Есть ли кто либо здесь жадней меня?

Одежду ношу годами, обувь до дыр и могу отдать ее в ремонт что бы продлить срок ее жизни.

А куда вы деваете деньги ? Если какая то суперцель или ради чего это? Жизнь то проходит

Я схожа на вас, але мені майже вдвічі менше років, і ремонт в квартирі я таки зробила.
На чому заощаджую: косметика, подорожі. Для мене дорога стрес, тому подорожую за рахунок компаній, де працюю, під час навчання за рахунок конкурсів. Таким чином мандрувала Україною, Азією, Європою, і це все за кошт організаторів або роботодавців. І цікаво, і вигідно, і селять в гарні 5* готелі, ну краса. Щодо косметики, для мене можливість пристойно виглядати і не заганяти себе в маркетингове рабство — привілей, а не жадібність. Догляд за шкірою мені підібрав дерматолог, бо шкіра проблемна. Для тіла, волосся — правильне харчування і нормальний сон найкращий догляд.
Мені нормально носити одяг 5+ років. Але в мене нічого не рветься і не брудниться так, що неможливо відіпрати і привести річ до ладу. Так, не 3 футболки і 1 джинси маю, але я помітила, що якщо носити +/- різне щоденно, речі довше залишаються носибельними.
Медицина, спортзал — я багато вклала в своє навчання, аби стати спеціалісткою, гідною роботи в адекватних фірмах з корпоративним страхуванням, компетенцією за спорт і т. п.
У свої 22 я отримала підвищення і заробила перший 1 млн ₴. У 23 у мене своя 2к квартира недалеко від центру столиці, придбала я її повністю за власний кошт без кредитів, допомоги батьків, розміну-продажу нерухомості/іншого майна, розтермінувань etc. Вартувала 53к$. Зараз я зробила частковий необхідний ремонт, вийшло ~13к$. Це все за власний кошт. Я вважаю це великим досягненням, особисто не знаю майже людей такого віку, хто за свої придбав хоча б тачку. 1 програміста лише пригадую, але там людина аскет приблизно вашого, авторко, рівня

А скільки Вам років?? Автор, ви ж розумієте що заощаджувати то треба, але коли вам буде 70 років Вам буле приємно від спогадів від мандрівок(впевнена ви нікуди і не їздите), аніж від того що під матрасом лежить 50 тис дол.

Я схожа на вас, але мені майже вдвічі менше років, і ремонт в квартирі я таки зробила.
На чому заощаджую: косметика, подорожі. Для мене дорога стрес, тому подорожую за рахунок компаній, де працюю, під час навчання за рахунок конкурсів. Таким чином мандрувала Україною, Азією, Європою, і це все за кошт організаторів або роботодавців. І цікаво, і вигідно, і селять в гарні 5* готелі, ну краса. Щодо косметики, для мене можливість пристойно виглядати і не заганяти себе в маркетингове рабство — привілей, а не жадібність. Догляд за шкірою мені підібрав дерматолог, бо шкіра проблемна. Для тіла, волосся — правильне харчування і нормальний сон найкращий догляд.
Мені нормально носити одяг 5+ років. Але в мене нічого не рветься і не брудниться так, що неможливо відіпрати і привести річ до ладу. Так, не 3 футболки і 1 джинси маю, але я помітила, що якщо носити +/- різне щоденно, речі довше залишаються носибельними.
Медицина, спортзал — я багато вклала в своє навчання, аби стати спеціалісткою, гідною роботи в адекватних фірмах з корпоративним страхуванням, компетенцією за спорт і т. п.
У свої 22 я отримала підвищення і заробила перший 1 млн ₴. У 23 у мене своя 2к квартира недалеко від центру столиці, придбала я її повністю за власний кошт без кредитів, допомоги батьків, розміну-продажу нерухомості/іншого майна, розтермінувань etc. Вартувала 53к$. Зараз я зробила частковий необхідний ремонт, вийшло ~13к$. Це все за власний кошт. Я вважаю це великим досягненням, особисто не знаю майже людей такого віку, хто за свої придбав хоча б тачку. 1 програміста лише пригадую, але там людина аскет приблизно вашого, авторко, рівня

Я так не умею. Я в пятницу зарплату получила в понедельник утром уже карта пустая и так всегда

Мне 42, уже путешествия не так сильно поднимают настроение. Не экономь на впечатлениях мой совет себе в 20-30 лет. Организм у всех разный но некоторые люди с возрастом не будут ощущать эмоции так же ярко как в молодые годы.

А мужики такие есть? Если есть мужики здесь кто читает пишите про себя, я не против, может кто то вообще продукты не покупает а ловит рыбку в реке и в лесу ягоды собрает. Или нет таких?

А потім автор помре на тому матраці, під яким лежать 50 тис.дол. Сусіди визвуть поліцію, поліція проведе обшуть і забере ті гроші. Недавно так було в Запоріжжі, там дідусь помер і поліція забрала 20 тис. дол. Навіщо у всьому себе обмежувати? Щоб потім хтось розбагатів?

Кто то меня может превзойти в жадности, это меня интересует?

Я могу расстроиться если переплачу 10грн. Важно сравнивать не суммы а отношение к деньгам и расходам.

Наличие денег приносит душевное спокойствие и ощущение безопасности, возможность не работать какое то время. Прошлое лето было жарким, хочу потратить на пару кондиционеров.

Який сенс вашого життя, збирати гроші - це спосіб існування, ви не живете..бо саме життя це емоції від подорожей, одягу, техніки, ремонту...не від них, а від емоцій які вони викликають і в 42 ви мали б це розуміти...

Ого, як gpt розійшовся сьогодні

Живіть як хочете. Кому яке діло.
Ви тут написали бо Вам немає кому розповісти про себе? Нема того хот підтримує і зрозуміє? Ото біда).

Абсолютно погоджуюсь, так і є. В неї цього часу зараз повно, вона окрім базарів і магазинів нікуди не ходить, ніде не буває. Так і в моєму дитинстві було, ми нікуди не ходили, перший раз в житі в макдональдс, в трц, в боулінг, ролики, кіно я пішла вже у 17-18 років, коли отримала першу стипендію.
Зараз вона десь буває тільки коли приїжджає до мене в гості і ми з дитиною їдемо, і то: чому кава така дорога, навіщо нам таксі - є маршрутка і т д.
В мене вдома вона навіть пакети від хліба не викидає, вони ж можуть ще знадобитись. Всі коробоки від сметани, з нової пошти, вона все залишає. Навіть їжу вже порчену вона не може викинути, буде нести її собакам, пташкам аби не викинути.

Як тільки я починаю їй щось казати за це - «як з тобою важко, ти мене не розумієш, а навіщо переплачувати, головне все подоїдати» і інші фрази в цьому ключі 😢

Представьте, что будете жить ровно до 100.
Отложите себе небольшую сумму ровно на каждый год старости.
Остальное тратьте! Иначе, они достанутся чужим людям. Пока вы лучшие годы своей жизни работаете и сидите в разрухе.
Вам не обидно будет?

Тому що жила з таким, як ви, який прокисший борщ не викине, який мився раз на тиждень, бо вода гроші коштує, плюс мило, все гроші, він бумажку в туалеті відривав по мінімуму, все найдешевше,прострочене, коли читаю такі пости згадую ту огиду, яку я до нього відчувала,ці люди самі не живуть і другій половинці не дають, там економія до маразма, не змити в ткалеті лишній раз і т.д, життя, якого я боюсь.

Была куплена квартира. Сейчас есть 50 тыщ. Часть денег была потеряна (примерно еще на квартиру) в 2014 из за того что были в гривне и в банке который обанкротился.

Здесь вы правы ,в свое время поездили по морям,иногда даже в кредит влезали,но ехали на море. А сейчас не можем этого сделать. А вот кума все в ремонт и дом , дети на море не бывали. Сначала- дом,ремонт, машина, потом поживем. В итоге дети выросли, дом в прифронтовой зоне, моря в Украине закрыты. Заграницу нет денег. А часики идут уже к 40 годам

та есть тут одна советчица у которой 2 вилки на четверых

Мой бывший муж может вас превзойти в жадности.
Текущие траты - по минимуму. Все по акциям, с кешбеком, в рассрочку даже если деньги есть. Нам с ребенком только самое необходимое. Вплоть до того что у меня было 3 трусов, когда я была в декрете, а купить новые себе Я могла только съэкономив на еде.
Деньги все переводил в доллары складывал у мамы.
Потом купил машину получше.
Я не выдержала, честно. Это ж невозможно.
Я бы поняла если б доход не позволял, то эту жадность ещё можно оправдать. Но имея кучу денег... Не понимаю