Батьки та стосунки

Мені 22.
Знайомий з дівчиною з РС,їй 30.
Спочатку серйозно нічого не планували.Просто спали.
Але в подальшому закохався.
Ми вирішили,що треба щось робити з цим.Взяли перерву на кілька тижнів,щоб подумати.Але далі нормально спілкуємось,лише без близості.Я сказав батькам колись,що з нею спілкуюсь і у нас була близість,вони категорично були проти.Потім,вже на цей раз,я дуже став сумувати за нею.Ми перші а статевому плані один в одного.До цього стосунки в мене були.Але без сексу.Я засумував сильно,що мені кажуть розійтись з нею.Я розумію,що лишитись друзями-це з часом дуже швидко вийде так,що ми більше не будемо спілкуватись та бачитись (як показує власний досвід та статистика).Я хотів би дуже сильно спробувати з нею стосунки.Вона на прямо каже,що через кілька років хоче дитину,родину.Я хочу спробувати себе в серйозних стосунках саме з нею.Спочатку з´їхатись,а далі буде видно.Тобто поступово їх розвивати.Знову говорив з батьками,їм це розповів.Посварився з батьком.Він мені поставив ультиматум,накричав на мене,що,або я сам це лишу,або він приїде і сам вирішить це питання (я навчаюсь та живу в іншому місті,закінчую вже на останньому році ВНЗ).Мені дуже важко через це.Я хочу бути з нею прям тут,прям зараз.А батько каже за хворобу і хворих дітей,хоча вона підтримує ремісію в хворобі,ходить до лікарів.Батько каже,якщо я спробую зійтись з нею,то він припине зі мною спілкування та допомогу в майбутньому,якщо знадобиться.На весілля з нею не прийде,навіть,якщо покличу.І я в повному розпачі,не знаю,як вирішити цю ситуацію.Прошу,допоможіть