Можу брикнути• Изменено 06 мая 2025
Це привід шукати нову роботу?
Працюю в аптеці, сама робота довподоби, люблю допомагати людям, консультувати, мені приємно коли люди приходять і дякують і таке🥰Працюю вже третій рік, після університету ніде не працювала більше, і відчувається що система дала збій..постійно якісь дебільні нововведення, зп стала менша, обов´язків більше, ще й в колективі почали до всього дойоб***тися. Срачу після зміни не залишаю ніколи, обов´язки свої виконую, але знаходять до чого придратись і завідуюча, і напарниця. Я наймолодша в колективі, але раніше такого не було. Ще пару місяців тому до нас прийшла працювати колишня працівниця нашої аптеки, і виходить що вони всі між собою спілкуться по дружньому, в них багато спільного, живуть по сусідству, діти в одну школу ходять, спільні інтереси, свята разом відмічають, як я зрозуміла вони з одного села, і знайомі вже по 10 років. Не в цьому сенс, одна одну вони прикривають, коли я щось можу не так як треба зробити, це все виносять на загальне, за кожну дрібницю чіпляються. Себе не бачать
55
0
Навіщо терпіти таке відношення до себе, тим паче Вам не подобається, то звісно шукати нову роботу.
Станьте завідуючою цієї аптеки 
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
1
4
Я коли була на заміні як була аптека недалеко нашої мережі(її закрили), там дівчата були мої ровесниці , мені було легше з ними, було про що поговорити, попити кави могли разом і час пролітав. А тут день якась гра в мовчанку, і тому люблю коли є люди або є робота. Бо просто так не присядеш, щоб не говорили зайвого, що не роблю нічого, завідуюча день в телефоні або ще десь. Мені простіше коли її немає, бо цнюе мовчання мене дратує
Тримаюсь бо робота близько, і до клієнтів звикла, як вареник в маслі. Але всередині колективу почались якісь непорозуміння , хоча раніше не було цього
1
Ответ дляТрахтибидох
Станьте завідуючою цієї аптеки
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
На жаль в завідуючої не набагато більша зп, а сидіти день в телефоні як наша я не хочу. Мені подобається рух, коли є що робити, а не штани просижувати
Ну не знаю підставлять чи ні. Але є одна фішка. На кожній зміні ми рахуємо свої полички, перевіряємо терміни. І кожного разу коли я рахую бетаргіни, атоксіли, не вистачає по пару пакетів, плюсів немає ніколи, а от мінуси є. Мені так подобаються що можуть взяти препарат з аптеки і нічого не сказати, а ти потім шукаєш як дурень, і коли питаєш де чуєш ой то я взяла, я проб’ ю його як буде зарплата. І коли я пишу за ті пересорти, нестачі, мені пишуть ти як рахуєш? Що в тебе то є, то немає якось так
У меня тоже ситуация с тем, что образовался змеючный коллектив, где идет борьба за власть и многие, не имея полномочий, пытаются командовать другими. Я начала всех их динамить и игнорировать, никого не поддерживаю в этом змеючнике. Я сама по себе, получается. Хороших людей выжили, кого хотелось поддерживать, а сейчас таких не осталось. Зарплата хорошая, но от такой токсичной атмосферы у меня начинается хандра и депрессия. Не хочется приходить на работу вообще
1
В мене інколи таке враження, що я комусь заважаю. Завідуюча вроді й хороша, добра, розуміюча. Але вона дуже легко змінює до тебе відношення. Відноситься добре, а потім хтось щось сказав на тебе і вже інше відношення не таке
Та я теж сама по собі, але знаєте як це бути не таким як всі. Коли в мою зміну приходить напарниця приносить каву зав і іншій колезі і разом йдуть пити каву, про щось говорять, я стою на касі віддалено від них, ніхто навіть на кличе. Ну думаю ви зрозуміли що я мала на увазі😅
1
Ответ дляТрахтибидох
Станьте завідуючою цієї аптеки
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
Або просто перейдіть на роботу в іншу аптеку
Їх тепер більше, ніж кав´ярень.
Ой, згадали про аптеки і кав’ярні))) Колись на початку 90х прийшла працювати в проектний інститут. Одного разу йдемо групою (будівельник, електрик, сантехнік і ГІП) на обстеження об’єкту. Йдемо по центральній вулиці міській і тут одна видає ’ Ой дівчата, гляньте, у нас - Женева: банк, кафе, бордель, аптека’
2
Понимаю вас. Наверное, не ваши люди. У меня подобная ситуация, меня зовут, но не из доброты душевной, а чтобы задобрить, а потом использовать меня, типа ж ’друзья’. Я отказываюсь от таких ’друзей’ ложных. Говорю, что занята, мне надо позвонить и т.д., и сижу сама. Не надо мне такие лицемерные змеючные компании. Может и у вас толтко к лучшему, что не зовут и не приходится тусить со змеями лишний раз.
2
Захворійте на два тижні, і або звільнять або зарплату можити прости більшу (як ви така як пишите)
мені здається, що тут ясно все... І Вам теж вже ясно, просто треба трохи часу, щоб змиритися(( Діла не буде, якщо не зміниться колектив чи завідуюча, а передумов цьому, вочевидь, немає
Тож набирайте повітря в легені, і починайте вже шукати інше місце
Ми на роботі проводимо багато часу, і в житті є ще й інші проблеми, - нащо терпіти те, що можна не терпіти? Якщо це не єдина аптека у маленькому селі, то То все рівно треба щось міняти, за дискомфорт та страждання недоплачують
Бажаю знайти хорошу нову роботу, щоб вранці із задоволенням, і весь день в радість
Тож набирайте повітря в легені, і починайте вже шукати інше місце
Ми на роботі проводимо багато часу, і в житті є ще й інші проблеми, - нащо терпіти те, що можна не терпіти? Якщо це не єдина аптека у маленькому селі, то То все рівно треба щось міняти, за дискомфорт та страждання недоплачують
Бажаю знайти хорошу нову роботу, щоб вранці із задоволенням, і весь день в радість
2
Не розумію чому заздрити. В них чоловіки, діти, винаймають квартири. Я живу з мамою, не витрачаю на аренду, можу щось більше собі дозволити. Я не знаю що це за прикол, але вони так обговорюють коли в мене новий парфум, що я купую собі в Брокарді, а не замовляю розливанти разом з ними. Або ой в тебе нова сумка, знову нова помада..
Воно якось не по собі всеодно, те що не мої люди це я вже давно зрозуміла, але так якось не по собі, що раніше було краще ставлення а зараз таке наче я стажер якийсь
А що заздрити? В них цікавіше життя ніж у мене тусуються після роботи, на шашлики їздять, на відпочинки разом. В них є чоловіки які для них все роблять, вони кохані. А мене ніхто не кохає😅все сама все сама
Але ж питання було в тому шо заздрять. А чому заздрити то? Ну вік, ок? І що далі? Вони ментально щасливіші за мене
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу