юрія Бутусова. Юрій був журналістом і створив цілий сюжет із журналісткою Яніною та теорією змови — мовляв, що я роблю в Сєвєродонецьку та Лисичанську навесні 2022-го? Виявилося, що фото "дівчини у британці", яка заряджає телефон, може бути доказом того, що вона нібито керує військами.
То були буремні часи, коли всі вірили в надію, що боротьба тут і зараз за межею можливостей закінчить війну дуже скоро. Коли я приїхала до Лисичанська й не побачила там місцевої влади, то вирішила просто залишитися — бо так буде краще. Я залишилася на 26 днів. Але ми почали зустрічатися не тоді. Пізніше, значно пізніше.
Він дістав мій номер — здається, у нацгвардійців.
Наш роман був бурхливим, і почався, коли він вийшов на зв’язок після поранення. Він хотів спробувати себе в ГУР, і я зв’язала його з розвідниками. Взяли його без питань, бо він був професіонал. Бо воював. Воював із 19 років.
Наш роман тривав якийсь час. Він зробив мені пропозицію. Відмовила — війна ж, до чого тут плани? Потім ми просто залишилися друзями. Принаймні, так вважала я.
Влітку 2024, після перерви в спілкуванні взагалі, він знову заговорив про сім’ю, але я розуміла, що нічого не вийде. Ми були зовсім різні, та й стосунки вже не виглядали актуальними. Далі ми лише переписувалися. Зустрілися випадково.
11 січня, проїжджаючи біля Покровська, я потрапила під обстріл. І того ж вечора він написав. Запропонував привітати його з другим днем народження. Відповіла, що можна привітати і мене. Виявилося, що ми були зовсім поруч. І що це був один і той самий обстріл. Йому пошкодило машину, контузило, але він продовжував службу.
Я тоді пожартувала, що ми ледь не зустрілися… на тому світі.
Ми вирішили зустрітися наступного дня, 12 січня. 20 хвилин. Говорили. Цілувалися. Знову розмови про майбутнє. Відновили переписку. Він писав, що видає збірку, що багато віршів присвятив мені. Я знову почала задумуватися, відновити й стосунки? Навіщо ти мене мучив? Така випадкова зустріч біля смерті — це ж знак, правда?
4 лютого мені написав знайомий із ГУРу, який знав, що ми знайомі. Написав коротко й сухо: Єнот загинув.
Я зібрала речі в офісі й пішла.
Думки плуталися. Він був складною людиною — часто обурювався війною, проблемами у військах, політичними інтригами. Любив філософські роздуми. Писав вірші. Надихнув мене писати. Був роман. Була дружба. Було роздратування. Була вина. Було багато всього. Але всі ці думки й емоції заполонила пітьма.
І, звісно, знову вина. Вина, що не варто було так із ним чинити. Подумки вже втратила нареченого. Вина.
У цій прострації наступного дня я прочитала новину. Новину про те, як військова тужить за своїм загиблим нареченим. Там були ліричні роздуми про світ і кохання, про плани та фото. Фото рудої дівчини у формі. Фото троянд. Фото м’яких іграшок. Точно такого ж ведмедя, який лежить у мене. І він.
Шок від жалю за близькою людиною змішався з іншим шоком — роздвоєнням реальності.
Я знайшла її телефон і зв’язалася. Ми поговорили.
Вона писала, що їхні стосунки тривали роки. Але я виявилось, з літа. Ймовірно. Отже, все нормально, ми розійшлися, вона з´явилась. Мабуть. Точно не збігалося лише одне. Він не сказав мені, що вже має інші стосунки. І коли 12 січня цілував — уже був ймовірно заручений із нею. Але мертві мовчать, і я б не робила цю історію публічною, якби не побачила чотири аспекти, на які змушена звернути увагу в дописах дівчини, які забирають право на власну життєву історію, і не тільки мою. Отже, чотири аспекти в дописах Оксани Рубаняк про Максима Ємця Артур Дейн:
• Узагальнення про час стосунків, що відбирає в інших людей право на їхні власні спогади.
• Публікація особистої переписки з людиною, яка загинула й не може дозволити чи заборонити це. В мене дуже багато особистої переписки з Максимом, але вона стала меморіалом, який не призначений для сторонніх очей.
• Недбалість до почуттів іншої жінки, яка була до нас і є матір’ю його дитини;
• Ознаки капіталізації горя для створення особистого бренду, сподіваюсь, що ні.
Тому я публікую тут свою частину історії, бо маю право.
В мене питання до нього, але відповідей вже ніколи не буде.
Якби не допомогла тобі перейти в ГУР… Якби ми не розійшлися… Якби я не "відморозилася"… Де б ти був зараз?
Навіщо ти промовчав про Оксану, якщо ми й так уже місяцями просто дружили, ти ж збурив наново мої почуття після того обстрілу? Кому буде присвячений кожен вірш?
Цих відповідей у мене не буде ніколи. Більшість вже неважливі.
Ти став абстракцією. Рядками. Пам’яттю. Все стало історією.
Але кожна історія заслуговує бути правдивою.
Я щиро співчуваю всім близьким Максима Ємця. Щиро шкодую, що Оксана Рубаняк не стала тією самою рудою на все довге і щасливе життя, яку він шукав; зичу Оксані вдачі на службі та особистого щастя, щоб попереду було довге, сповнене кохання життя попри війну. Оксано, я вже не маю ніяких претензій і сказала все, що хотіла. І тепер просто хочу відійти у тінь. Далі це твоя історія. Щиро бажаю дитині Максима рости, увібравши в себе всі світлі риси батька.
Спочивай з миром.
Воїне. Поете. Коханцю.
Це просто ще одна історія війни.
На похорон не піду.
І фото не буде, це особисте.
показать весь текст
2
12
16
34
72
Просто красавица• 10 февраля 2025
Взагалі у всіх трьох дах знесло. Найбільше жалко батьків. Був воїн, герой. Ну так, любив жінок, з ким не буває. Навіть в такий момент баби готові перегризти ода одній горлянки. Одна колишнього чоловіка чоловіком назвала, знала, що він достатньо публічна людина. Інша побачила пост і швидко про своє кохання накатала, а там і Безмозгла вилізла взагалі без доказів.
3
24
КонФФетОшка• 10 февраля 2025
Ответ дляОгірок та Помідорчик
І що? Яким чином це відміняє те, що вона видає себе за його дружину?
По суті він був не одружений на жодній, правильно? Одна колишня, друга з обручкою, третя при зустрічі цілується. Тай нащо ці срачі в соц мережах? Бідна дитина: був татко герой, став татко «пахарь». Ну і баби(
16
10
Щедрик• 10 февраля 2025
Ответ дляТворческий типаж
Я не могу понять кто жена?! Оксана или еще кто-то был?
И я не поняла. То есть жена и две наречени?
1
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляПацан к успеху шел
Так каким образом она может хайпонуть? А невеста не хайпует?
таким, що видає себе за його дружину, забуваючи при цьому вказати, що вона - колишня дружина
2
Кров з молоком• 10 февраля 2025
Ответ дляЩедрик
И я не поняла. То есть жена и две наречени?
Нема жени
Ирина-bbd0• 10 февраля 2025
Ответ дляВоленс-неволенс
Удалено администрацией...
Не выключали да
А почему? Перестали вас резко геноцидить?)))
С чего бы это?
А почему? Перестали вас резко геноцидить?)))
С чего бы это?
3
2
Мама Никитки-2• 10 февраля 2025
Максим Ємець та Тетяна Петрів одружились у жовтні 2018 року. У листопаді 2019 року у них народилася донечка Квітослава. Пара розлучилась у лютому 2023 року.
2
1
2
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляКонФФетОшка
По суті він був не одружений на жодній, правильно? Одна колишня, друга з обручкою, третя при зустрічі цілується. Тай нащо ці срачі в соц мережах? Бідна дитина: був татко герой, став татко «пахарь». Ну і баби(
так отож.... про безуглу взагалі не вірю
3
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляЩедрик
И я не поняла. То есть жена и две наречени?
все ви прекрасно поняли.... є КОЛИШНЯ дружина, є наречена і є безугла, котра видає себе за коханку, притому останній явно написав текст профі-сценарист
5
Щедрик• 10 февраля 2025
Ответ дляНехай щастить
Ну так, щоб одружитися з Оксаною, треба було розлучитися з Тетяною.
Какой жах: турботливий батько и хороша людина....
1
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляЩедрик
Какой жах: турботливий батько и хороша людина....
жах - це жахатись фейкам і приймати їх за правду
5
Пацан к успеху шел• 10 февраля 2025
Ответ дляОгірок та Помідорчик
все ви прекрасно поняли.... є КОЛИШНЯ дружина, є наречена і є безугла, котра видає себе за коханку, притому останній явно написав текст профі-сценарист
А если завтра Безуглая психанет и свою переписку с ним со стихами вывалит?
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
12
1
Стефанія• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
З якою ’дружиною ’?
Та тут вже без 100 грам не розберешся,всі пишуть за Таню дружину,зайшла до неї на сторінку,таки да пише загинув мій чоловік,спільні фото...
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
2
Кров з молоком• 10 февраля 2025
Ответ дляПацан к успеху шел
А если завтра Безуглая психанет и свою переписку с ним со стихами вывалит?
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
Якби та переписка була, то вона б її ВЖЕ вивалила
4
Ирина-bbd0• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
Коханцем
А высер безуглой это повод обосрать украинского погибшего военного?
Именно для этого кагал собрался?
Устроить танцы на костях?
Именно для этого кагал собрался?
Устроить танцы на костях?
11
1
Пацан к успеху шел• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
Якби та переписка була, то вона б її ВЖЕ вивалила
Я бы не была так уверена на вашем месте.
Кров з молоком• 10 февраля 2025
Ответ дляСтефанія
Та тут вже без 100 грам не розберешся,всі пишуть за Таню дружину,зайшла до неї на сторінку,таки да пише загинув мій чоловік,спільні фото...
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
6
2
2
Просто красавица• 10 февраля 2025
Ответ дляПацан к успеху шел
А если завтра Безуглая психанет и свою переписку с ним со стихами вывалит?
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
Вообще не понимаю, к чему этот цирк с конями и скринами сообщений из лички. Сейчас еще пару наречених подтянется.
Вот уж устроили мужику панихиду.
Та оце дурна звичка викладати особисті переписки - це дно повне
9
Рання пташка• 10 февраля 2025
’Він захотів перейти в ГУР, я зв´язала його з розвідниками, його з радістю взяли’... Серйозно? От так кожного,хто хоче- беруть в ГУР? Далі стало нецікаво.
9
Ну шо не так?• 10 февраля 2025
Безугла просто феєрична гнида. Матір рідну заріже заради контенту. Нице злостиве чучело. Все піар, навіть некролог.
3
7
17
Просто красавица• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
фото
Хоч би ще з першого шлюбу жінка не викатила пост. Чи то тезка…
2
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляСтефанія
Та тут вже без 100 грам не розберешся,всі пишуть за Таню дружину,зайшла до неї на сторінку,таки да пише загинув мій чоловік,спільні фото...
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
А вже читаю тут,що вона і не дружина
,розлучені
Чорт ногу зламає,он вже і Марина з´явилась
чому чорт ногу зламає? Все просто: перша вирішила наостанок помститись і видає себе за дружину, друга -явно бреше і текст поста опублікувала явно написаний іншими, досить порівняти з її попередніми постами
1
Стефанія• 10 февраля 2025
Ответ длябювет_в_обед
Так у Оксаны написано что она сидит с обручалкой на пальце
Безугла написала ,що і їй пропозицію робив і також ведмедя дарував як в Оксани,так що вона теж буде в долі,може щось перепаде
От кого мені жалко,так це його дитину,жінку хай і колишню,та батьків,позорище так позорище,весь інтернет і всі паблики про це пишуть.
От кого мені жалко,так це його дитину,жінку хай і колишню,та батьків,позорище так позорище,весь інтернет і всі паблики про це пишуть.
17
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
Якби та переписка була, то вона б її ВЖЕ вивалила
Ви мене опередили
1
Огірок та Помідорчик• 10 февраля 2025
Ответ дляСтефанія
Безугла написала ,що і їй пропозицію робив і також ведмедя дарував як в Оксани,так що вона теж буде в долі,може щось перепаде
От кого мені жалко,так це його дитину,жінку хай і колишню,та батьків,позорище так позорище,весь інтернет і всі паблики про це пишуть.
От кого мені жалко,так це його дитину,жінку хай і колишню,та батьків,позорище так позорище,весь інтернет і всі паблики про це пишуть.
от на останнє якраз і був розрахований замовний висер режисерів безуглої
7
Пищалка• 10 февраля 2025
Ответ дляКров з молоком
Дитині дадуть частину, так. Батькам дадуть. Оксану він зробив публічно пропозицію, заява була подана, значить і Оксані дадуть. Так само як дівчині да Вінчі дали
А де ви дізналися про публічну пропозицію?
Неправдиша• 10 февраля 2025
Ответ дляНу шо не так?
Безугла просто феєрична гнида. Матір рідну заріже заради контенту. Нице злостиве чучело. Все піар, навіть некролог.
З вами погоджусь.
Перша емоція від тексту - яка ж скотина! Без розуму, без совісті, без мозку взагалі!
Сука... (собачки, не ображайтесь)
Перша емоція від тексту - яка ж скотина! Без розуму, без совісті, без мозку взагалі!
Сука... (собачки, не ображайтесь)
3
11
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу