Обирати між чоловіком і дитиною: почуття провини. Як вирішити?

Дівчат, тут були мої теми про стосунки з чоловіком. І весь цей час були гойдалки, то все відносно ок, то погано. Змішані відчуття. Аж поки сьогодні подруга в розмові, говорячи про себе, не сформулювала один в один те, що відчуваю я. В одній фразі «Я дуже втомилась розриватись і обирати між чоловіком і дитиною».
І в цій фразі я зрозуміла всю мою проблему. Постійне відчуття розривання. Бо чоловік хоче уваги, як до дитини, навіть в дрібницях проявляється (наприклад жартома типу, але з підколкою мені каже - о як малий захворів ти одразу знайшла чим грип лікується, а коли я хворів то лікуйся як хочеш). Хоча знає шо це не так і я падаючи з ніг його доглядала, просто пораду по новому препарату педіатр дала вже коли малий зліг. І такого безліч. Я старалась піти йому назустріч і бажаючи бути вдома з дитиною, їхала в гості до його друзів, щоб йому не було різких змін в житті (дурочка, згодна). Десь кручусь навколо нього, поклавши дитину щоб приділити час, хоча розумію, що я виснажена і по-хорошому лягти б спати. Зараз у відрядження він може отримати виїзд і пропонує їхати разом по бізнесу, а мені розривається душа, бо дитина буде в Києві під обстрілами, хоч і з бабусею надійною, а я поїду за кордон. І мені не хочеться нікуди, в мене серце не на місці. Купа таких ситуацій, коли я відчуваю виснаження від необхідності обирати, кому приділити увагу, як розрулити. Від почуття провини перед дитиною.
І не розумію, це в шлюбі поширена ситуація чи це все ж таки паршивий шлюб, коли все так, чи це я накручую, чи що тут не так(