Чорнобаївка• Изменено 27 августа 2025
Центри зайнятості - це помийки! Мій досвід!
Мені 56 років, тому ви самі розумієте, як надзвичайно важно у такому віці знайти будь яку роботу. На мінімалку теж не хочеться працювати, а по оголошенням ніхто не хоче брате, коли чують твій вік.
Тому вирішила звернутись за допомогою до центра зайнятості, де роботу знаходять кожному охочому. Перша жіночка що там працювала мені не сподобалась, навіть мою освіту не запитала 🙂↕️ Була дуже злою та нестриманою. Ок, прийшла в інший день до наступної, але осад вже був після першої невдалої спроби. Але і в цей раз чомусь мені пропонували роботи за мінімалку накшталт працівниці у лазні чи вбиральниці у дитсадочку. Далі більше... Вона каже що до сауни потрібна працівниця симпатична, зарплата хороша 20 тисячь на руки, але потрібно терпіти п´яні компанії з дівками, та вбирати за ними пляшки, кондоми, та відтирати самі зрозуміли що. Стрималася, попросила знайти роботу за моїм фахом, в мене два діпломи - технічний та з ПТУ, працювала на заводах, також була перукарем, поваром. Тобто вмію багато що. Але ні, вона каже на диплом зараз ніхто не дивиться, тим більш в моєму віці. З усіх професій довелося обрати роботу у кафе. 9-10 годин два через два із зарплатнею 15 тисяч на місяць. Щоб Ви зрозуміли усі інші були набагато гірше, Або мінімалка чи навколо того, або неповна зайнятість за 4-5 тисяч на місяць 😆
Працювала дуже важно. Мила, готувала навіть іноді, хоча не влаштовувалась працівницьою поваром, або його помічницею. Щоб ти не робила, завжди хозяїн кафе був незадоволений. Не можно було навіть присісти. Втомлювалась так, що вдома навіть не могла помитись, та засинала. Протрималась на тому місці півроку. Хоча він платив вчасно без вирохувань, але й заставляв працювати як раба на галєрах.
Звілинилась, ніде нічого не знайшла та пішла торгувати на ринок. Заробляю небогато, на поїсти тільки, але наді мною хоч ніхто тепер не знущається. Після п´ятидесяти років, ти нікому не потрібен у цій державі, така система. А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем. Знаєте, страшно зустрічати старість з такими перспективами, та з такими роботодавцями.. ринком праці..
Тому вирішила звернутись за допомогою до центра зайнятості, де роботу знаходять кожному охочому. Перша жіночка що там працювала мені не сподобалась, навіть мою освіту не запитала 🙂↕️ Була дуже злою та нестриманою. Ок, прийшла в інший день до наступної, але осад вже був після першої невдалої спроби. Але і в цей раз чомусь мені пропонували роботи за мінімалку накшталт працівниці у лазні чи вбиральниці у дитсадочку. Далі більше... Вона каже що до сауни потрібна працівниця симпатична, зарплата хороша 20 тисячь на руки, але потрібно терпіти п´яні компанії з дівками, та вбирати за ними пляшки, кондоми, та відтирати самі зрозуміли що. Стрималася, попросила знайти роботу за моїм фахом, в мене два діпломи - технічний та з ПТУ, працювала на заводах, також була перукарем, поваром. Тобто вмію багато що. Але ні, вона каже на диплом зараз ніхто не дивиться, тим більш в моєму віці. З усіх професій довелося обрати роботу у кафе. 9-10 годин два через два із зарплатнею 15 тисяч на місяць. Щоб Ви зрозуміли усі інші були набагато гірше, Або мінімалка чи навколо того, або неповна зайнятість за 4-5 тисяч на місяць 😆
Працювала дуже важно. Мила, готувала навіть іноді, хоча не влаштовувалась працівницьою поваром, або його помічницею. Щоб ти не робила, завжди хозяїн кафе був незадоволений. Не можно було навіть присісти. Втомлювалась так, що вдома навіть не могла помитись, та засинала. Протрималась на тому місці півроку. Хоча він платив вчасно без вирохувань, але й заставляв працювати як раба на галєрах.
Звілинилась, ніде нічого не знайшла та пішла торгувати на ринок. Заробляю небогато, на поїсти тільки, але наді мною хоч ніхто тепер не знущається. Після п´ятидесяти років, ти нікому не потрібен у цій державі, така система. А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем. Знаєте, страшно зустрічати старість з такими перспективами, та з такими роботодавцями.. ринком праці..
показать весь текст
1
7
123
5
8
257
0
Почему у нее ничего нет - это всегда можно у человека напрямую спросить , а не выдумывать гипотезы которые вообще могут никак не координироваться с конкретным человеком
Само собой.
Но у таких всегда - виноват «дядя».
А не она сама которая как вы сказали лєто пропєла
Но у таких всегда - виноват «дядя».
А не она сама которая как вы сказали лєто пропєла
3
4
И не говорите, иногда раз жизнь так закрутит, ни один сценарист так не придумает. Жаль, что не всегда сюжетец не радужный
2
ха-ха, как смешно. Жизнь такая штука, что как бы вам не пришлось осваивать новые музыкальные инструменты.
1
2
Ну, и я так развивалась в своей профессии. А сначалом войны осталась без работы в 47 лет. Перешла в параллель, но там нужно начинать сначала.....
4
Мои родители с баьушкой обеспечили всем по квартире, и еще сдавали. Потом карабах, переехали в Донецк, из руин восстанавливали жизнь. Мы купили уже с мужем, в Донецке , потом с*** в Бердянске . Сколько нам ещё покупать? Кому-то повезло жить в спокойствии и легко рассуждать. Не в странах бывшего Совка какая-то стабильность .
4
3
Якщо є квартира цілком реально вижити,якщо ти ще і з пенсією.
У мене у свекрухи пенсія до речі 14 т.
У бабці,якій 86 років 10 т.
Звісно пенсії такі не у всіх,але писати кожного разу що у пенсіонерів пенсія 3 т.не зовсім правда.
У мене у свекрухи пенсія до речі 14 т.
У бабці,якій 86 років 10 т.
Звісно пенсії такі не у всіх,але писати кожного разу що у пенсіонерів пенсія 3 т.не зовсім правда.
8
3
А вы чего-то возомнили себя высокоинтеллектуальной и развитой девицей, да? Так вот : юмор -это не ваше, ум - тоже по ходу не ваше. А ваш бег по работам - он еще впереди, не так долго осталось
Мой бег по работам - уже позади, неуважаемая).
Я 2 образования имею и 3 разных направления работы)
Я 2 образования имею и 3 разных направления работы)
Мне всегда казалось что парикмахер не останется без куска хлеба. Я женщина 35 лет, я могу не сходить на маникюр каждый месяц или же к косметологу каждый месяц тоже не пойду. Но вот к парикмахеру я пойду 100% раз в месяц. И да я хожу к женщине на дом и она помимо работы помощником повара подрабатывает на дому парикмахером. Я плачу ей каждый раз 200 грн за свою стрижку и думаю таких как я у нее не мало. Вот вам и идея
Так везде. Заграницей тоже практически без шансов найти работу после 50, если вы не супер профи в какой-то востребованной сфере.
2
Двічи стояла на біржі, двічи лишилась задоволеною. Стояла заради виплат.Роботу знайшла сама. Біржа теж знаходила, але я відмовлялась, бо робота була з зарплатою, меншою ніж у мене.
А если подумать, хороший парикмахер в любом городе и стране найдет работу.
А вот это за гранью
* А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем*
Уступите ленивой тетке место
А вот это за гранью
* А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем*
Уступите ленивой тетке место
Что это у Вас за миллионник, где школы работают? Миллионников у нас вроде два в стране, Киев и Харьков.
Этих парикмахерских на каждом углу и рынке, полно, стрижка 190-250 грн, а клиентов нет, и сидят парикмахеры большую часть дня скучают. Обнищали люди. Всю семью, включая стариков родителей сама стригу, сама стала стричься три раза в год, а не как раньше раз в два месяца. И крашу волосы сама.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу