Голодаю• вчера в 12:15
Після втрати тварини, не можу рішитися на іншу .
По хворобі і віку втратила кішку.
Дуже люблю і сумую і душа просить котика. Але боюся, що не полюблю і буду зрівнювати, що буду напоминати втрачену і це додасть болю . Боюся, що візьму і розчаруюся.
Планую тільки безпритульну брати, якщо наважуся.
Пройшло 3 місяця, часто дивляся фото волонтерів, всі гарні. Але мене щось зупиняє. Серце хоче..
Дуже люблю і сумую і душа просить котика. Але боюся, що не полюблю і буду зрівнювати, що буду напоминати втрачену і це додасть болю . Боюся, що візьму і розчаруюся.
Планую тільки безпритульну брати, якщо наважуся.
Пройшло 3 місяця, часто дивляся фото волонтерів, всі гарні. Але мене щось зупиняє. Серце хоче..
показать весь текст
11
5
1
109
0
Дякую, для мене це моє серце і душа, люблю тварин набагато більше людей . Тому так наділяю їх увагою такою.
Але от і думаю може не варто більше
Але от і думаю може не варто більше
4
1
Ваша кошка, кот или собака сама вас найдет. Мы тоже после смерти кошки смотрели на котят , потом перестали и решили не заводить. Но она сама нас нашла . Просто подождите
6
1
1
Ответ дляБабуся Бетман
Тримате букетик! Не нервуйте... Мова про якихось псів котів, а ви нервуєтеся наче то за дитину мова... 
Це не ваша тема.
3
Зараз зима: навколо багато тваринок на вулиці, які цю зиму не переживуть. Допоможіть одній з них. Вона буде інша, але із шансов на життя і обов´язково допоможе вгамувати біль втрати.
Заради померлої тварини врятуйте іншу.
Можна взяти у волонтерів щеплених, стерилізованих, часто перевірених на віруси. Вони теж потопають у кількості безпритульних тварин.
Заради померлої тварини врятуйте іншу.
Можна взяти у волонтерів щеплених, стерилізованих, часто перевірених на віруси. Вони теж потопають у кількості безпритульних тварин.
4
1
Може тому що тварина закриває якусь психологічну ’дирку’ всередині, котру чомусь не може закрити людина (друг, партнер, батьки, тощо). То може з цим розібратися, а потім думати про нову тварину?
3
Я б взяла сразу , если привыкли что у вас всегда кот был зачем себе в этом отказывать . Только мне нравятся определенные породы красивые.
3
зачем вы автора ’лечите’? вы что ’психолог’?
вам уже 5 раз сказали в теме - уходите - это не ваша тема.
Ее в дверь - она в окно ((
У вас с аенталкой проблемы? идите свои дырки психологические закрывайте - так отчаянно ищете внимания здесь и паразитируете на теме автора
вам уже 5 раз сказали в теме - уходите - это не ваша тема.
Ее в дверь - она в окно ((
У вас с аенталкой проблемы? идите свои дырки психологические закрывайте - так отчаянно ищете внимания здесь и паразитируете на теме автора
4
1
Вже відповідала - мені подобається тема. Набридне тема - піду. Як варіант -- не відповідайте мені прямо чи опосередковано, може мені так скоріше набридне тут бути.
3
То я бачу що ви таки хочете щоб я тут лишалася, тому відповідаєте?
Тоді давайте обговоримо слова автора:
’Для мене то була більше, чим любов. Моя душа.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.’
Реально думаєте це ок?
Тоді давайте обговоримо слова автора:
’Для мене то була більше, чим любов. Моя душа.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.’
Реально думаєте це ок?
3
Ви можете називати як завгодно, дозволяю.
Так ви думаєте щодо:’Для мене то була більше, чим любов. Моя душа.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.’
Реально думаєте це ок?
Так ви думаєте щодо:’Для мене то була більше, чим любов. Моя душа.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.’
Реально думаєте це ок?
2
Ми про це говорили дома, знайома запропонувала, найшли маля під машиною
Немає куди його, дощ на вулиці, холодно. Я вже збиралася до неї, тут вона звонить, що погодилися забрати сусіди, або мені. Я відмовилася.
Немає куди його, дощ на вулиці, холодно. Я вже збиралася до неї, тут вона звонить, що погодилися забрати сусіди, або мені. Я відмовилася.
1
Это точно ,у меня умер кот .
Вообще не собиралась брать никаких новых котят .
Спустя месяц возле мусорки нашла котёнка.
Худющая, одна шерсть и скелетик ,грязная ,сотни блох ,еле вывели
В ушах грязь ,зубы выбиты были слева ,на спине залысины ,но не лишай ,а как будто выдрана шерсть ,усы слева обломаны половина.
Я просто не смогла пройти мимо и не взять её
Сейчас такая
Вообще не собиралась брать никаких новых котят .
Спустя месяц возле мусорки нашла котёнка.
Худющая, одна шерсть и скелетик ,грязная ,сотни блох ,еле вывели
В ушах грязь ,зубы выбиты были слева ,на спине залысины ,но не лишай ,а как будто выдрана шерсть ,усы слева обломаны половина.
Я просто не смогла пройти мимо и не взять её
Сейчас такая
4
3
Ваша киця Вас знайде. Значить ще не час.
У нас теж помер кіт, прожив 19 років. Мама довго не наважувалася завести іншого, хоча дворових котів завжди кормила. Одного разу я їй скинула фото з ФБ де прилаштовували тайське бездомне кошенятко. І мама не встояла (попередній кіт теж був тайської породи).
А через рік біля мусорки мама підібрала ще одного персикового малюка.
Я все життя росла з котами, після уходах кожного з них ( в вони з нами жили по 7,:18 і 19 років) ревіла дуже довго.
Вже маючи свою родину діти дуже просили кошеня, але я була проти. Одного разу кошеня мявкадо на вулиці десь в дворі, я його не бачила коли бігла на роботу, в тільки чула як воно мявчить голосно десь. І як відчувала, що воно буде нашим. Так і сталося. В 9 ранку дзвонять мені діти і кажуть - мааааам! На що я одразу відповіла - забирайте. Вони ще потім питала, в як я здогадалася, що вони хочуть котеня забрати. Так у нас з´явилася наша Міккі. В через рік часу, коли я пізно ввечері йшла до дому з роботи то біля під´їзду сиділо ще одне мпле і худе котеня. Взяла я його на руки, в воно мені забилося в руки і муркає. Хвилин 10 я так сиділа в роздумах. Забрала)) Так з´явилася наша Буся.
До чого я веду, всьому свій час.
У нас теж помер кіт, прожив 19 років. Мама довго не наважувалася завести іншого, хоча дворових котів завжди кормила. Одного разу я їй скинула фото з ФБ де прилаштовували тайське бездомне кошенятко. І мама не встояла (попередній кіт теж був тайської породи).
А через рік біля мусорки мама підібрала ще одного персикового малюка.
Я все життя росла з котами, після уходах кожного з них ( в вони з нами жили по 7,:18 і 19 років) ревіла дуже довго.
Вже маючи свою родину діти дуже просили кошеня, але я була проти. Одного разу кошеня мявкадо на вулиці десь в дворі, я його не бачила коли бігла на роботу, в тільки чула як воно мявчить голосно десь. І як відчувала, що воно буде нашим. Так і сталося. В 9 ранку дзвонять мені діти і кажуть - мааааам! На що я одразу відповіла - забирайте. Вони ще потім питала, в як я здогадалася, що вони хочуть котеня забрати. Так у нас з´явилася наша Міккі. В через рік часу, коли я пізно ввечері йшла до дому з роботи то біля під´їзду сиділо ще одне мпле і худе котеня. Взяла я його на руки, в воно мені забилося в руки і муркає. Хвилин 10 я так сиділа в роздумах. Забрала)) Так з´явилася наша Буся.
До чого я веду, всьому свій час.
5
Я свою улюблену кицю втратила минулого року, вона дуже хворіла, заради лікування я в інше місто на півтора місяці переїхала, але все одно не допомогло. Ми з чоловіком розглядали варіант ’колись’ взяти ще котика в компанію коту, який виріс з нашою кішкою і теж після її смерті дуже засумував. Але не відчували, що готові. Коли нам запропонували конкретне кошеня, я не дуже хотіла, мені не дуже подобався колір (а тепер чорно-білі здаються найгарнішими 
), але так склалось, що вирішили забирати. Що можу сказати - вона зовсім інша, але я її теж дуже люблю, не заміна, а окрема унікальна особистість. Як ми інколи жартуємо - найкраще, що з нами трапилось в минулому році) Я думаю, ваше буде вашим, можливо, не треба приймати конкретне рішення саме зараз, коли ще настільки болить, але бути відкритою для варіантів.
Для мене лікування киці він онко в молодому віці і втрата були дуже важкими, це було горювання як за членом сімʼї, і коли забирали нове кошеня - я знала, через що колись доведеться пройти і як це відчувається. І перші місяці я дуже тривожно реагувала на будь-які нюанси по здоровʼю, але з часом це згладилось. Кожен котик - це окрема історія і окрема доля, і поява нової не стирає історію, яка вже є. Але все в новій історії буде по-своєму)
), але так склалось, що вирішили забирати. Що можу сказати - вона зовсім інша, але я її теж дуже люблю, не заміна, а окрема унікальна особистість. Як ми інколи жартуємо - найкраще, що з нами трапилось в минулому році) Я думаю, ваше буде вашим, можливо, не треба приймати конкретне рішення саме зараз, коли ще настільки болить, але бути відкритою для варіантів. Для мене лікування киці він онко в молодому віці і втрата були дуже важкими, це було горювання як за членом сімʼї, і коли забирали нове кошеня - я знала, через що колись доведеться пройти і як це відчувається. І перші місяці я дуже тривожно реагувала на будь-які нюанси по здоровʼю, але з часом це згладилось. Кожен котик - це окрема історія і окрема доля, і поява нової не стирає історію, яка вже є. Але все в новій історії буде по-своєму)
2
В 19 моїх років, ми взяли кішку сіреньку сіамку, чи метиса її. Вона в нас прожила 17 років, пішла від старості швидко. Не боліла ніколи. Вирішили ну її, не будемо заводити.НІКОЛИ.Але появилася сіра, схожа, тільки пухнаста. Чекала коли йдемо, завжди зустрічала і ми пошкодували її. Брали дорослою, точно вік не знали, десь рік-два. Прожила в нас 13 років. От так у нас появилась отця кіця остання, за яку я пишу.
Дякую вам за поради, мабуть хай так і буде. Шукати не буду навмисно
Дякую вам за поради, мабуть хай так і буде. Шукати не буду навмисно
2
Ответ дляСпайдерВумен
Я свою улюблену кицю втратила минулого року, вона дуже хворіла, заради лікування я в інше місто на півтора місяці переїхала, але все одно не допомогло. Ми з чоловіком розглядали варіант ’колись’ взяти ще котика в компанію коту, який виріс з нашою кішкою і теж після її смерті дуже засумував. Але не відчували, що готові. Коли нам запропонували конкретне кошеня, я не дуже хотіла, мені не дуже подобався колір (а тепер чорно-білі здаються найгарнішими ), але так склалось, що вирішили забирати. Що можу сказати - вона зовсім інша, але я її теж дуже люблю, не заміна, а окрема унікальна особистість. Як ми інколи жартуємо - найкраще, що з нами трапилось в минулому році) Я думаю, ваше буде вашим, можливо, не треба приймати конкретне рішення саме зараз, коли ще настільки болить, але бути відкритою для варіантів.
Для мене лікування киці він онко в молодому віці і втрата були дуже важкими, це було горювання як за членом сімʼї, і коли забирали нове кошеня - я знала, через що колись доведеться пройти і як це відчувається. І перші місяці я дуже тривожно реагувала на будь-які нюанси по здоровʼю, але з часом це згладилось. Кожен котик - це окрема історія і окрема доля, і поява нової не стирає історію, яка вже є. Але все в новій історії буде по-своєму)
), але так склалось, що вирішили забирати. Що можу сказати - вона зовсім інша, але я її теж дуже люблю, не заміна, а окрема унікальна особистість. Як ми інколи жартуємо - найкраще, що з нами трапилось в минулому році) Я думаю, ваше буде вашим, можливо, не треба приймати конкретне рішення саме зараз, коли ще настільки болить, але бути відкритою для варіантів. Для мене лікування киці він онко в молодому віці і втрата були дуже важкими, це було горювання як за членом сімʼї, і коли забирали нове кошеня - я знала, через що колись доведеться пройти і як це відчувається. І перші місяці я дуже тривожно реагувала на будь-які нюанси по здоровʼю, але з часом це згладилось. Кожен котик - це окрема історія і окрема доля, і поява нової не стирає історію, яка вже є. Але все в новій історії буде по-своєму)
Лікування, оперування моя больна тема. Я навіть не можу користуватися тими серветки з запахом, коли ми її лікували. Одразу тяжки спомини. Все повикідала, що було з цім зв´язано. Не знаю чи колись наважуся,але все життя жить з котами, це мій Всесвіт, тяжко тепер. Дивлюся і це хочу забрати і це тоже, а тут одразу ні ніколи.
2
Розумію, я подарувала все клініці, де її лікували, і ліки, і невідкриті паштети 
Просто дайте собі час, без жорстких планів в будь-яку сторону. Я вище написала, що ваше буде вашим, я правда дуже в це вірю. Моя перша киця буквально матеріалізувалась колись на балконі арендованої квартири, її появу ніхто не планував, і це може звучати дивно, але вона дуже вплинула на мене і моє життя. Випадковості не випадкові, і ці особливі коти, коти по душі, іноді просто приходять в наше життя, коли і не думаєш.
Просто дайте собі час, без жорстких планів в будь-яку сторону. Я вище написала, що ваше буде вашим, я правда дуже в це вірю. Моя перша киця буквально матеріалізувалась колись на балконі арендованої квартири, її появу ніхто не планував, і це може звучати дивно, але вона дуже вплинула на мене і моє життя. Випадковості не випадкові, і ці особливі коти, коти по душі, іноді просто приходять в наше життя, коли і не думаєш.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу