Я погана дочка?

Мені здається, що більше так чим ні. Живемо з мамою в приватному будинку вдвох за містом, прийшла весна, почалась робота, терпіти не можу цю роботу, роботу надворі, в землі, мені простіше в будинку поприбирати, приготувати поїсти, чим те все. Продукти додому я купую, гроші даю на все що треба, прибираю вдома, готую їсти. І сьогодні діло ледве не дійшло до конфлікту, мама приїхала з роботи з суток втомлена , не встигла приїхати вже переодяглась в робочий одяг, сказала, що підемо обрізати дерева, загрібати, а мені завтра на роботу, робочий день 12 годин і фізично і морально важко, хоч у 2/2. Я допомогла збирати гілочки, потім я була ще винна бо я недостатньо рівно їх склала( я псіхонула і пішла в будинок, і мене так приморило, що я заснула на годину, в мене був тяжкий робочий тиждень, прокинулась пішла знову допомагати мамі, потім пішла купила їй квіти, шампанське, посидіти, поговорили, і я розумію що мамі дуже важко, і їй би хотілось би щоб було більше якоїсь допомоги саме фізичної, а я терпіти на можу фізичну працю.