Дізналась імена дітей співробітниці. Вас би здивували такі імена?

Мила и Мия вообще норм.
Марсель не нра.
А вообще, сейчас редко Олями Юлями и Наташа и называют. Вы не заметили?

Мила и Мия вообще норм.
Марсель не нра.
А вообще, сейчас редко Олями Юлями и Наташа и называют. Вы не заметили?

Со мной в классе училась Татьяна. А на 3 года младше учились ее браться - близнецы: Генрих и Джулиан. Отец у них один- Алексей. Вот это меня очень удивляло.

А мне нравится Марсель. Красивое. В Европе не говоря Марсель Петровна. А госпожа какая-то там по фамилии и это даже статус добавляет. Например там Госпожа Вапиано, а не Лучия Васильевна

Мені незрозумілі оці Нікіта, Кіріл і т д.

Родственница назвала сына Радомир, пипец пришибленная.

почему Марсель чужеродный, а Виктор привычный? шо то, шо то - оба имени из латыни.

А как Вам ’Марианна’?

Але в неї чоловік бородатий турок

Але якби вони назвали дітей іменами такі як оля сашко і юля то вони б також нічим не відрізнялися від інших. Але міла хіба не звичайне імʼя? Ну марсель мене дивує теж

Оля в Туреччині? Так, дуже звично, нічим не відрізняється від інших

Вони живуть в Україні

Захоплюєтеся античністю? Чи просто ’стюардеса по імєні жанна’ в дитинстві дуже в пам´ять врізалася?

Юля борщ звучало бы иначе? Выйдет замуж сменит

ну ми ж з вами не етимологи, щоб колупатися, що Ірина з Греції, а Марко з Риму. Бо все ж є етимологія, а є традиція. Українським було ім´я Микита. Нікітами і Нікіфорами попи карали покриток, називаючи так їхніх синів. (у мене прадід був Нікіфором, так, безбатченко, але цілком собі вивчився на вчителя ще наприкінці 19 століття).
Чому зараз, коли параша ворог вже 300+ років, серед українок так поширені саме російські форми міжнародних імен - питання власне до адкватності українських жінок. а з цим проблема :)

В украинском есть вариант Мартын - моего деда так звали. 100% украинец из Винницкой области

Мартин Боруля як приклад.
Але, напевно, та пані що сміється з Мартина Тарасовича, не читала Карпенка-Карого.

наверное потому, что мы живем в Украине, а не Франции) Так же само как в Грузии имя Мамука стандартное, в Армении Вагиф, но не для нас. Так же как в, например, Италии Тарас будет непривычно, не так ли?)

вам ще, напевно, хата Пшонки дуже подобалася.

А навіщо бачити людину, якщо вже є щось, що характеризує її мега-чітко - неадекватне ім´я в дитини? Адекватність - дуже дефіцитна річ для українок, саме для жінок. Дивні, ’в рюшечках’ імена дають найчастіше дітям саме мами, татусям доводиться змиритися з таким вибором. Я впевнена, що за всіма Олівіями і Єсєніями стоїть комплекс меншовартості, коли своє, рідне, питоме вважають чомусь другосортним. Імена з претензіями - це завжди убого.
Так само впевнена, що не може бути адекватною жінка, котра в часи війни з парашею називає дитину Аріною, Нікітою або Єгором - це відсутність розуміння контектсту, емпатії, здорового глузду. Це як на лобі ’пушкіністка’ витатуювати. Навіть якщо вона етнічна росіянка, все одно якщо людина адекватна, вона не буде тригерити російською формою імені українців. Просто тому, що розуміє, що живе у соціумі - і світ не вертиться навколо неї.
От до циган чи вірмен з їхніми Мальвінами, Спартаками і Клеопатрами жодних претензій: там пафос в іменах вже реально традиція. У нас це неприємно дивує.

Красивое имя

Дякую.
Звичайне інтернаціональне ім´я може, виявляється, так розбурхати маси )) отакої!)))

Ось цей ваш опус, знаєте, - саме про вашу меншовартість. Це ж треба стільки накатати про вибір інших людей 😧
І так, нашу дочку Олівією назвав саме її батько. З´їли?)))

И? Есть имя Юлия у нас, вы считаете, что назвать ребёнка Джульетта - это будет то же самое?

Пани просто имеет мозг и понимает, что это разные имена. А вы, очевидно, нет.