Напевне я сходжу з розуму.

Вже опускаються руки від болячок які мене поглинули , це все по кругу безкінечно, і якщо раніше я їх виліковувала і починались нові, то зараз вони всі разом мене атакують. Мені 37 років,я працюю маю сімью дітей, і здається мені геть нема часу вигадувати собі хвороби,але...
Їх наче сотні, від тромб в шиї до підшлункової і тд. Я вже не можу хочу просто вмерти .
Років три точно,я шукаю причину постійної тяги до туалету, і була я всюди і нічого не вирішила. Місяців сім, я відчуваю ком в горлі, і мені поставили діагноз ГЕРХ, який я лікую,а він не покидає мене.
Сьогодні пішла в раз сьомий зробити УЗД ,так добавилось ще купа сюрпризів по гастроентерології. А узіст таки й каже: тут треба до уролога, гінеколога ,здати аналізи на все на світі і до гастроєнторооа,тут якісь слизі в силізинці , і ще щось там .....і говорив він і говорив.
Шо далі , я вже не чула, я просто прийшла з мочевиком і чому я бігаю пісяти кожні півгодини.
Я хочу спокійно жити, не лікуватись.
Мене хтось зглазив,я не можу вилізти з болячок, я хочу на все забити що болить і просто бути ( я не хочу знову записуватись до лікарів і бігати по клінікам .
Це я так вам виплакалась, бо нема кому.