Українською, російською, суржиком, різними по ситуації?
А може зовсім іншими?
Без срачу і перекручувань!
А може зовсім іншими?
Без срачу і перекручувань!
3
1
14
я з Хмельницького
бабуся з села
з бабусею чистою українською
вдома і з сусідами суржиком
в садочку і школі російською, в 90му перейшли всі школи на українську але між собою ми спілкувались російською
в універі українською
заміж вишла за киянина який був з чисто російськомовної сім,ї
спілкуємось вдома російською
з початком війни частково перейшли на українську
бабуся з села
з бабусею чистою українською
вдома і з сусідами суржиком
в садочку і школі російською, в 90му перейшли всі школи на українську але між собою ми спілкувались російською
в універі українською
заміж вишла за киянина який був з чисто російськомовної сім,ї
спілкуємось вдома російською
з початком війни частково перейшли на українську
2
1
Khmelnichanka• 23 марта 2025
Вдома - українською.
В оточенні (школа, гуртки в т.п.) - російською.
На українську я перейшла в 10 класі, коли змінила школу.
В оточенні (школа, гуртки в т.п.) - російською.
На українську я перейшла в 10 класі, коли змінила школу.
5
олена олена• 23 марта 2025
Київ. Батьки вдома завжди говорили українською, вони родом з Київської області. Я вчилася в російськомовній школі, з друзями говорила російською. Навчання в університеті було вже українською, і одногрупники говорили десь 50/50 рос/укр, були дуже з різних регіонів. З Київщини, Харківщини, Полтавщини, Чернігівщини ( не обл центри, невеликі міста або села) всі були україномовні.
8
арина-ветерок• 23 марта 2025
А яке це зараз має значення? Те що в дитинстві зросійщені батьки самі розмовляли чужою мовою і з дітьми на ній розмовляли, що це міняє? Батьки чистокровні українці, але приїхавши в юні роки у велике місто повністю перейшли на російську. Бо в учбових закладах викладали тільки російською, на роботі тільки російська і взагалі панувала думка, що українська то второсортна мова села. А в дітей їх і вибору не було, тому що шкіл українських в нашому мільйоннику на величезний спальний район у 70-80-ті не було зовсім. Винні не люди, а держава тодішня, що люди змушені були відмовлятись від рідного, щоб вижити.
18
12
ShellyBelly• 23 марта 2025
Лише українською. Вийшла заміж за російськомовного черкащанина, але все одно ні дня не говорила російською.
10
1
5
Українською (Галичина), з вкрапленнями галицького говору.
Російську мову вперше наживо почула десь в 9-10 років
Російську мову вперше наживо почула десь в 9-10 років
6
4
Я 81 р.н.
З батьками українською. В школі та з друзями російською. Українська тоді вважалась сільською(
В університеті російською, українською.
Пішла на роботу в 2003– українською. Чоловік україномовний. На автоматі переходила з мови на мову.
З 22 року відвернуло від всього російського.
За 3 роки настільки звикла до української, що російська ріже слух. Раніше переходила з російськомовними друзями на російську, зараз вони зі мною українською спілкуються.
Якось все поступово.
З батьками українською. В школі та з друзями російською. Українська тоді вважалась сільською(
В університеті російською, українською.
Пішла на роботу в 2003– українською. Чоловік україномовний. На автоматі переходила з мови на мову.
З 22 року відвернуло від всього російського.
За 3 роки настільки звикла до української, що російська ріже слух. Раніше переходила з російськомовними друзями на російську, зараз вони зі мною українською спілкуються.
Якось все поступово.
7
Техноложка• 23 марта 2025
Я украинский слышала летом от отдыхающих и больше нигде. В школе был вроде с 5 класса и можно было отказаться, мои родители отказались.
6
2
5
1
Російскою, іноді, для ’смачності’, використовуючи україньскі слова або вирази. Родители после окончания обучения, поженившись, уехали в союзную республику, регион русскоговорящий. Мои школа, первый ВЗУ (группа) русские. Скільки себе пам´ятаю - вдома була підписка на ’Перец’ і ’Барвінок’, малюнки, пам´ятаю я дивилася...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
