Голодаю• 04 декабря 2025
Після втрати тварини, не можу рішитися на іншу .
По хворобі і віку втратила кішку.
Дуже люблю і сумую і душа просить котика. Але боюся, що не полюблю і буду зрівнювати, що буду напоминати втрачену і це додасть болю . Боюся, що візьму і розчаруюся.
Планую тільки безпритульну брати, якщо наважуся.
Пройшло 3 місяця, часто дивляся фото волонтерів, всі гарні. Але мене щось зупиняє. Серце хоче..
Дуже люблю і сумую і душа просить котика. Але боюся, що не полюблю і буду зрівнювати, що буду напоминати втрачену і це додасть болю . Боюся, що візьму і розчаруюся.
Планую тільки безпритульну брати, якщо наважуся.
Пройшло 3 місяця, часто дивляся фото волонтерів, всі гарні. Але мене щось зупиняє. Серце хоче..
показать весь текст
13
1
5
Удачная• 04 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Лікування, оперування моя больна тема. Я навіть не можу користуватися тими серветки з запахом, коли ми її лікували. Одразу тяжки спомини. Все повикідала, що було з цім зв´язано. Не знаю чи колись наважуся,але все життя жить з котами, це мій Всесвіт, тяжко тепер. Дивлюся і це хочу забрати і це тоже, а тут одразу ні ніколи.
Просто почекайте, всьому свій час. У мене моя люба киця 2,5 протрималася з онко, останній місяць був дуже тяжким, заради неї я сиділа у 22 році в напівоточеному місті. Потім 9 місяців навіть дивитися на котів не хотіла, поки донька не почала просити і підсовувати фото різних кошенят з ФБ і олх. Вона закінчувала школу і мала поїхати далеко, то ж пухнаста дитина була б точно мені. Врешті вмовила, але я спеціально брала хлопчика, зовсім іншого кольору, іншого характеру, навіть розміру... Що сказати, порівнювала мимоволі все одно десь більше року, досі плачу, але все рідше. Мою Маркізу згадую зі світлим сумом, нового котуся люблю, але зовсім інакше, спокійніше. Він прекрасний, просто інший.
3
Швабристка• 04 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Так, дам собі часу. Знаєте як серце, хоче, душа рветься, але щось не пускає. Типу це буде чужий кіт, не той і не моє.Питання чи варто пересилювати себе, а раптом душа не ляже
Безутешным хозяевам, потерявшим домашних любимцев-котов и кошек ...
Одолжи мне котёнка
Я хочу одолжить тебе на некоторое время котёнка,
Сказал Бог,
Чтобы ты мог его любить всю его жизнь
И горевать, когда он умрёт.
Может быть, на двенадцать или четырнадцать лет,
а может, лишь на два или три года.
Ты будешь присматривать за ним,
Пока я не позову его назад?
Он очарует тебя
И будет радовать,
И если его пребывание будет кратким,
У тебя всегда останутся воспоминания,
чтобы утешиться.
Я не могу обещать тебе,
Что он останется навсегда,
Потому что всё должно вернуться с Земли,
Но есть задание, которое котёнок
Должен выполнить.
На всей Земле
Я искал подходящего учителя,
И из всех людей, населяющих Землю,
Я выбрал тебя.
Дашь ли ты ему свою любовь
И не будешь думать, что все труды напрасны?
И не будешь ненавидеть меня,
Когда я заберу котёнка назад домой?
Моё сердце ответило:
Господь, будет по слову твоему.
За все радости, которые принесёт котёнок.
Я пойду на горе утраты.
Мы будем оберегать его с нежностью
И любить его всё отведённое нам время,
И за счастье, которое мы познали,
Мы будем благодарны.
Но если ты позовёшь его назад,
Намного раньше, чем мы думали,
Мы справимся со своим горем
И попытаемся понять.
Если мы всей своей любовью
Исполним твои желания,
Вспоминая о его любви к нам,
Пожалуйста, помоги нам в нашем горе.
Когда наш любимый котёнок
Покинет этот мир, полный
Несправедливости и ссор,
Пошли нам ещё одну нуждающуюся душу,
Чтобы любить её всю жизнь.
Одолжи мне котёнка
Я хочу одолжить тебе на некоторое время котёнка,
Сказал Бог,
Чтобы ты мог его любить всю его жизнь
И горевать, когда он умрёт.
Может быть, на двенадцать или четырнадцать лет,
а может, лишь на два или три года.
Ты будешь присматривать за ним,
Пока я не позову его назад?
Он очарует тебя
И будет радовать,
И если его пребывание будет кратким,
У тебя всегда останутся воспоминания,
чтобы утешиться.
Я не могу обещать тебе,
Что он останется навсегда,
Потому что всё должно вернуться с Земли,
Но есть задание, которое котёнок
Должен выполнить.
На всей Земле
Я искал подходящего учителя,
И из всех людей, населяющих Землю,
Я выбрал тебя.
Дашь ли ты ему свою любовь
И не будешь думать, что все труды напрасны?
И не будешь ненавидеть меня,
Когда я заберу котёнка назад домой?
Моё сердце ответило:
Господь, будет по слову твоему.
За все радости, которые принесёт котёнок.
Я пойду на горе утраты.
Мы будем оберегать его с нежностью
И любить его всё отведённое нам время,
И за счастье, которое мы познали,
Мы будем благодарны.
Но если ты позовёшь его назад,
Намного раньше, чем мы думали,
Мы справимся со своим горем
И попытаемся понять.
Если мы всей своей любовью
Исполним твои желания,
Вспоминая о его любви к нам,
Пожалуйста, помоги нам в нашем горе.
Когда наш любимый котёнок
Покинет этот мир, полный
Несправедливости и ссор,
Пошли нам ещё одну нуждающуюся душу,
Чтобы любить её всю жизнь.
3
автор
Голодаю
• 04 декабря 2025
Ответ дляСпайдерВумен
Розумію, я подарувала все клініці, де її лікували, і ліки, і невідкриті паштети
Просто дайте собі час, без жорстких планів в будь-яку сторону. Я вище написала, що ваше буде вашим, я правда дуже в це вірю. Моя перша киця буквально матеріалізувалась колись на балконі арендованої квартири, її появу ніхто не планував, і це може звучати дивно, але вона дуже вплинула на мене і моє життя. Випадковості не випадкові, і ці особливі коти, коти по душі, іноді просто приходять в наше життя, коли і не думаєш.
Просто дайте собі час, без жорстких планів в будь-яку сторону. Я вище написала, що ваше буде вашим, я правда дуже в це вірю. Моя перша киця буквально матеріалізувалась колись на балконі арендованої квартири, її появу ніхто не планував, і це може звучати дивно, але вона дуже вплинула на мене і моє життя. Випадковості не випадкові, і ці особливі коти, коти по душі, іноді просто приходять в наше життя, коли і не думаєш.
Так, вона поміняла моє відношення до життя. Дякую вам. Хай у вас все буде добре.
2
СпайдерВумен• 04 декабря 2025
Ответ дляУдачная
Просто почекайте, всьому свій час. У мене моя люба киця 2,5 протрималася з онко, останній місяць був дуже тяжким, заради неї я сиділа у 22 році в напівоточеному місті. Потім 9 місяців навіть дивитися на котів не хотіла, поки донька не почала просити і підсовувати фото різних кошенят з ФБ і олх. Вона закінчувала школу і мала поїхати далеко, то ж пухнаста дитина була б точно мені. Врешті вмовила, але я спеціально брала хлопчика, зовсім іншого кольору, іншого характеру, навіть розміру... Що сказати, порівнювала мимоволі все одно десь більше року, досі плачу, але все рідше. Мою Маркізу згадую зі світлим сумом, нового котуся люблю, але зовсім інакше, спокійніше. Він прекрасний, просто інший.
Ви колись і мене в моїй темі підтримували, коли я відпустила свою дівчинку, запамʼятала імʼя Маркізи. А тепер і я іноді відписую зі схожим досвідом, теж тепер маю скоріше відчуття світлого суму, замість гострого болю. Хай ваш новий котусь буде здоровим!)
3
СпайдерВумен• 04 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Так, вона поміняла моє відношення до життя. Дякую вам. Хай у вас все буде добре.
І вам дякую
Удачная• 04 декабря 2025
Ответ дляСпайдерВумен
Ви колись і мене в моїй темі підтримували, коли я відпустила свою дівчинку, запамʼятала імʼя Маркізи. А тепер і я іноді відписую зі схожим досвідом, теж тепер маю скоріше відчуття світлого суму, замість гострого болю. Хай ваш новий котусь буде здоровим!)
Дякую вам) Я тепер маю фобію: здоров´я цього кудлатого валянка: як дише, як їсть, як на горщик сходив.... Обов´язково раз на рік узд. Переїхала з ним за кордон, то найперше для нього клініку шукала (просто для свого спокою).
3
Вредняжка• 04 декабря 2025
Автор, у мене такий саме стан був коли помер мій хвилястий папужка.
Настільки він був контактний, гарно розмовляв, кормив насіннячком, пірячко вставляв мені у волосся. Я ревіла тоді за ним мабуть з місяць. Зараз коли бачу папужок, то аж ’серце щимить’. Пройшло вже 4 роки, я так і не змогла завести нового...
Настільки він був контактний, гарно розмовляв, кормив насіннячком, пірячко вставляв мені у волосся. Я ревіла тоді за ним мабуть з місяць. Зараз коли бачу папужок, то аж ’серце щимить’. Пройшло вже 4 роки, я так і не змогла завести нового...
3
автор
Голодаю
• 04 декабря 2025
Ответ дляВредняжка
Автор, у мене такий саме стан був коли помер мій хвилястий папужка.
Настільки він був контактний, гарно розмовляв, кормив насіннячком, пірячко вставляв мені у волосся. Я ревіла тоді за ним мабуть з місяць. Зараз коли бачу папужок, то аж ’серце щимить’. Пройшло вже 4 роки, я так і не змогла завести нового...
Настільки він був контактний, гарно розмовляв, кормив насіннячком, пірячко вставляв мені у волосся. Я ревіла тоді за ним мабуть з місяць. Зараз коли бачу папужок, то аж ’серце щимить’. Пройшло вже 4 роки, я так і не змогла завести нового...
Розумію вас. Не знаю що сказати, ваше серце краще вам підскаже
автор
Голодаю
• 04 декабря 2025
Ответ дляУдачная
Дякую вам) Я тепер маю фобію: здоров´я цього кудлатого валянка: як дише, як їсть, як на горщик сходив.... Обов´язково раз на рік узд. Переїхала з ним за кордон, то найперше для нього клініку шукала (просто для свого спокою).
Як це знайомо
Капризуля• 04 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Так, дам собі часу. Знаєте як серце, хоче, душа рветься, але щось не пускає. Типу це буде чужий кіт, не той і не моє.Питання чи варто пересилювати себе, а раптом душа не ляже
Проживіть втрату для початку
1
Ответ дляГолодаю
Для мене то була більше, чим любов. Моя душа.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.
Я розумію що кішка була не молода, але серцю не прикажишь.
Тепер дивлюся в фейсбуці на котиків і одразу щось зупиняє.
Так страждали, що мама злягла з інсультом після втрати.
Я розумію що кішка була не молода, але серцю не прикажишь.
Тепер дивлюся в фейсбуці на котиків і одразу щось зупиняє.
Для мене теж. Цей кіт зʼявився після смертіі батька, і прожив у нас рівно стільки, скільки батько після постановки діагнозу. В мене було враження що повернувся тато.
2
Обнимашкина• 04 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Не хочу потім повертати, це погано для тварини в першу чергу
Удалено администрацией...
Не пириживай• 04 декабря 2025
Ответ дляPrervana
фото
Класнючая такая и видно, что очень ласковая
Аленький носочек• 05 декабря 2025
Ответ дляГолодаю
Так, дам собі часу. Знаєте як серце, хоче, душа рветься, але щось не пускає. Типу це буде чужий кіт, не той і не моє.Питання чи варто пересилювати себе, а раптом душа не ляже
конечно это будет не тот кот, не ваш пока.
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
автор
Голодаю
• 05 декабря 2025
Ответ дляАленький носочек
конечно это будет не тот кот, не ваш пока.
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
Ні не хочу. Зхожих не буває, як і людей. В неї характер був дуже паршивий, як казали лікарі рідко таке бачили і було важко лікувати. Психічно, агресивний, істеричний. Кидалася і гризла всіх. Але ми її любили такою. Вона для нас була особистість котяча. Найраща
автор
Голодаю
• 05 декабря 2025
Ответ дляАленький носочек
конечно это будет не тот кот, не ваш пока.
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
Вы же не ждете, что он вернется.
Или хотите чтобы вернулся?
Хотіла би таку з характером, а не ласкаву мазуху. Але як вгадаєш
1
Не пириживай• 05 декабря 2025
Ответ дляPrervana
Да, на голову лезет при каждой удобной возможности 😆 Ей бы дом и своего человека... Была бы барыней
Желаю ей поскорее найти своего раба))
2
Бабайко• 06 декабря 2025
Я обещала самой себе спасти кого-то с улицы, когда мой пушистый малыш болел, потому через два месяца забрала кошку из под дома. Потом туда был прилет, так что очень не зря забрала. Полюбить смогла)
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу