Это ППЦ. Когда это закончится...

Алчевск будет цел, как бы кому ни хотелось обратного...

Ну да он тебе обещал лично

Вы сильно отклонились от темы обсуждения

Шваль, але не кацапська.
Та все одно тварі.

Хочется - не хочется, а меня эта война убедила, что человечество, не смотря на тысячелетия эволюции, все равно руководствуется первобытными инстинктами. А первобытное общество никогда побежденных не щадило, история не даст соврать.

💯

Попадают в плен сразу исхудавшим килограмм на 50 и со следами пыток электропроводами?

ну... в 19 більшість хотіла розваг.
Як говориться- ’бійтесь своїх бажань’ . Оце класика

Заморозки не буде.
Для когось буде Буча №2.
Для патріотів розстріл.Списки Портнова є.
Будете спати спокійно.
Тільки не так,як думаєте.
А так,як в Максима
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021
винайняв маленьку квартиру у цоколі і завів кота
шерсть якого була кольору помадки на еклері.
Він ходив на англійську, в тренажерку та на сповіді
він любив дивитись, як падає сніг
та в тумані зникає вулиця.
Він слухав Радіохед, старі альбоми Океану Ельзи дощ, грім і стукіт серця дівчинки
з якою засинав у маленькій цокольній квартирі
і прокидався у маленькій цокольній квартирі
цілував її тепле обличчя
пригортався до її липкого тіла
пірнав долонею у хвилі її волосся
та борсався там, наче мушка на павутині.
Вона покинула його восени
так як птахи покидають ліси
так як інженери фабрику по-закінченню зміни
і поїхала в Польщу
щоб там залишитись.
Він взяв кота, схожого на тістечко
і сказав: кіт, нам треба їхати
з нами, як ранок
як життя
як хвороба
сталась холодна
як крига
війна
урок що зветься “Спокійне життя” закінчився.
У тумані зникає вулиця
падає дощ
його зовсім не слухають
кіт вибіг у поле і ім’я його вітер.
На хресті наче на id-картці написано:
тут спочиває номер 234 вічна пам’ять.
Вона мріяла про мандрівку в Патагонію
про роман з рок-музикантом
про реєнкарнацію в царицю чи в рибу.
Планувала написати книгу
про те, що пам’ять
крихка наче кірка на крем-брюле
вразлива, наче кохання
розсипається, як пісок поміж пальців
і зникає
щезає
немає.
Вона любила свій велосипед
морозиво зі згущівкою
збирала пожовкле листя
наче марки
любила розглядати хмари
розсипані наче поп-корн
неохайним хлопчиком в кінотеатрі.
Мандрувала у гори наодинці
щоб приймати інгаляції лісом та повітрям
збирала м’яту та іван-чай
збирала зорі, розкладаючи в пам’ять, наче у фото-альбом.
Її батько загинув у чортинадцятому
їй було чотирнадцять, коли мама поїхала в Італію
та не повернулась.
Вона не мала стосунків, бо все чекала на рок-музиканта.
Коли зима вирішила залишитись
щонайменше до наступної осені
гучно і боляче сповістивши про це
і пахнуло на вулицях
тишею жахаючою
вогнем і землею
розліталося вороння
тоді вона не розгубилися
дістала із верхньої полиці пляшечку
із висушеним іван-чаєм та чебрецем
заварила трави
розлила у термос
та понесла на пости
хлопцям із тероборони.
На хресті наче татуюванням закарбовано:
тут спочиває номер 457 вічна пам’ять.
Вона жила поруч з парком
у невеликому будинку
годувала білок
годувала собак
годувала п’яниць
була хранителькою осені
і хранителькою спогадів
розсипаних, як цукор.
Їй було 54
вона працювала у комунальному підприємстві
носила синю робу “Епіцентр”
та їздила на велосипеді.
Фарбувала нігті у багряний
фарбувала губи у багряний
і щоночі до неї приходили багряні сни.
Вона дивилась “Говорить Україна”
витирала сльози білим носовичком
згадувала дитинство
яким тоді теплим було сонце
перед сном читала Кокотюху
та стрибала, наче плавець у воду, в свої сни
багряні, як нігті
багряні, як губи.
Чекала на суботу
щоб витерти пилюку в кімнатах
випрати одяг
приготувати шарлотку
та думати про минуле.
Її вбили п’ятого березня
коли вона повертала на свою вулицю
їдучи на велосипеді
вбили, як ніч вбиває день
як осінь вбиває літо
розіпнули чергою кпвт.
На хресті наче на дошці оголошень написано:
тут спочиває номер 451 вічна пам’ять.
На вулицях та на полях
з’являлись нові Голгофи
тільки кулі замість цвяхів
тільки артилерія замість списів.
Хотілося
рахувати дні до літа
рахувати кошенят
рахувати дітей
рахувати зорі
рахувати до ста, засинаючи.
Тут спочиває номер 176 вічна пам’ять
тут спочиває номер 201 вічна пам’ять
тут спочиває номер 163 вічна пам’ять

Нет, не удивляет. Удивляет вера в миролюбие и человечность тех, кто отрезал пленным головы. У меня вернувшихся из плена не один знакомый, и историй из первых уст я знаю десятки.

Подивитись,як батько 3 дітей насильно бусифікується на 7 ротацію.Це про Замрія.
І як легко Тарас Тополя йде з армії через кілька місяців.Бо в нього теж 3 дітей.
Тільки в Замрія діти без матері.І бабуся померла.Доглядати їх нікому.
Подивитися,як в прямому сенсі жебраютьна їжу ветерани-інваліди.

И поэтому давайте мы этих чуваков запустим в наши города, к нашим детям и будем просто верить в их человеколюбие несмотря на 4 года жестокой войны?
И да, если из того, что им когда-то резали головы, единственный вывод, который они смогли сделать - можно резать головы всем, кто попадет под руку, то вы за ’хороших’ людей тут агитируете.

На лбз, по моим впечатлениям, согласны все, включая зелю. Ну почти все, кроме раши.

И да, про полный пансион... На пансион взяли тех, кто вырезал сопротивлявшихся.
За жуть простите, не хотела.

Зеля ни на что не согласен, в том то и дело...

Зелька не согласен?
Ви впевнені?
Просто заважали,то Кривонос,то Червінський,Наєв і багато справжніх патріотів України.Рух Ні Капітуляції виник в 2019 році саме при Зеленському.Ветеранам прийшлось їхати до Києва і йти на мітинг.
Забули?
Що робив Зеленський з 2019 року?
Чиє зараз це море?

Як можна чекати на якесь закінчення???
Коли українців знищують два путіна - один ззовні, а ще один і ще страшніший, всередині
Яяяякккк?
Хто ви всі, врешті решт?
Ну не може маньок мати стільки акаунтів
І така кількість тупих теж неможлива, чи.......можлива?
Ну це просто піздєц якийсь

пуйло шоколаду предложил полит убежище.они ж друзья.гетьман скоро на ростов спетляет к витье и асаду

Порошенко продавал оружие и бронетехнику ополченцам Горловки и остался должен 450 000 грн а в 2014-2016 годах тайно продавал противникам президента Сирии Башара Асада запрещенные боеприпасы.Порошенко ворует больше Януковича – Ярош’Правый сектор’Война и барыги: в 2014 году Украина продала 23 танка, 6 гаубиц, 6 боевых самолетов и 8 вертолетов28 лютого 2016Вот вам официальный документ от службы экспортного контроля Украины. За 2014 год продано - Т72 - 23 штуки, Д-30 - 6 штук, МиГ 21 - 5 штук, Миг29 -1 штука, МИ8 - 6 штук, Ми24В -2 штуки, ракеты и пусковые установки (тип не указан) — 18 штук, винтовки и карабины общим числом в — 28 667 штук. Ну и посмеяться 584 пистолета. Всего за период с 2014 по 2015 год было продано оружия на $980 миллионов выраженных в фиксированной стоимости доллара 1990 года. по данным SIPRI, (Stockholm International Peace Research Institute - независимый международный институт исследования проблем мира и конфликтов, прежде всего, вопросов контроля над вооружениями и разоружения.)

шоколадная тварь скоро сядет и надолго и путин его не спасет

шоколадно мертветчуковская ботня мечтает что мы детские могилки рыли во дворах как мариупольцы

А эти думают что власть только миллионы должна тянуть с общего бюджета себе в карман, виллы покупать, а если касается дела, то сразу на обычных людей перекладывают)) повезло ж власти нашей)

Скучно в 2 часа ночи ?

Все это печально, и какой напрашивается вывод ?

Что же вы такое пишите что все ваши посты удалены ?

Можливо все :(