Чорнобаївка• Изменено 27 августа 2025
Центри зайнятості - це помийки! Мій досвід!
Мені 56 років, тому ви самі розумієте, як надзвичайно важно у такому віці знайти будь яку роботу. На мінімалку теж не хочеться працювати, а по оголошенням ніхто не хоче брате, коли чують твій вік.
Тому вирішила звернутись за допомогою до центра зайнятості, де роботу знаходять кожному охочому. Перша жіночка що там працювала мені не сподобалась, навіть мою освіту не запитала 🙂↕️ Була дуже злою та нестриманою. Ок, прийшла в інший день до наступної, але осад вже був після першої невдалої спроби. Але і в цей раз чомусь мені пропонували роботи за мінімалку накшталт працівниці у лазні чи вбиральниці у дитсадочку. Далі більше... Вона каже що до сауни потрібна працівниця симпатична, зарплата хороша 20 тисячь на руки, але потрібно терпіти п´яні компанії з дівками, та вбирати за ними пляшки, кондоми, та відтирати самі зрозуміли що. Стрималася, попросила знайти роботу за моїм фахом, в мене два діпломи - технічний та з ПТУ, працювала на заводах, також була перукарем, поваром. Тобто вмію багато що. Але ні, вона каже на диплом зараз ніхто не дивиться, тим більш в моєму віці. З усіх професій довелося обрати роботу у кафе. 9-10 годин два через два із зарплатнею 15 тисяч на місяць. Щоб Ви зрозуміли усі інші були набагато гірше, Або мінімалка чи навколо того, або неповна зайнятість за 4-5 тисяч на місяць 😆
Працювала дуже важно. Мила, готувала навіть іноді, хоча не влаштовувалась працівницьою поваром, або його помічницею. Щоб ти не робила, завжди хозяїн кафе був незадоволений. Не можно було навіть присісти. Втомлювалась так, що вдома навіть не могла помитись, та засинала. Протрималась на тому місці півроку. Хоча він платив вчасно без вирохувань, але й заставляв працювати як раба на галєрах.
Звілинилась, ніде нічого не знайшла та пішла торгувати на ринок. Заробляю небогато, на поїсти тільки, але наді мною хоч ніхто тепер не знущається. Після п´ятидесяти років, ти нікому не потрібен у цій державі, така система. А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем. Знаєте, страшно зустрічати старість з такими перспективами, та з такими роботодавцями.. ринком праці..
Тому вирішила звернутись за допомогою до центра зайнятості, де роботу знаходять кожному охочому. Перша жіночка що там працювала мені не сподобалась, навіть мою освіту не запитала 🙂↕️ Була дуже злою та нестриманою. Ок, прийшла в інший день до наступної, але осад вже був після першої невдалої спроби. Але і в цей раз чомусь мені пропонували роботи за мінімалку накшталт працівниці у лазні чи вбиральниці у дитсадочку. Далі більше... Вона каже що до сауни потрібна працівниця симпатична, зарплата хороша 20 тисячь на руки, але потрібно терпіти п´яні компанії з дівками, та вбирати за ними пляшки, кондоми, та відтирати самі зрозуміли що. Стрималася, попросила знайти роботу за моїм фахом, в мене два діпломи - технічний та з ПТУ, працювала на заводах, також була перукарем, поваром. Тобто вмію багато що. Але ні, вона каже на диплом зараз ніхто не дивиться, тим більш в моєму віці. З усіх професій довелося обрати роботу у кафе. 9-10 годин два через два із зарплатнею 15 тисяч на місяць. Щоб Ви зрозуміли усі інші були набагато гірше, Або мінімалка чи навколо того, або неповна зайнятість за 4-5 тисяч на місяць 😆
Працювала дуже важно. Мила, готувала навіть іноді, хоча не влаштовувалась працівницьою поваром, або його помічницею. Щоб ти не робила, завжди хозяїн кафе був незадоволений. Не можно було навіть присісти. Втомлювалась так, що вдома навіть не могла помитись, та засинала. Протрималась на тому місці півроку. Хоча він платив вчасно без вирохувань, але й заставляв працювати як раба на галєрах.
Звілинилась, ніде нічого не знайшла та пішла торгувати на ринок. Заробляю небогато, на поїсти тільки, але наді мною хоч ніхто тепер не знущається. Після п´ятидесяти років, ти нікому не потрібен у цій державі, така система. А хто завдяки блату за зв´язкам знаходиться на хорошій роботі - не поступиться своїм місцем. Знаєте, страшно зустрічати старість з такими перспективами, та з такими роботодавцями.. ринком праці..
показать весь текст
1
7
123
5
8
Слухи-руки не распускаю• 27 августа 2025
Ответ дляДуша компанії
вы тоже века прожили и ниче не нажили?а вот автор кудесница мастерица на все руки и парикмахер и пекарь и технарь
У большинства то что нажили, война забрала. Деньги, недвижимость, имущество. А в 22 полгода всей семьей без работы, без копейки просидели, а кто и дольше. Да и сейчас, куча предприятий разбиты, уничтожены, работы мало, зарплаты довоенные. Очень мало тех, кто никак не пострадал.
4
Слухи-руки не распускаю• 27 августа 2025
Ответ дляХвець-тець
Якщо є квартира цілком реально вижити,якщо ти ще і з пенсією.
У мене у свекрухи пенсія до речі 14 т.
У бабці,якій 86 років 10 т.
Звісно пенсії такі не у всіх,але писати кожного разу що у пенсіонерів пенсія 3 т.не зовсім правда.
У мене у свекрухи пенсія до речі 14 т.
У бабці,якій 86 років 10 т.
Звісно пенсії такі не у всіх,але писати кожного разу що у пенсіонерів пенсія 3 т.не зовсім правда.
Є статистика. Згідно неї 56 відсотків, тобто більшість пенсіонерів отримують пенсії до 5 тис грн.
1
Хвець-тець• 27 августа 2025
Ответ дляСлухи-руки не распускаю
Є статистика. Згідно неї 56 відсотків, тобто більшість пенсіонерів отримують пенсії до 5 тис грн.
Це погано,але я вважала що статистика ще гірше
Ответ дляСлухи-руки не распускаю
Є статистика. Згідно неї 56 відсотків, тобто більшість пенсіонерів отримують пенсії до 5 тис грн.
мои бабушки в селах еще обеспечивают натур продуктами детей городских и им это в радость и обида-попробуй откажись.и никто не опух от голода.века прожить и не заработать на комнату что б сдавать -ну это треш конечно.в городах бабушки сдают студентам комнаты и внучики на тачках с торбами приезжают как никак квартирка за минимум 50 тыс баксов капнет в наследство
4
2
Ответ дляСлухи-руки не распускаю
У большинства то что нажили, война забрала. Деньги, недвижимость, имущество. А в 22 полгода всей семьей без работы, без копейки просидели, а кто и дольше. Да и сейчас, куча предприятий разбиты, уничтожены, работы мало, зарплаты довоенные. Очень мало тех, кто никак не пострадал.
а у нас что война по всей стране?что разбито?в городах движ и все работает
4
1
Ответ дляКоролева Сарказма
Мои родители с баьушкой обеспечили всем по квартире, и еще сдавали. Потом карабах, переехали в Донецк, из руин восстанавливали жизнь. Мы купили уже с мужем, в Донецке , потом с*** в Бердянске . Сколько нам ещё покупать? Кому-то повезло жить в спокойствии и легко рассуждать. Не в странах бывшего Совка какая-то стабильность .
люди влетали в кризис 2008 года и теряли все.начинали с нуля
1
4
Ответ дляМлинець Мій
Мне всегда казалось что парикмахер не останется без куска хлеба. Я женщина 35 лет, я могу не сходить на маникюр каждый месяц или же к косметологу каждый месяц тоже не пойду. Но вот к парикмахеру я пойду 100% раз в месяц. И да я хожу к женщине на дом и она помимо работы помощником повара подрабатывает на дому парикмахером. Я плачу ей каждый раз 200 грн за свою стрижку и думаю таких как я у нее не мало. Вот вам и идея
оно боту нинада ваши идейки
1
3
Скромняшка• 27 августа 2025
Ответ дляhappyne
да это с темы видно что троль лежачий.
Именно
А под лежачее - как мы знаем…
1
Жерица ночи• 27 августа 2025
Ответ дляРепетиторша
Сколько км? Может есть смысл искать работу в самих Черкассах?
однушка 7000 аренда и на однушки бронь. сижу в теме ’жилье’ на фб- тупо ищут, ищут.. а никто не отвечает уже. забито все, что можно
Королева Сарказма• 27 августа 2025
Ответ дляhappyne
люди влетали в кризис 2008 года и теряли все.начинали с нуля
Сравнили опу с пальцем, мы тот кризис и не заметили.
Жерица ночи• 27 августа 2025
Ответ дляДуша компанії
дожить до 60 ти лет и не раскрутить свое дело?не купить хоть комнату на аренду доход,быть на все руки мастерицей и поваром,и технарем,и перукарем ,и пекарем и сидеть без копейки?на кого расчитаны эти вбросы?
ну вот у меня была 7 лет лежачая свекровь, мы с мужем обычные люди. дофига туда уходило. пару лет выдохнули- у дочери случилась опа со здоровьем, до инвалидности. тянули года четыре, ухлопали стоимость самой дешевой полноценной убитой однушки на то время, в нашем областном центре. купили машину возить по светилам по стране в том числе. потом оказалось, скоро выпуск, репетиторы для поступления, английский три года для хорошего знания само собой, дочь поступает в киев, бюджет, да. маршрутка на сейчас стоит 500 грн((. Общага мрак, ремонт в комнате, зарядная станция, ноут новый, купили. Надо обновлять машину, все же она возрастная, надо выплатить часть квартиры, так как моя трешка еще по документам моей сестры и брата, они с нами не живут, но 2/3 отдать. и у дочери еще нет жилья, а мне 46 уже. вот до 60 я , возможно , справлюсь. про какие дополнительные покупки может идти речь?
1
Ласунка• 27 августа 2025
Ответ дляДуша компанії
дожить до 60 ти лет и не раскрутить свое дело?не купить хоть комнату на аренду доход,быть на все руки мастерицей и поваром,и технарем,и перукарем ,и пекарем и сидеть без копейки?на кого расчитаны эти вбросы?
какое дело? лоток на базаре?
Маю натхнення• 28 августа 2025
Ответ дляЧорнобаївка
Дякую, але я нікуди не поїду. Мені не двадцять
А это зря. Языки всегда пригодятся.
И сменить место жизни тоже полезно для мозга
И сменить место жизни тоже полезно для мозга
Репетиторша• 28 августа 2025
Ответ дляЩас ухожу
Вы явно не в курсе того, что профессия администратор - не имеет рода.
надо написать феминитив - администраторка
Щас ухожу• 28 августа 2025
Ответ дляРепетиторша
надо написать феминитив - администраторка
Меня эти феминитивы раздражают.
Придумают же дичи
Придумают же дичи
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу